План
Вступ
Поняття стресу
Стрес і стресори
Вплив стресу на здоров’я людини
Подолання стресу
Профілактика стресів у повсякденному житті
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Людина має природне прагнення дбати про свою безпеку, почувати себе захищаю, відчувати комфорт. Як відомо, негативні стресові ситуації позбавляють нас всього цього, проте остаточно позбутися їх не в змозі та це й не потрібно. Адже помірний короткочасний стрес для людини є навіть корисним. Проте ми повинні знати як вберегти своє фізичне і психічне здоров’я від надмірного стресового напруження, як подолати стресову ситуацію і в цілому мати загальне поняття про цю категорію.
Мета даної роботи - дати характеристику стрес і стресовим ситуація в житті людини.
Завдання роботи полягає у окресленні поняття стресу, причин його виникнення, впливу на людину та засобів боротьби з ним.
Об’єктом дослідження є власне стрес у всій його різноманітності.
Предмет дослідження – стрес як неминуче явище і невід’ємна частина життєдіяльності людини.
Поняття стресу
Ми живемо в динамічному світі, що постійно змінюється і розвивається. Ми не завжди можемо повністю контролювати своє життя через різноманітні несподіванки. Якщо з приємними жодних проблем не виникає, то не приємні можуть спровокувати різні ситуації: проблеми в сім’ї, на роботі, фінансові труднощі, захворювання. Все це у повсякденній мові прийнято називати стресом.
Термін «стрес» походить від англійського слова stress – тиск, напруга. Вперше він був запропонований канадським ученим, фізіологом та ендокринолог Гансом Сельє для позначення неспецифічної реакції організму на дію подразника. Він же дав таке визначення поняттю стрес: «органічний, фізіологічний, нервово – психічний розлад; порушення обміну речовин, викликане чинниками подразнення». Сучасна наука це поняття трактує аналогічно.
Умовно стрес можна поділити на позитивний (приносить користь організмові) та негативний (завдає непоправної шкоди здоров’ю людини). Прикладом позитивного стресу може бути стан спортсмена перед змаганнями чи артиста перед виходом на сцену. Доведено, що саме при помірному стресі розум і тіло людини функціонують найбільш ефективно.
Будь – який стрес підвищує в організмі рівень норадреналіну – гормону страху й агресії, який змушує серце битися набагато частіше, ніж у стані душевного спокою. За легкого стресу рівень норадреналіну підвищується в 2,5 – 4 рази, за сильного – у 20 – 25 разів.
У ході розвитку стресу виділяють три стадії:
стадія тривоги. Ця стадія розпочинається разом з появою подразника, що провокує стрес. Змінюються психічні функції: виявляється підвищений особистісний контроль ситуації, вся увага концентрується на подразнику. Це нормальна реакція на ненормальні обставини, стан, що виникає в людини, яка пережила щось таке, що виходить за рамки звичайного людського досвіду. Подразник викликає певні фізіологічні зміни: відбувається порушення симпатичної нервової системи; гіпоталамус посилає хімічний сигнал у гіпофіз, змушуючи його підсилити виділення адренокортикотропного гормону, який у свою чергу потрапляє з кров'ю у надниркові залози і викликає секрецію кортикостероїдів (адреналіну і норадреналіну). Під дією адреналіну збільшується артеріальний тиск, частішає пульс, збільшується кровотік в м'язах, і одночасно знижується в таких органах, як шлунково-кишкового тракту, нирки і т.д. Прискорюється обмін речовин, згортання крові, збільшується психічна активність. Дихання стає частим і переривчастим. Також у цій фазі відбувається підвищення концентрації цукру в крові (гіперглікемія), а так само зморщування тимусу (вилочкової залози, яка відповідає за імунітет організму). У шлунково-кишковому тракті з'являються кровоточиві виразки. Відбуваються на цій фазі зміни функціонально неоднозначні, і не завжди корисні для організму (наприклад, підвищення артеріального тиску - необхідний компонент фізіологічної мобілізації - при деяких серцево-судинних захворюваннях може призвести до інсульту чи інфаркту). В основному ці зміни готують весь організм до дії і можливої боротьби з ушкоджувальними чинниками. Вчені вимірюють стресову реакцію по збільшенню вмісту норадреналіну, АКТГ або кортикостероїдів в крові;
стадія опору (стійкості) . Наступає у випадку, коли фактор, що викликав стрес продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, використовуючи «резервний» запас сил з максимальним навантаженням на всі системи організму; посилюється секреція кортикостероїдів (гормони, які мають виражену дію на водно-сольовий вуглеводний і білковий обмін), виявлення зникають, організм проявляє підвищену стійкість (адаптується) до дії стресора;
стадія виснаження. Зменшуються можливості організму протистояти стресові, знижується загальна опірність організму. Стрес «захоплює» людину і може призвести до хвороби.
Стрес у людини проявляється через такі ознаки: неможливість зосередитись на будь – чому; занадто часті помилки в роботі; погіршення пам’яті; постійне відчуття втоми; дуже швидке мовлення; думки зникають; безпричинні болі голови, болі в шлунку та спині; робота не надає колишнього задоволення; втрата почуття гумору; різко зростає кількість випалених цигарок (у курців); пристрасть до алкогольних напоїв; постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту.