6. Органіація, види робіт при підготовці техніки до зберігання.

Подготовка машин до зберігання проводится силами підготовленного для цієї мети особового складу з залученням фахівців ремонтних підрозділів і за участю водіїв (екіпажів) машин. При постановці машин на тривале зберігання роботи з консервації рекомендується виконувати спеціалізованими бригадами.

Про постановку машин на зберігання віддається наказ командира військової частини, у якому вказуються: порядок підготовки до робіт особового складу, вид зберігання, марки і номери машин, терміни виконання робіт з технічного обслуговування і консервації машин, порядок устаткування місць зберігання і матеріального забезпечення, відповідальні обличчя за проведення робіт з підготовки до зберігання, порядок контролю якості виконуваних робіт, склад і задачі комісії з перевірки машин, підготовлених до тривалого зберігання.

При підготовці машин до зберігання на підставі наказу по частині заступник командира частини по озброєнь (начальник автомобільної служби) складає план постановки машин на зберігання, у якому передбачаються: підготовка особового складу; терміни виконання робіт; забезпечення підрозділів матеріалами і засобами обслуговування; підготовка й устаткування місць зберігання (стоянок) для машин, приміщень для зберігання, що знімаються з машин устаткування і майна; терміни готовності машин по підрозділах; порядок контролю якості робіт і перевірки командуванням частини готовності машин до зберігання.

На підставі зазначеного плану складається план-графік постановки машин на зберігання, у якому передбачаються види робіт з технічного обслуговування і консервації, терміни їхнього виконання.

Вивчення особовим складом обсягу, послідовністі виконання робіт і правил безпеки при підготовці машин до хзберігання здійснюється на практичніх заняттях за планом частини. До виконання робіт допускаеться тільки навчений особовий склад.

На час підготовки техніки до зберігання забороняється відривати особовий склад для виконання інших видів робіт.

Відповідальність за підготовку машин до зберігання покладається на командирів підрозділів, за підготовку спеціальних машин крім того і на начальніків родів військ та служб.

На машини, поставлені на тривале зберігання, складається акт закладки матеріальних засобів (наказ МО 1979 г. № 260).

Після завершення робіт з підготовки до тривалого зберігання у формулярі (паспорті) і картці машини робиться відповідна запис.

Машини, підготовлені до короткочасного зберігання, перевіряються командирами підрозділів, підготовлені до тривалого зберігання - комісієюпризначеної командиром частини.

Машини, поставлені на тривале зберігання під навісом і на відкритих площадках, пломбуються.

Якість робіт з підготовки машин до тривалого зберігання перевіряється поопераційним контролем, що здійснюється візуально і за допомогою вимірювальних і діагностичних приладів. Контроль якості робіт, зв'язаних із заміною деталей і матеріалів, здійснюється в ході їхнього виконання.

Повноту і якість підготовки машин до зберігання і при переконсервації вибірково перевіряє заступник командира частини по озброєнню (начальник автомобільної служби).

Підготовка до зберігання машин зі змонтованим на них озброєнням і військовою технікою здійснюється одночасно з підготовкою до зберігання озброєння і військової техніки.

Підготовка до зберігання озброєння і військової техніки здійснюється відповідно до нормативно-технічної документації.

Підготовка до зберігання включає роботи з технічного обслуговування машин і консервацію систем, вузлів і агрегатів для забезпечення в заданих умовах справного і працездатного стану техніки протягом майбутнього терміна зберігання. Технічне обслуговування і консервація представляють єдиній технологічний процес.

Номерні технічні обслуговування при підготовці машин до зберігання виконуються відповідно до рекомендацій посібників з експлуатації чи інструкцій з технічного обслуговування, а РТО — відповідно до рекомендацій інструкцій з регламентованого технічного обслуговування.

Технічне обслуговування при підготовці машин до зберігання починається з ретельного проведення прибирально-мийних робіт, при виконанні яких не допускається улучення води, пилу і бруду у внутрішні порожнини двигуна, агрегатів трансмісії, у паливні і масляні баки, на прилади електроустаткування, у кабіну, порожнини дверей кабіни і т.д. Зовнішні поверхні агрегатів насухо протираються, з важкодоступних місць волога віддаляється стисненим повітрям.

Консервація полягає в здійсненні захисту поверхонь деталей і конструкційних матеріалів від корозії, старіння і біологічних ушкоджень у процесі зберігання і транспортування і заснована на застосуванні засобів тимчасового захисту (легковидаляємих чи не потребуючіх видалення при використанні машин після чи зберігання транспортування), а також відновленні засобів постійного захисту (хімічних, лакофарбових покрить, які наносять на поверхні деталей при їхньому виготовленні).

