Питання 8

У XIII ст. утворилася Литовська держава.Литовська держава за князя Гедиміна (1316-1341) розпочала наступ на південно-західні руські землі. У 1351 - 1352 роках між Польщею та Литвою тривала війна за Галицько-Волинську землю. За перемир'ям 1352 року Галичина залишилася під владою Польщі, Волинь і Берестейська земля - під владою Литовської держави. В 50-х роках XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Придніпров'я. У 1355-1356 роках Литовський князь Ольгерд завоював Чернігово-Сіверщину. Влітку 1362 року військо Ольгерда на р. Сині Води розгромило загони кількох татарських ханів. Внаслідок синьо-водської битви до Литовської держави відійшли Київщина та Поділля. Фактори, які сприяли просуванню: -суперечки в орді;-розкол Золотої орди;-розгром татарських загонів;Наслідки:Поділ території на князівстваПровідне становище православ’яЗбереження місцевих традиційВласне законодовствоЗбереження традицій і мови

Питання 10

1352 роках між Польщею та Литвою тривала війна за Галицько-Волинську землю. За перемир'ям 1352 року Галичина залишилася під владою Польщі. 1385 р.- Кревська унія. Литовський князь Ягайло одружився з польською королівною Ядвігою і став правитилем Польщі і Литви. Відбувся перехід у католицизм і хрещення Литовців. Польща отримала Литовсько-Руські землі. Литва не хотіла втрачати державній суверенітет і відбувається опір опозиції на чолі з Вітовтом. 1569 р. – Люблінська унія, за якою Польща та Литва об’єдналися в 1 державу Річ Посполиту. Основна частина укр земель об’єдналися в одну державу(Річ Посполита):Закарпатська Україна(Угорщина), Північна Буковина(Молдовське князівство), Чернігівщина(Московська держава). 1596 р. – Берестейська унія. Рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності.

Безпосередніми приводами до унії були:

-ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву

-мала б вирішити проблему полонізації та покатоличення православних, вони отримали б рівноправність у Речі Посполитій з католиками ;

-тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви;

-невдоволення руських православних єпископів тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у братства;

-бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства;

-намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались «князі церкви» — і залежали тільки від Папи та почасти від короля.

Питання 11

Відповідно до Люблінською унією 1569 р. частина українських земель опинилася під владою Речі Посполитої. Насильницьке ополячення українського народу.Насаджувалися польські закони, мову, звичаї, звичаї. У великі і родючі області Малої Русі кинулася польська шляхта. Територія України була поділена на воєводства на чолі з польськими воєводами.Землі захоплювалися польськими магнатами і шляхтою. Панщина досягала 5-6 днів на тиждень. Селяни були перетворені в кріпаків, їхнє майно і життя залежало від сваволі пана.Володіння польських і українських магнатів досягали величезних розмірів і перетворювалися на державу в державі. Католицьке духовенство поставило собі за мету приєднання православного населення до католицької церкви. У 1596 р. у Бресті відбувся Церковний собор, на якому було прийнято рішення про з'єднання церков. Православ'я офіційно перестала існувати. Більшість православної знаті Україні прийняло католицизм і ополячилась.Національний гніт був найсильнішим гальмом економічного і культурного розвитку України. У таких умовах з XVI ст. український народ піднявся на масову визвольну боротьбу проти чужоземних поневолювачів. Однією з найпоширеніших форм протесту селянства проти кріпосницького гніту була втеча. Бігли в міста, заселяли Подніпров'ї, Лівобережну Україну. Бігли на південь, у степи; тут швидкі об'єднувалися в загони, займалися промислами: полюванням, риболовлею, в прикордонних місцях збіглі починали займатися сільським господарством, ремеслами, торгівлею. Так селяни перетворювалися на козаків, тобто у вільних людей.