• Зменшуваного залишку;

• Кумулятивний метод.

За методом зменшуваного залишку норма амортизації збільшується у 1,5 - 2 рази, а амортизаційні суми обчислю­ються за цією нормою не від початкової вартості основних фондів, а від недоамортизованої їхньої частини.

За даним методом норма амортизації t-ro року служби фондів:

Н _{а t} = Н_а.п.. ( ) ^{t – 1}, %,

де Н_а.п. — підвищена норма амортизації, %;

t — рік служби устаткування, за який нараховується амор­тизація.

Кумулятивний метод використовує більш високі норми амортизації в першій половині амортизаційного періоду з поступовим їхнім зниженням у другій. Визна­чення річних сум амортизації здійснюється у декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при п’ятирічному терміні служби 1+2+3+4+5 = 15.

2. Утворюються дроби типу 1/15; 2/15;...5/15 та розміщуються у зворотному порядку 5/15;... 1/15.

3. Обчислюється амортизація множенням дробів на початкову вартість основних фондів.

Амортизація визначається як сума відповідних добутків початкової вартості окремих видів основних фондів та норм амортизації.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття в результаті продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Коефіцієнт вибуття основних фондів, Кв —- показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула (В_виб) за цей період внаслідок старіння та зносу. Розраховують його у % за виразом

.

Коефіцієнт оновлення основних фондів, К_о характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду:

де В_вв — сума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені в експлуатацію у звітному періоді;

В_к — сума фондів за первісною вартістю на кінець звітного періоду.

Відновлення фізичного зношення і підтримання засобів праці у працездатному стані протягом терміну їхньої служби відбувається в процесі ремонту. Поточний ремонт має характер дрібних налагоджувальних робіт. Капітальний – спрямований на відновлення початкових споживчих якостей або експлуатаційних характеристик основних фондів. Необхідність відновного ремонту викликається зруйнуванням фондів у результаті стихійного лиха та ін. обставин.

Загальна вартість ремонтів (В_рем) за рік обчислюють за формулою:

В_рем = В _з.ел. + В_з.пл., грн.,

де В _{з. ел.} — вартість замінюваних елементів на проведен­ня ремонтів, грн./рік;

В _з.пл. — витрати на заробітну плату при проведенні ремонтів, грн./рік.

В _з.пл. = В _{1 ел.} х К _рем х R,

де В _{1 ел.} — вартість одного замінюваного елемента , грн;

К_рем — кількість ремонтів протягом року;

R — коефіцієнт одночасного виходу з ладу основних фондів:

К _рем = ,

де Фд — фонд часу роботи обладнання протягом року при 1 зміні, год.;

t _n — час напрацювання на відмову (від однієї відмови до наступної), год.:

t _{n =}

де І — середня частота відмов за рік, год.

В _з.пл. = t _рем х С _г.рем. х К_рем х ( , грн./рік,

де t_peм — витрати часу на один ремонт, год.;

С _г.рем — середньогодинна тарифна ставка ремонтника, грн./год.;

ПСЗ — процент відрахувань на соціальні заходи.

Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп) — виявляє, яку частку складає їхня залишкова вартість від первісної вартості:

Коефіцієнт придатності основних фондів як показник, зворотний коефіцієнту зносу, можна також обрахувати відніманням від 100% процента зносу основних фондів.