Динаміка ставки податку з доходів фізичних осіб (2000-2014 рр.)

Таблиця 4

Ставки податку з доходів фізичних осіб у деяких країнах світу у 2013 році

Країна	Ставка податку
Франція	Застосовується шестирозрядна прогресивна шкала, де мінімальна ставка податку на доходи фізичних осіб складає 10,52%, а максимальна – 75%
Швеція	56%
Бельгія	53%
Нідерланди	52%
Данія	51%
Швейцарія	40%
Польща	32%
Венгрія	20,3%
Молдова	18%
Румунія	16%
Литва	15%
Сербія	14%
Росія	12%
Болгарія	10%

Ставимо питання після такого дослідження: чому бізнесмени в Україні скаржаться на відсутність сприятливого податкового клімату для бізнесу та інвестування і прагнуть в Європу за наявності, здавалося б, маленької ставки податку на доходи фізичних осіб в 17% на відміну від 50% у європейських країнах?

Відповідь, як завжди, проста - причина в корумпованості влади, наявності непрозорої податкової системи і кількості податків. (За даними Світового банку за підсумками 2012 року Україна зайняла перше місце у світі за кількістю податків і зборів: український бізнес у той чи іншій формі сплачує 135 різних податків.).

В наш час багато країн зрозуміли, що боротьба йде за те, щоб гроші їхали на їх територію, будь-то бізнес, туризм або комфортне життя, намагаються створити ідеальні умови для життя і праці. Найзухваліші проекти кінця ХХ століття – це локальна відміна податків або зниження їх до мінімального рівня. ОАЕ, Гонконг, Сінгапур і ще сотня невеликих безподаткових оазисів втягнули на свою територію левову частку фінансів світу.

Наприклад, Сінгапур, – це одна з держав з найбільш зручною і гнучкою податковою системою у всьому світі, де кількість податків тут дорівнює п’яти. Податок же на доходи фізичних осіб не фіксований і складає від 0 до 20 відсотків.

Формально, у багатьох нафтовидобувних країнах взагалі немає податку на доходи фізичних осіб. Правда він замінюється різними зборами, наприклад на майбутню пенсію і захист. У результаті, в таких країнах як Арабські Емірати, Катар, Оман, Кувейт і Бахрейн, фізичні особи платять від 5 до 7,5 відсотків своїх доходів. Можна з впевненістю сказати, що ці процентні ставки є одними з найнижчих у всьому світі.

Що ж стосується України, то сьогоднішній стан справ полягає в тому, що гроші з України біжать, осідаючи в нерухомості Лондона, Парижу, Нью-Йорка, розсипаючись по численних безподаткових зонах Ліхтенштейну, Монако і Кіпру.

Таблиця 5

Динаміка ставок відрахувань із заробітної плати (2000-2014рр.)

Ставки утримань із заробітної плати за:		Роки
		2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Ставки відрахувань із заробітної плати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням:
- пенсійним		1 % при з/п < 150 грн. 2 % при з/п> 150 грн.							0,5 % - при з/п <прожитковий мінімум для працездатних; 2 % - при з/п >.	2 %			База розрахунку єдиного соціального внеску (ЄСВ)		Ставка
													Сума нарахованої заробітної (у тому числі в натуральній формі)		3,6% 2,85% - для працівників-інвалідів УТОС, УТОГ 6,1% - для держслужбовців
- з тимчасової втрати працездатності		-	0,25 % - при з/п < 150 грн. 0,5 % при з/п > 150 грн.			з 09.04.04. р. : 0,5 % - при з/п < 1,0 % - при з/п >	0,5 % - при з/п < 1,0 % - при з/п >						Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами		2,6 %
													Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця (лікарняні перші 5 днів)		2%
- по безробіттю		0,5%	0,5 %	0,5%	0,5%	0,5 %	0,5 %	0,5%	0,5 %	0,5%	0,6%	0,6%
Відрахування за соціальним страхуванням	мін	1,5%	1,75%	1,75%	1,75 %	2%	2%	2%	2%	3 %	-	-	Допомога по вагітності і пологах
	мах	2,5%	3 %	3 %	3%	3,5%	3,5%	3,5%	3,5%	3,5 %	-	-

Таблиця 6

Динаміка ставок нарахувань на ФОП (2000-2014рр.)