При консервації автомобільної техніки застосовуються наступні засоби і методи захисту:

• нанесення захисних плівок робочо-консерваційні мастила і консерваційних змащень;

• нанесення інгібірованих полімерних покрить;

- статичне осушення повітря в герметизованих об’ємах;

- комбіновані методи - застосування на одному виробі сполучень зазначених вище засобів і методів.

При підготовці машин до короткочасного зберігання консервація агрегатів, вузлів і механізмів не виробляється.

При підготовці машин до тривалого зберігання консервація виробляється робочо-консерваційними рідинами, консерваційними і робочо-консерваційними змащеннями, а також захисними покриттями з герметизацією вузлів і агрегатів. При консервації корпусних машин і рухливої майстерень, крім того, здійснюється герметизація корпусів і кузовів зі статичним осушенням вологопоглиначем повітря усередині загерметизованих обсягів.

Роботи з консервації повинні виключати зміну параметрів і експлуатаційних характеристик як окремих вузлів і агрегатів, так і машини в цілому.

Перерви в роботах між підготовкою металевих поверхонь і нанесенням захисних плівок і покрить повинні бути мінімальними і не повинні перевищувати двох годин.

Роботи з консервації повинні виконуватися в теплу, суху, безвітряну погоду в умовах, що виключають влучення в агрегати вологи і пилу. При необхідності допускається проводити консервацію в сховищах і під навісами в холодний час року при відносній вологості повітря не більш 80%. При температурі повітря нижче 5°С підготовка машин до зберігання повинна бути організована так, щоб основні роботи з нанесення захисних покрить виконувалися в опалювальних приміщеннях, а переміщення підготовлених до зберігання машин до місць стоянок вироблялося на буксирі.

Роботи з технічного обслуговування і консервації виконуються на пункті технічного обслуговування і ремонту (ПТОР), пунктах (площадках) щоденного технічного обслуговування (ЩТО) і на місцях зберігання.

На ПТОР частини - (пунктах ЩТО) виконуються в повному обсязі технічне обслуговування і консервація агрегатів, вузлів і систем, захист яких від корозії і старіння не може бути порушена чи погіршена при переміщенні машини до місця зберігання.

На місцях зберігання завершуються роботи з консервації машини. Для виконання робіт на місцях зберігання використовується необхідне технологічне устаткування ПТОР чи пересувна посада консервації автомобільної техніки — ППК (мал.24, 25).

Перед початком робіт з консервації машин на місцях зберігання:

- створюється необхідний запас кріпильних деталей, запасних частин (електричних лампочок, хомутів, шлангів, штуцерів, трубок і т.п.), консерваційних матеріалів (протикорозійних присадок, мастил, розчинників, лакофарбових матеріалів і т.п.);

- розігріваються робочо-консерваціні мастила;

- виробляється розкрій (по шаблонах) тканини для герметизації двигуна, виробів електроустаткування, агрегатів і вузлів.

При відсутності товарних робочо-консерваційних мастил (спеціальних рідин) їхнє готування виробляється у військовій частині. Для готування застосовуються основні сорти експлуатаційних матеріалів останнього надходження, передбачені інструкціями з експлуатації машин.

Якість пального, мастил, змащень і спеціальних рідин повинне відповідати вимогам ДСТ чи технічних умов. Злиті при підготовці машин до зберігання пальне, олії і спеціальні рідини, що не відробили встановленої норми, здаються на склад частини і використовуються у встановленому порядку.

Відновлення лакофарбових покрить досягається частковим чи повним фарбуванням машини. Частковому фарбуванню піддаються машини, у яких лакофарбові покриття ушкоджені лише на окремих ділянках. При руйнуванні більш 30% пофарбованої поверхні виробляється повне фарбування машини.

Роботи з фарбування поверхонь повинні виконуватися в приміщенні, обладнаному вентиляцією і мающим температуру повітря не нижче -18...23°С. Допускається проведення робіт на відкритій площадці при температурі навколишнього повітря не нижче 15°С, відносної вологості не більш 70%, при відсутності вітру.

При виконанні робіт з консервації машин виконавцям (спеціалізованим бригадам) видаються завдання, що розробляються на основі технологічних процесів підготовки машин до зберігання з урахуванням інструкцій по експлуатації.