
- •Міністерство освіти і науки україни Запорізький національний технічний університет тексти (конспект) лекцій з дисципліни
- •Введення
- •1. Умови та види зберігання автомобільної техніки.
- •2. Порядок зберігання автомобільної техніки.
- •3. Порядок змісту машин на короткочасному зберіганні.
- •Порядок змісту машин на тривалому зберіганні.
- •5.1. Сховища.
- •5.3. Відкрита площадка
- •6. Органіація, види робіт при підготовці техніки до зберігання.
- •6.1. Герметизація машин і кузовів
- •7. Зміст машин на зберіганні.
- •7.2. Випробування машин, що що містяться на зберіганні.
- •7.3. Переконсервація машин, що містяться на зберіганні.
- •8. Особовий склад підрозділів частин, який залучаеться.
- •9. Організація робіт щодо знімання машин з зберігання.
- •9.1.Технологічний процес зняття автомобілів, шасі спецмашин і спеціальних колісних шасі з тривалого зберігання
- •9.2. Технологічний процес зняття машин з короткочасного зберігання
- •10. Заходи по скороченню строків підготовки машин до використання.
- •11. Контроль утримання машин в процесі зберігання.
- •Графік технічного обслуговування та опробування
- •Рекомендована література
6.1. Герметизація машин і кузовів
Герметизація зі статичним осушенням повітря вологопоглиначем забезпечує якісний захист поверхонь і устаткування усередині загерметизованого обсягу від улучення пилу, опадів і значно сповільнює корозію і старіння неметалічних матеріалів і лакофарбових покрить. Ефективний захист досягається тільки за умови надійної герметизації і застосування добре просушеного вологопоглинача. Контроль за якістю герметизації здійснюється по зміні обводнювання вологопоглинача в процесі зберігання,
Герметизація корпусів машин і кузовів рухливих майстерень виробляється при підготовці до тривалого зберігання і виконується після завершення робіт з технічного обслуговування і консервації систем, вузлів і агрегатів.
Застосовуються два методи герметизації — «заклеювання» і «напівчохол».
Герметизація методом «заклеювання» застосовується для машин, що мають цілком закритий суцільнометалевий зварений (литий) корпус, а також для кузовів типу К66, КМ66, К131, KM131, К375 та інш. (див.мал.18,19).
Сутність цього методу полягає в заклеюванні вологонепроникним матеріалом і ущільненні спеціальною замазкою всіх отворів і щілин у корпусі (кузові) машини з розміщенням усередині герметизуємого обсягу вологопоглинача.
Технологія герметизації корпусів машин і спеціальних кузовів методом «заклеювання» включає:
- підготовку поверхонь у місцях приклейки тканини (стрічки);
- герметизацію отворів, щілин, люків, за винятком люків (двері), через які буде завантажуватися вологопоглинач усередину герметизуємого обсягу;
- завантаження усередину корпуса (кузова) вологопоглинача;
- установку датчика приладу для контролю вологості, чи гігрометра контрольного мішечка;
- герметизацію люка (двері), через який завантажувався вологопоглинач.
Розкрій герметизующей тканини при герметизації методом «заклеювання» виробляється по шаблоні. Розміни викрійок тканини повинні бути на 120... 140 мм більше розмірів місць, що підлягають герметизації, з розрахунком перекриття щілин і отворів на 60...70 мм із кожної сторони.
Для розкрою тканини у військовій частині виділяються і спеціально підготовляються розкрийщики, що роблять розкрій тканини для всіх машин, що підлягають герметизації методом «заклеювання».
При застосуванні методу «заклеювання» щілини шириною до 10 мм і отвору діаметром до 20 мм герметизуються замазкою. При промазці щілин валики з замазки, приготовлені за допомогою пристосування, наносяться суцільним гладким шаром на всю довжину щілини.
Герметизація методом «напівчохол» застосовується для машин із суцільнометалевим, звареним чи збірним корпусом і полягає в укритті верхньої (надгусеничної) частини машини міцним вологонепроникним плівковим покриттям — напівчохлом (див.мал. 20). Усередину герметизуємого обсягу міститься вологопоглинач, а отвори і щілини в неукритій частині корпуса промащуються замазкою.
Напівчохли поставляються централізовано в готовому виді. Вони розраховані на багаторазове використання, тому при їхніх знять з машин повинні дотримуватися запобіжного заходу, що забезпечують цілісність плівки. У випадку пориву плівки напівчохли відновлюються силами військових частин.
Технологія герметизації корпусів машин методом «напівчохол» включає:
- герметизацію люків, отворів і щілин на тій частині корпуса, що не буде вкриватися напівчохлом;
- підготовку корпуса до укриття напівчохлом;
- підготовку місць приклейки напівчохла;
- розміщення мішечків із силікагелем і кріплення їх;
- установку датчика приладу ПКВ-2М (див.мал.22,23) чи підвішування контрольного мішечка;
- укриття машини напівчохлом і його приклейкою;
- контрольний вимір обводнювання силікагелю.
