- •Тема 9. Організаційні аспекти формування облікової політики підприємства………………………………………………………………………………………………….96
- •2. Зміни облікової політики
- •3. Зміна облікових оцінок
- •4. Класифікація облікової політики
- •Тема 2. Принципи, методи і процедури, що використовують в обліковій політиці підприємства
- •2. Методи бухгалтерського обліку в системі облікової політики
- •3. Процедури та їх застосування в обліковій політиці.
- •4. Фактори впливу на облікову політику підприємства
- •2. Інструменти облікової політики
- •3. Нормативно-правові акти регулювання облікової політики
- •4. Визначення повноважень суб’єктів при формуванні облікової політики на підприємстві
- •Класифікація необоротних активів за обліковою політикою підприємства
- •Складові облікової політики підприємства щодо необоротних активів
- •2. Організація обліку запасів
- •3. Метоли оцінки вибуття запасів
- •4. Переоцінка запасів
- •3. Методи обліку витрат
- •3. Підходи до формування облікової політики стосовно розподілу загальновиробничих витрат
- •4. Фактори та елементи облікової політики в частині незавершеного виробництва
- •5. Окремі аспекти обліку витрат
- •2. Організаційно-методологічні особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу
- •3. Особливості спрощеного Плану рахунків та їх вплив на формування облікової політики
- •4. Організація документування та узагальнення облікової інформації як елемент облікової політики підприємств малого бізнесу
- •2. Підготовка облікових даних для складання фінансової звітності
- •3. Особливості організації робіт з узагальнення даних обліку при складанні звітності
- •4. Порядок розглядання, подання та оприлюднення звітності підприємств
- •5. Терміни зберігання бухгалтерських фінансових звітів і Балансів
- •Перелік документів, облікових регістрів, звітності та терміни їх зберігання
- •2. Вибір форми бухгалтерського обліку за обліковою політикою підприємства
- •3. Посадові інструкції працівників бухгалтерії
- •4. Документообіг за обліковою політикою підприємства
- •Список використаних джерел
3. Особливості спрощеного Плану рахунків та їх вплив на формування облікової політики
Зменшення кількості рахунків у спрощеному Плані рахунків призвело до втрати аналітичності інформації, особливо щодо обліку витрат. Відповідно у практичній діяльності малі підприємства виробничої сфери змушені вести облік затрат за звичайними підходами, тобто з використанням рахунків класу 9, а вже після цього формувати інформацію про елементи затрат.
До особливостей спрощеного Плану рахунків належать такі:
— порівняно з рахунками загального Плану рахунків, рахунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для обліку та узагальнення інформації про групи активів, капіталу і зобов'язань;
— назви рахунків спрощеного Плану збігаються з назвами аналогічних рахунків загального Плану рахунків, за винятком рахунків 40 "Статутний капітал", 70 "Доходи від реалізації" і 84 "Інші операційні витрати", котрі у спрощеному Плані рахунків відповідно мають такі назви: рахунок 40 "Власний капітал", рахунок 70 "Доходи" і рахунок 84 "Витрати операційної діяльності";
— у спрощеному Плані рахунків немає окремого синтетичного рахунку для обліку товарів. Так, облік товарів, транспортно-заготівельних витрат і торговельної націнки ведеться на рахунку 26 "Готова продукція" спрощеного Плану рахунків. Цей рахунок також призначено і для обліку готової продукції;
— спрощений План рахунків не містить рахунків класу 9 "Витрати діяльності", очевидно, це пов'язано з тим, що Інструкцією № 291 передбачено можливість невикористання рахунків цього класу суб'єктами малого підприємництва;
— у спрощеному Плані рахунків немає рахунків 17 "Відстрочені податкові активи" та 54 "Відстрочені податкові зобов'язання". Це підтверджує, що суб'єкти малого підприємництва — платники податку на прибуток, які звітують за скороченою формою, тимчасових різниць щодо податку на прибуток не обчислюють, а відображають у фінансовій звітності суму податку на прибуток, відображену в податковому обліку;
— спрощений План рахунків не містить деяких рахунків, зокрема, таких як 49 "Страхові резерви", 76 "Страхові платежі" (вони передбачені для суб'єктів страхової діяльності, які не можуть бути суб'єктами малого підприємництва), 19 "Негативний гудвіл", 25 "Напівфабрикати".
Незважаючи на те, що відповідно до спрощеного Плану рахунків кількість синтетичних рахунків скорочено до 25, з метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що вимагають деталізації доходів (за видами діяльності) і витрат (за елементами та видами діяльності), уникнути відкриття низки субрахунків до таких рахунків бухгалтеру не можливо і не доцільно.
Тому під час розроблення облікової політики підприємствам, що застосовують спрощений План рахунків, доцільно передбачити відповідні субрахунки для деталізації доходів та витрат. Зокрема, необхідність заповнення у Балансі (форма № 1-м) статті "Резерв сумнівних боргів" вимагає введення однойменного субрахунку до рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", наявність статей "Статутний капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал" і "Неоплачений капітал" — відповідних субрахунків до рахунку 40 "Власний капітал".
Крім того, для забезпечення необхідної інформації про доходи і витрати для Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) деталізації потребують також рахунки 70 "Доходи", 84 "Витрати операційної діяльності" та 85 "Інші витрати". Також до рахунку 70 "Доходи" має бути відкрито субрахунки "Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", "Інші операційні доходи" та "Інші надзвичайні доходи"; до рахунку 84 "Витрати операційної діяльності" для відображення елементів витрат слід відкрити субрахунки за елементами ("Матеріальні витрати", "Витрати на оплату праці", "Відрахування на соціальні заходи", "Амортизація" та "Інші операційні витрати"); а до рахунку 85 "Інші витрати" — субрахунки для обліку інших звичайних і надзвичайних витрат. Загалом можна сказати, що скорочення кількості рахунків для малих підприємств, по суті, обернулося простою формальністю.