Ставки нарахувань на ФОП за:		Роки
		2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
- пенсійним страхуванням		32%	32%	32%	32%	32%	32%	31,8%	33,2%	33,2%	33,2%		Роботодавці (фізичні та юридичні особи, які використовують найману працю)	База розрахунку єдиного соціального внеску (ЄСВ)		Ставка
- страхуванням з тимчасової втрати працездатності		4,0%	2,5 %	з 09.02.02р. – 2,9%	з 01.01.03р. - 2,9%	2,9%	2,9%	2,9%	1,5%	1,5%	1,4%			Сума нарахованої заробітної за видами виплат (ОЗП, ДЗП, ІЗВК)		Від 36,76% до 49,7% (в залежності від класу професійного ризику, яких 67) 36,3% – для держбюджетних установ
- страхуванням по безробіттю		1,5%	з 01.01.01.р. – 2% з 01.07. – 2,5%	з 09.02.02 – 2,1%	01.01.03.р. – 1,9 %	1,9%	1,6%	1,3%	1,3%	1,3%	1,6%			Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами		34,7%
														Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця		33,2%
- страхуванням від нещасних випадків на виробництві		-	0,66-13,6%			з 01.05. 04р.- 0,86-13,8%	0,86-13,8%	0,66-13,6%			0,56-13,5%			Допомога по вагітності і пологах
Загальний відсоток нарахувань на ФОП	мін	37,5%	37,2%	37,7%	37,5%	37,7%	37,4%	36,7%	36,7%	36,7%	36,76%		Фізичні особи-підприємці	Сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб		34,7% - обов’язково
	мах	50,8%	50,6%	50,6%	50,4%	50,6%	50,3%	49,6%	49,6%	49,6%	49,7%					36,6% добровільна участь страх. з ТВП 36,21% добровільна участь в страх з НВ 38,11% добровільна участь у всіх видах страхування

Аналіз зарубіжного досвіду адміністрування єдиного внеску на соціальне страхування свідчить, що найбільш ефективною є система, за якої всі функції, не пов’язані зі збиранням внесків, покладаються на єдину установу, тоді як збір і розподіл внесків здійснюють податкові органи. Така система функціонує у Великій Британії.

У Великобританії кошти, які скеровуються до системи Національного страхування, називаються національними страховими внесками. Вони сплачуються роботодавцями (як утримання із заробітної плати працівників) та самозайнятими особами. Кількість і вид страхових внесків залежить від того чи особа працює за наймом, чи самозайнята, а також від її доходу. Національні страхові внески розподілені на чотири класи. Роботодавець утримує із заробітної плати найманого працівника і сплачує національні страхові внески 1 класу в розмірі 11% з доходу в межах 110-884 £ в тиждень, якщо ж тижневий дохід найманого працівника перевищує 884 £, то роботодавець утримує і сплачує ще один відсоток зі всього доходу понад 884 £. Самозайняті особи сплачують внески 2 (щомісячно або щоквартально) та 4 (раз на рік) класу. Ставка внесків для 2 класу становить 2,40 £ в тиждень, а для 4 класу – 8 % річного оподатковуваного доходу, який є в межах від 5715 £ до 43875 £, і 1 % з доходу, що перевищує 43875 £ за рік. Якщо ж очікуваний річний дохід самозайнятої особи буде меншим ніж 5075 £, особа може не сплачувати національні страхові внески 2 класу. Окрім того, як наймані працівники, так і самозайняті особи, з метою підвищення розміру майбутньої державної пенсії та допомоги при стійкій втраті працездатності, можуть сплачувати добровільно національні страхові внески 3 класу в розмірі загальної ставки 12,05 £ в тиждень [National Insurance – the basics [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.direct.gov.uk/en/MoneyTaxAndBenefits/Taxes/ BeginnersGuideToTax/NationalInsurance/IntroductiontoNationalInsurance/DG_190048].

Грузія також застосовує єдиний соціальний податок, що перераховується в Державний фонд соціального забезпечення і становить 20% оподатковуваної податком суми, крім того, громадяни перераховують податок у розмірі 1% у Державний фонд зайнятості. Для порівняння у Казахстані ставка єдиного соціального податку становить 21%. У Республіці Таджикистан єдиний внесок до Фонду соціального захисту населення встановлено в розмірі 25% заробітної плати працівників.

Цікава ситуація за справляння єдиного податку у США. Базова ставка податку на соціальне забезпечення тут становить 6,2% від заробітної плати працівника (максимальна ставка податку – 76 200 дол. США), крім того, вноситься збір на медичну допомогу у розмірі 1,45%, і збір на соціальне страхування у зв’язку з безробіттям у розмірі 6,2% (при максимальній сумі утримань 434 дол. США). Тобто загальна сума внесків у фонди соціального страхування становить 13,85 % [Казмерчук М. Т. Єдиний соціальний внесок: міжнародний та вітчизняний досвід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4314/1/Казмерчук%20М.Т.%20ЄДИНИЙ%20СОЦІАЛЬНИЙ%20ВНЕСОК_%20МІЖНАРОДНИЙ%20ТА%20ВІТЧИЗНЯНИЙ%20ДОСВІД.pdf].

