Установка сеансу зв'язку й деякі правила етикету
На стороні виклику необхідно набрати номер у вікні встановлення зв'язку.
Рисунок 3 – Команда для набору номера
Стороні, що відповідає, у момент, коли на екрані з'явиться напис RING або RINGING (це залежить від марки модему), слід набрати в рядку команду ATA і натиснути Enter.
Рисунок 4 – Повідомлення про встановлення з’єднання
Поява напису CONNECT сповістить про те, що з'єднання успішне встановлене. А з появою напису NO CARRIER (втрата несучої частоти), необхідно повторити спробу встановлення з’єднання. У цьому випадку необхідно ще раз набрати номер.
Тепер можна поспілкуватися з користувачем на іншій стороні телефонного комутованого з’єднання. Текст набирається у вікні термінала. Те, що набране, відразу з'явиться на екрані іншого комп'ютера, і навпаки. При цьому бажано дотримувати деяких правил: не перебивати співрозмовника, по завершенню фрази натискати два рази Enter. Ця дія повідомляє співрозмовника про те, що очікується його реакція на попередню фразу діалогу.
Рисунок 5 – Передача повідомлень
У випадку якщо треба відправити або одержати файл, зробити це можна через пункт Передача в головному меню. А там, уже залежно від того, що потрібно, вибрати Відправити (Upload) або Прийняти файл (Download).
Рисунок 6 – Налаштування Меню Передачі/Прийому повідомлень
У поле Ім'я файлу можна власноручно ввести повне ім'я, що відправляється або одержуваного файлу або ж скористатися кнопкою Огляд.
Рисунок 7 – Вибір протоколу передачі
При виборі Протоколу відправлення або приймання файлу краще зупинити свій вибір на протоколі Zmodem. Використання даного протоколу не передбачає на прийомній стороні вводити ім'я прийнятого файлу й включати приймання файлу. В Zmodem усе це робиться автоматично. Стороні, що відправляє, треба тільки запустити передачу, а на стороні, що приймає, уся процедура запуститься автоматично.
Рисунок 8 – Передача файлів
Для завершення необхідно розірвати сесію, вибравши в меню Зв'язок пункт Завершити. Можна вийти з програми, зберігши, зроблені налаштування. Наступного разу ними можна буде скористатися.
Робота із програмою Virtual Modem
Для імітації роботи з комутованим з’єднанням з використанням локальної мережі служить програма Virtual Modem
Рисунок 9 – Принцип роботи програми Virtual Modem
Основні можливості:
забезпечує роботу в мережному середовищі комунікаційних додатків для модему без змін у програмному забезпеченні.
користувачеві не потрібна телефонна лінія й модем.
швидкість вища, ніж при використанні фізичного модему.
Vіrtual Modem може використовуватися скрізь, де є доступ до мережі Інтернет.
може бути створене до 256 віртуальних модемів.
віртуальні модеми здатні приймати "вхідні виклики" від інших віртуальних модемів.
телефонна книга дає можливість спростити перемикання з фізичних модемів на віртуальні. Можна визначити телефонний номер, що відповідає ІP- адресу (або ім'я комп'ютера) і TCP- порта віддалених віртуальних модемів.
один раз створені віртуальні модеми доступні для роботи при кожному запуску системи (навіть до моменту ідентифікації користувача).
Для роботи у локальній мережі необхідно:
1. Використовуючи програму Virtual Modem, задіяти віртуальний СОМ-порт який використовує модем.
Рисунок 10– Активація віртуального модема
Рисунок 11 – Включення віртуального СОМ-порта
Vіrtual Modem дозволяє будь-яким комунікаційним додаткам взаємодіяти через локальні мережі або Інтернет. Vіrtual Modem підключає віддалену ІP-адресу (або ім'я комп'ютера) і TCP-порт замість прямого додзвону через звичайний модем.
Виглядає це так, начебто програма працює зі справжнім модемом, але насправді модем не використовується. Може бути створене до 256 віртуальних модемів, які мають можливість приймати "вхідні дзвінки" з інших віртуальних модемів.
Рисунок 12 – В даній роботі до ПК з ІР-адресою 192.168.100.100 під’єднано 10 віртуальних модемів, які очікують виклики від інших віртуальних модемів даної локальної мережі
Для встановлення зв’язку з використанням 10 віртуальних модемів, необхідно створити стільки ж сеансів зв’язку з використанням програми Hyperterminal. Різниця у налаштуванні кожного з них буде лише у виборі модема, який відповідатиме на вхідний виклик.
Рисунок - Вибір конкретного модема для зв’язку
Рисунок – Встановлення режиму очікування виклику
Для підтвердження встановлення з’єднання необхідно ввести команду АТА.
Віртуальні модеми доступні всім програмам, які працюють із прямого модемного підключення. Встановлення не відрізняється від встановлення фізичного модема.
Необхідно вибрати віртуальний СОМ порт у налаштуваннях комунікаційних додатків. Додаток може контролюватися прямо віртуальним модемом, за допомогою відправлення АТ-команд.
Одна з корисних функцій Vіrtual Modem - це адресна книга даної програми. Адресна книга дозволяє переводити телефонні номери в ІP адреси. Не треба навіть міняти телефонні номери у комунікаційних програмах.
Для того щоб телокомунікаційна програма здійснила виклик певного номера, цей номер повинен бути прописаний в адресній книзі.
УВАГА!!!
В даній роботі необхідно здійснити зв’язок з комп’ютером за адресою 192.168.100.100.
На цьому ПК з використання програми Vіrtual Modem встановлено і налаштовано 10 модемів, які очікують з’єднання за адресою 192.168.100.100 і для кожного виділений окремий порт.
Кожен комп’ютер локальної мережі повинен встановити з’єднання з ПК (192.168.100.100) з використанням різних портів. Наприклад: для ПК№1 – з використанням порта 28001, ПК№7 – з використанням порта 28007 тощо...
Тому в адресній книзі необхідно заповнити поля номеру набору (PHONE NUMBER), ІР-адресу віддаленого комп’ютера (REMOTE COMPUTER NAME OR IP-ADRESS), порт (PORT).
Номер набору ( в даному випадку 100, буде використаний у програмі Hyperterminal для здійснення зв’язку: ATD100
Рисунок 12 – Налаштування адресної книги для ПК2
Після цього з використанням стандартних АТ-команд можна здійснити зв’язок із віддаленим модемом, обмін повідомленнями чи файлами