5. Профілактика стресів у повсякденному житті.
Кількість стресових ситуацій залежить від способу життя, і яке воно у нас буде здоровим і активним чи нездоровим і пасивним залежить тільки від нас самих. Спосіб життя - це наша повсякденне життя з ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксационного життя є і почав трудового дні й режим харчування, і рухової активності, і якість відпочинку і сну, і стосунки з оточуючими, і реакція на стрес, й багато іншого. Щоб мати хороше здоров’я і запобігти стресам потрібно:
працювати не більше 8 годин щодня;
дотримуватись ритмічного режиму харчування, бути помірним в їжі й одержувати задоволення від цієї помірності;
посміхатись і виявляти якнайбільше оптимізму, спілкуючись з людьми;
регулярно робити фізичні вправи на свіжому повітрі;
заповнювати дозвілля хобі і одержувати від нього задоволення;
зосереджуватись на сьогоденні й подолати звичку зациклюватись на минулому та майбутньому. Ми живемо в теперішньому, тому потрібно брати від нього все можливе, переживати кожен момент того, що існує зараз;
не починати чергової роботи, не завершивши попередньої. Нову справу треба розпочинати без страху, інакше вона здасться важчою, ніж є насправді;
треба накреслювати реальні терміни закінчення тієї чи іншої роботи;
потрібно ставити перед собою реальні завдання, а досягши мети відзначати свій успіх і вітати з ним;
почуття слід виявляти відкрито, а коли це не можливо, спробувати позбутися напруги, що з ним пов’язана;
не варто постійно вдаватися до підтримки інших у вирішені власних проблем;
потрібно приймати гарячі ванни, гуляти на свіжому повітрі, проводити релаксацію, слухати музику, спілкуватися з друзями, відпочивати, займатись спортом тощо.
Висновок
Отже,
«органічний, фізіологічний, нервово – психічний розлад; порушення обміну речовин, викликане чинниками подразнення»; результат особливої взаємодії людини і навколишнього середовища;
умовно стрес можна поділити на позитивний (приносить користь організмові) та негативний ( негативно впливає на організм людини);
у ході розвитку стресу виділяють три стадії: стадія тривоги, опору і виснаження;
ознаки стресу: неможливість зосередитись на будь – чому; занадто часті помилки в роботі; погіршення пам’яті; постійне відчуття втоми; дуже швидке мовлення; думки зникають; безпричинні болі голови, болі в шлунку та спині; робота не надає колишнього задоволення; втрата почуття гумору; різко зростає кількість випалених цигарок (у курців); пристрасть до алкогольних напоїв; постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту;
стресори – це фактори, що здатні потенційно викликати стресову реакцію;
розрізняють психологічні та фізіологічні стресори, відповідно до двох видів стресорів розрізняють фізіологічний та психологічний стреси, причому останній стрес поділяється ще на інформаційний та емоційний;
стресори поділяють на особисті та навколишнього середовища;
найтиповіші захворювання, що можуть бути викликані стресом: «чикагська сімка» захворювань – нейродерміт і псоріаз, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, бронхіальна астма, гіпертонія, тиреотоксикоз (порушення роботи щитовидної залози), ревматоїдний артрит. Діабет, коронна хвороба, закрепи, проноси, виразка шлунку, синдром роздратованого кишечника, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головний біль, безсоння, депресія, паніка, дегенеративні зміни хребта, гастрит, дерматит, ішемічна хвороба серця, «окислювальний стрес» (зменшується кількість вітамінів в організмі), психічна травма та ін.;
стес долають такими методами: міна погляду на проблему, її інша інтерпретація; визначення причини стресу; визначення своїх емоцій; оцінка інтенсивності своїх емоцій; виконання фізичних вправ; виконання справ, що приносять задоволення; здорове харчування; спеціальне харчування; відмова від тютюну та алкоголю; музика, читання, спів; зберігання позитиву і активності; гарячі ванни; підтримка близьких; сміх вголос, гумор; ароматерапія та фітотерапія; самостійна акупресура; віра в Бога; допомога іншим; медичні препарати; релаксація;
профілактика стресу передбачає такі заходи: працювати не більше 8 годин щодня; дотримуватись ритмічного режиму харчування; посміхатись і виявляти якнайбільше оптимізму, спілкуючись з людьми; регулярно робити фізичні вправи на свіжому повітрі; заповнювати дозвілля хобі і одержувати від нього задоволення; зосереджуватись на сьогоденні й подолати звичку зациклюватись на минулому та майбутньому; не починати чергової роботи, не завершивши попередньої; треба накреслювати реальні терміни закінчення тієї чи іншої роботи; потрібно ставити перед собою реальні завдання; почуття слід виявляти відкрито, а коли це не можливо, спробувати позбутися напруги, що з ним пов’язана; не варто постійно вдаватися до підтримки інших у вирішені власних проблем; потрібно приймати гарячі ванни, гуляти на свіжому повітрі, проводити релаксацію, слухати музику, спілкуватися з друзями, відпочивати, займатись спортом тощо.