Оскільки в Україні гостро стоїть проблема нелегальної зайнятості, то у країнах СНД це питання вирішилося шляхом введення єдиного соціального податку, який зменшить податкове навантаження на населення. Але розмір єдиного внеску в європейських країнах значно менший, ніж сукупність зборів, що нараховувалися на фонд оплати праці українських платників податків. Так, у Російській Федерації базова ставка єдиного соціального податку становила 26%. Податок справлявся за регресивною шкалою [Налоговый кодекс РФ [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://kadis.ru/].

Для аналізу процедури введення бізнесу в Україні потрібно розглянути індекс легкості ведення бізнесу

Індекс легкості ведення бізнесу – це щорічне дослідження групи Всесвітнього банку, що розраховується з 2003 року і надає об’єктивну інформацію для розуміння і вдосконалення нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності.

Даний індекс складається із субіндексів (наприклад, субіндекси започаткування бізнесу, реєстрації власності, податкової системи, виконання зобов’язань по контракту, банкрутства, отримання кредиту, дозвільної системи будівництва, захисту прав інвесторів та ін.) [Україна в світі: огляд міжнародних індексів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/ukraine_inthe_world_2013_ukr_web.pdf].

Рис. 3. Динаміка позицій України в Індексі легкості ведення бізнесу

У рейтингу «Ведення бізнесу 2013р.» (Doing Business 2013) Україна не тільки покращила свої позиції на 15 пунктів (до 137 місця із 185 країн), а і увійшла до списку із 23 країн світу-найбільших реформаторів умов ведення бізнесу у 2011-2012 роках, які оцінює даний рейтинг.

Таблиця 7

Місце України у рейтингу Doing Business та за складовими у публікаціях 2009-2013 рр.

	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	Зміна 2013 до 2012
Складність ведення бізнесу, загальна оцінка	139	145	145	147	149	152	137	+15
За субіндексами:
- започаткування бізнесу	89	105	128	136	118	116	50	+66
- реєстрація власності	177	139	140	160	165	168	149	+19
- сплата податків	167	173	180	181	181	183	165	+18
- підключення до мережі електропостачання	-	-	-	-	169	170	166	+4
- виконання зобов’язань по контракту	63	57	48	43	44	44	42	+2
- банкрутство	137	139	143	145	158	158	1578	+1
- отримання кредиту	63	25	28	30	21	23	23	0
- дозвільна система у будівництві	169	173	179	181	182	182	183	-1
- зовнішня торгівля	95	103	121	139	136	144	145	-1
- захист прав інвесторів	140	141	142	108	108	114	117	-3

За шістьма субіндексами з десяти у рейтингу Doing Business 2013р. Україна покращила свої позиції. Зміцнення позицій України у рейтингу у першу чергу було пов’язане із зростанням за субіндексами «Започаткування бізнесу» (на 66 позицій),»Реєстрація власності» (на 19 позицій) та «Сплата податків» (на 18 позицій).

Разом з тим, спостерігалося погіршення позицій країни за субіндексами «Захист прав інвесторів» (на 3 позиції), «Зовнішня торгівля» (на 1 позицію) та «Дозвільна система у будівництві» (на 1 позицію).

Значне покращення позицій України за субіндексом «Започаткування бізнесу» (на 66 позицій) відбулося у першу чергу завдяки прийняттю Закону України від 21.04.2011 № 3263-VI ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва”. Так, відповідно до нього в Україні були скасовані вимоги до мінімального розміру статутного капіталу підприємств, а також вимоги щодо обов’язкового нотаріального засвідчення ряду документів при створенні юридичної особи. Внаслідок останнього було зменшено кількість процедур при започаткуванні бізнесу (до 7 процедур проти 9 процедур згідно попереднього рейтингу), вартість відкриття підприємства зменшилася майже у 3 рази – до 1,5% від річного доходу особи, а тривалість скоротилася на 2 дні (до 22 днів) (табл. 8). Варто зазначити, що тривалість процедур із відкриття нового бізнесу в Україні є значно нижчою, ніж у середньому у світі (30 днів) та нижчою, ніж у Польщі (32 дні). Крім того, відсутність вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу є світовою практикою, що набуває все більшого поширення. Зокрема дана вимога відсутня у Німеччині, США та Грузії, але ще діє у Росії (1,4% від річного доходу особи) та Польщі (13%) [Місце України за рейтингом «Ведення бізнесу 2013» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/file/link/193720/file/DB_2013.doc].

Таблиця 8