2. Стрес і стресори

За своєю структурою стрес є комбінацією стресора і стресової активності. Стресори – це фактори, що здатні потенційно викликати стресову реакцію. Стресова реактивність – зміна фізіологічного стану організму (збільшення напруження м’язів, посилення серцебиття, підвищення артеріального тиску, збільшення потовиділення, підвищення рівня холестерину в крові, соляної кислоти в шлунку тощо).

Розрізняють психологічні та фізіологічні стресори. Психологічні – стимули, які сигналізують про біологічну чи соціальну значущість подій: сигнали загрози, небезпеки, переживання, образи, необхідність розв’язання складних завдань та ін.. Фізіологічні – ті, що безпосередньо впливають на тканини тіла: біль, холод, висока температура, надмірні фізичні навантаження та ін..

Відповідно до двох видів стресорів розрізняють фізіологічний та психологічний стреси, причому останній стрес поділяється ще на інформаційний та емоційний. Інформаційний стрес виникає в ситуації інформаційного перевантаження, коли людина не може впоратися із завданням або не може прийняти правильне рішення в необхідному темпі при високій відповідальності за наслідки цього рішення. Отже, інформаційне перевантаження виникає тоді, коли інформаційне навантаження перевищує можливості людини за умови високої мотивації до виконання роботи. Емоційний стрес спричинюють сигнальні подразники. Він виникає в ситуаціях загрози, образи, зневаги, а також у конфліктних ситуаціях, коли людина тривалий час не може задовольнити свої біологічні чи соціальні потреби. Універсальними психологічними стресорами, що викликають у людей емоційний стрес, є словесні подразники, які викликають особливо сильну та тривалу дію.

Стресори поділяють на особисті та навколишнього середовища. До перших належать проблеми в особистому житті, втрата роботи, втрата близької людини, конфлікти на роботі, недолік сну, ризик, дефіцит часу, грубе слово, незаслужена образа. До других токсини, спека, холод, шум, освітлення, мікроби, віруси, отрути, ризик, дефіцит часу тощо.

Тривалі стресори викликають викликають виражену симптоматику стресу.

3. Вплив стресу на здоров’я людини

Наука стверджує, що життя без стресу неможливе. Життя за своєю природою і є головним джерелом стресів, викорінити його ми не можемо, проте ми маємо змогу влаштувати своє особисте життя так, щоб максимізувати кількість позитивних стресів і мінімізувати кількість негативних.

Люди по різному реагують на стреси. Виокремлють типи чотири реакції людського організму на стресові ситуації. Перший тип – пасивність. Вона проявляється у людини, адаптаційний резерв якої недостатній і організм не здатний протистояти стресу. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії. Але така стресова реакція може бути тимчасовою. 

Другий тип - активний захист від стресу. Людина змінює сферу діяльності і знаходить щось більш корисне і придатне для досягнення душевної рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров'я (спорт, музика, робота в саду або городі, колекціонування тощо).

Третій -  Активна релаксація (розслаблення), що підвищує природну адаптацію людського організму - як психічну, так і фізичну. Ця реакція найбільш дієва.

Четверта – реакція стресу. Людина свідомо чи підсвідомо намагається пристосуватись до нової ситуації. Якщо їй вдається пристосуватись, то стрес не матиме на організм значного впливу, а якщо адаптація успішно не пройде, то негативні стреси, що тривають довго, надто часто повторюються або дуже сильні, можуть вражати всі системи організму і часто стають причиною численних хвороб. Це пояснюється тим, що при тривалій дії стресу людина постійно перебуває у стані психічного напруження і на остові накопичення останньої виникає та чи інша хвороба.

Найбільш типовим порушенням нормальної функціональності організму людини внаслідок стресу є психічна травма - афективне відображення в свідомості індивідуально значущих подій в житті, що надають гнітюче відчуття неспокою. Психічна травма як психологічне поняття включає в себе усвідомлене сприйняття якихось індивідуально значущих, неприємних подій, їх переробку у вигляді переживань і розвиток більш-менш тривалого стану афекту або психічного стану з негативним емоційним знаком. Констатація психічної травми означає не тільки наявність негативних емоцій, але й відсутність їх відреагування. Психічна травма зумовлює такі первинні симптоми: порушення сну, патологічні спогади (нав'язливий повернення до екстремальної ситуації), нездатність згадати - амнезія на деякі події (уникнення всього того, що нагадує про найбільш екстремальних моментах), надчутливість (підвищена пильність до нового виникнення екстремальності), підвищену збудженість. Це триває протягом місяця. Потім з’являються вторинні симптоми: депресія, тривога, імпульсивна поведінка, алкоголізм, соматичні проблеми, порушення відчуття часу.

Реакцією організму на стрес також є так звана «чикагська сімка» захворювань – нейродерміт і псоріаз, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, бронхіальна астма, гіпертонія, тиреотоксикоз  (порушення роботи щитовидної залози), ревматоїдний артрит. Ці хвороби є наслідком психологічних стресів, а не фізіологічних. Також часто в стрес лежить в основі таких хвороб, як: діабет, коронна хвороба, закрепи, проноси, виразка шлунку, синдром роздратованого кишечника, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головний біль, безсоння, депресія, паніка, дегенеративні зміни хребта, гастрит, дерматит, ішемічна хвороба серця, «окислювальний стрес» (зменшується кількість вітамінів в організмі) та ін.