7.2. Випробування машин, що що містяться на зберіганні.

Випробування машин проводиться з метою визначення технічного стану двигуна, основних агрегатів, систем і механізмів, перевірки якості й ефективності робіт, виконаних при постановці автомобільної техніки на зберігання, виконання й усунення відмовлень, ушкоджень і інших дефектів. Воно проводиться, як правило, при перевірках і інспектуванні військових частин, при технічному обслуговуванні № 2 при зберіганні і при переконсервації негерметизованих машин. При цьому кількість машин, що перевіряються, визначає голова комісії і воно не повинно перевищувати 10—15% від загальної кількості машин, що містяться на тривалому зберіганні.

Випробування машин може здійснюватися пуском двигуна на місці чи зберігання контрольним пробігом.

Тривалість роботи двигуна на місці зберігання не повинна бути більш 30 хв влітку і 1 год узимку. При змісті машин без палива живлення двигунів виробляється з додаткових закритих ємностей (каністр, бачків і т.п.).

Випробування машин контрольним пробігом робити на відстань 25 км для автомобілів і 15 км для гусеничних машин.

Випробування машин при проведенні ТО-2х і переконсервації планується і проводиться в терміни, установлені планом-графіком технічного обслуговування і випробування машин.

Випробуванню, як правило, підлягає автомобільна техніка, що раніше пуском двигуна на місці чи зберігання контрольним пробігом не перевірялася.

При випробуванні машин пуском двигуна на місці зберігання перевірити:

• легкість пуску двигуна, роботу всіх його систем і механізмів, рульового керування, приладів електроустаткування, контрольно-вимірювальних приладів, склоочисників, пневматичного і гідравлічного приводу гальм і системи регулювання тиску в шинах;

• герметичність усіх з'єднань систем охолодження, живлення, змащення, приводу гальм, централізованої системи накачування шин.

При випробуванні машин контрольним пробігом перевірити:

• легкість пуску двигуна і справність його роботи на всіх режимах;

• справність і стабільність показань контрольно-вимірювальних приладів;

• відсутність пробуксовки зчеплення (головного фрикціону), плавність торкання машини з місця;

• рух на всіх передачах коробки передач і роздавальної коробки; легкість включення передач (самовимикання передач, стукоти і ненормальні шуми в агрегатах не допускаються);

• роботу рульового керування, механізмів повороту (повинні забезпечувати легкість повороту, керованість коліс і повернення кермового колеса у вихідне положення);

• гальмовий шлях, плавність і одночасність гальмування всіма колісьми автомобіля (падіння тиску повітря в системах із пневматичним приводом гальм при одному натисканні на педаль не повинне перевищувати 1,5 кгс/см²);

• справність зупиночного(ручного) гальма;

• нагрівання маточин коліс, гальмових барабанів і картерів агрегатів;

• герметичність усіх з'єднань систем охолодження, живлення, змащення, приводу гальм, централізованої системи накачування шин;

• роботу склоочисників, приводів - включення лебідки, керування жалюзі й ін.;

• роботу нагнітача ФВУ.

Для випробування машин, укомплектованих сухозарядженими акумуляторними батареями, використовуються приведені в робочий стан резервні акумуляторні батареї.

Перед випробуванням виробляється розгерметизація корпусів (кузовів-фургонів) гусеничних машин (майстерень), агрегатів, приладів електроустаткування і трубок сапунування. При випробуванні шасі рухливих ремонтних майстерень виробляється випробування їхнього технологічного устаткування. Після випробування машин перевіряється стан поверхонь, відновлюються захисні плівки (покриття), виробляється консервація циліндрів двигуна і герметизація агрегатів, що працювали, приладів і корпусів (кузовів-фургонів) гусеничних машин (майстерень). При необхідності (після контрольного пробігу) виконуються прибирально-мийні роботи.