Машини, загерметизовані методом «напівчохол», розміщаються тільки в сховищах з метою захисту плівки від вітру і безпосереднього впливу атмосферних опадів.
Роботи з герметизації виконуються при температурі навколишнього повітря не нижче мінус 10°С и при відсутності атмосферних опадів. У будь-якому випадку роботи з герметизації повинні вироблятися тільки при відсутності на поверхнях нальоту інею й ознак конденсату (відпрівання).
У якості вологопоглинача застосовується силікагель дрібнопористий (кусковий чи гранульований) марок КСМ, ШСМ. При герметизації методом «заклеювання» орієнтована норма завантаження — 1 кг силікагелю на 1 м3 загерметизованого обсягу. При герметизації методом «напівчохол» необхідна кількість силікагелю визначається по дійсним таблицям “Керівництва” з урахуванням умов зберігання і товщини плівки.
Силікагель завантажують у машину просушеним і розфасованої в тканеві мішечки рівномірно по всьому герметизованому обсязі. Правила сушіння, завантаження силікагелю і контроль за його обводнюванням викладені в “Керівництві” .
Для зменшення обводнювання силікагелю атмосферною вологою завантажувати силікагель усередину машини і герметизовати місця завантаження потрібно в суху погоду. В окремих випадках, як виключення, дозволяється завантажувати силікагель у непогожу погоду, але при цьому повинні бути прийняті міри забезпечення швидкого його завантаження і герметизації.
Обводнювання силікагелю перевіряється одним з наступних способів: зважуванням контрольних мішечків із силікагелем, розміщених усередині герметизованих обсягів, за допомогою приладу контролю вологості ПКВ-2М чи гігрометри МВ-68.
Контрольний мішечок і датчик приладу ПКВ-2М підвішують усередині загерметизованого обсягу в доступному місці так, щоб вони не стосувалися поверхонь деталей машини. Гігрометр МВ-68 встановлюється усередині кузовів рухливих майстерень перед вікном так, щоб забезпечувалася можливість огляду шкали приладу.
Результати перевірки обводнювання заносяться в картку машин тривалого зберігання. Силікагель, обводнений понад 25%, повинний бути замінений. При відсутності запасів сухого силікагелю допускається витягти з машини обводнений силікагель, загерметизовати люки, просушити силікагель і не пізніше трьох днів з моменту витягу завантажити його в машину. Первісна перевірка обводнювання силікагелю в процесі зберігання загерметизованих машин проводиться після закінчення 10 доби після герметизації корпусів і кузовів. Якщо при цьому обводнювання силікагелю досягло 10%, необхідно перевірити якість герметизації, усунути недоліки і через 10 днів повторно перевірити обводнювання силікагелю. У наступному перевірка обводнювання проводиться одні разів на місяць. У випадку обводнювання силікагелю за перший місяць зберігання до 15% і більш також необхідна перевірка якості герметизації й усунення дефектів.
Видалення з напівчохлів, а також із загерметизованих методом «заклеювання» машин (кузовів) пилу і снігу виробляється м'якими щітками чи віниками , щоб механічним впливом не порушити герметизацію.
На машинах, загерметизованих методом «заклеювання», пориви і відшарування герметизируючих матеріалів усуваються шляхом чи приклейки заміни герметизируючого матеріалу.
Ушкодження в напівчохлах усуваються без їхнього зняття з машин шляхом накладення латок з липкої поліетиленової чи стрічки ізострічки,
Для усунення великих поривів напівчохли знімаються з машин і ушкоджених ділянок ремонтуються шляхом заварки.
При розгерметизації машин зняті і придатні для подальшого використання герметизующі матеріали (тканина, плівка, мішечки, силікагель, замазка) збираються і зберігаються в підрозділах для повторного застосування, а негідні — утилизуються.
Зняті напівчохли при необхідності ремонтуються, протираються вологим дрантям від пилу, просушуються, згортаються й упаковуються в мішки з плівки.
В усіх випадках при розгерметизації силікагель акуратно витягають з машин і засинають у металеві чи барабани бідони з кришками.
Розгерметизація машини, загерметизованої напівчохлом, здійснюється в такій послідовності:
- відокремити чи руками за допомогою металевих шкребків напівчохол від поверхні корпуса в місцях приклейки;
- від’єднати датчик приладу ПКВ-2М и зняти напівчохол;
- видалити з виступаючих частин машини прокладки з крепированной папера, дрантя;
- витягти з машини силікагель, прилади контролю вологості.
При розгерметизації машини, загерметизованої методом «заклеювання», необхідно зняти герметизуючі обклеювання з люків, оглядових приладів, склоблоків, жалюзі, поворотної фари, витягти з машини силікагель і прилади контролю вологості, видалити з корпуса валики герметизуючей замазки.