
- •Загальні методичні вказівки
- •Практичне заняття № 1 проектування параметрів режимів буріння для роторного способу
- •1.1 Проектування параметрів режиму буріння
- •1.2 Перевірка реалізації запроектованих величин осьового навантаження на долото і швидкості його обертання
- •Приклад проектування
- •Проектування витрати промивальної рідини
- •Перевірка реалізації запроектованих режимних параметрів буріння свердловини
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Практичне заняття № 2 розрахунок та обґрунтування параметрів бурових розчинів
- •Приклад розв’язування задачі
- •Розв'язок
- •Задачі для самостійного розв'язування
- •Практичне заняття № 3 основи проектування конструкції свердловини
- •Визначення кількості обсадних колон та глибини їх спуску
- •Проектування діаметрів обсадних колон та доліт
- •Практичне заняття № 4 основи розрахунку режимів цементування свердловини
- •Розрахунок необхідної кількості матеріалів
- •Визначення загального часу закачування розчинів при роботі одного агрегата
- •Визначення необхідної кількості цементувальних агрегатів
- •Визначення необхідної кількості цементозмішувальних машин
- •Практичне заняття № 5 визначення верхньої межі прихоплення бурильної колони
- •Приклади розв’язування задачі
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Перелік рекомендованих джерел
Проектування витрати промивальної рідини
Умова очищення вибою свердловини від шламу:
Q= 0,4 ··1,11 = 0,01625 (м3/с).
Умова транспортування шламу в незакріпленому кільцевому просторі:
Q= 0,81 · · = 0,0246 (м3/с).
Умова транспортування шламу в закріпленому кільцевому просторі:
Q= · 0,81 = 0,0245 (м3/с)
З розрахованих значень вибираємо найбільше (Q = 0,0246 м3/с), яке узгоджуємо з технічною характеристикою насоса бурової установки. За фактичну витрату приймаємо найближче її значення Q і відповідне значення тиску P. Технічна характеристика бурового насоса У8-6МА2 подана в таблиці 1.3. Приймаємо діаметр втулок d= 150 мм, відповідно до якого продуктивність та тиск насоса становлять: Q = 26,7 = 0,0267 м3/с; P = 19 МПа.
Перевірка реалізації запроектованих режимних параметрів буріння свердловини
М= 6425 + 1985 = 8410 Н·м; М== 58917 Н·м.
М= 240 + 11 · 8,34 = 332 Н·м. М=58917 – 332 = 58585 Н·м.
М= 8410 ≤ М= 58585 Н м.
Висновок: в результаті проведеної перевірки реалізації запроектованих режимних параметрів буріння свердловини встановлено їх повну відповідність вихідним умовам.
Задачі для самостійного розв’язування
1 Визначити необхідне навантаження на долото і швидкість його обертання для буріння свердловини діаметром 215,9 мм в породах з твердістю М, для якої Рш = 180 МПа.
2 Визначити необхідне навантаження на долото і швидкість його обертання для буріння свердловини діаметром 190,5 мм в породах з твердістю Т, для якої Рш = 2000 МПа.
3 Запроектувати витрату промивальної рідини для буріння свердловини в твердих породах діаметром 215,9 мм роторним способом при коефіцієнті кавернозності 1,1 і бурильних трубах БТ 127 мм. Спущена обсадна колона довжиною 2000 м і діаметром 245 мм при товщині стінки 12 мм.
4 Запроектувати витрату промивальної рідини для буріння свердловини в твердих породах діаметром 190,5 мм роторним способом при коефіцієнті кавернозності 1,2 на бурильних трубах БТ 114,3 мм. Спущена обсадна колона є довжиною 1400 м і діаметром 219 мм при товщині стінки 10 мм.
5 Визначити необхідний крутний момент на долото діаметром 215,9 при швидкості обертання ротора 5 с-1 в породах середньої твердості, якщо долото є з простою опорою при навантаженні на долото 200 кН.
6 Визначити необхідний крутний момент на долото для буріння свердловини діаметром 190,5 мм при швидкості обертання ротора 7 с-1 в породах твердих, якщо долото є з ущільненою опорою при навантаженні на долото 250 кН.
7 Визначити момент на обертання бурильної колони в свердловині діаметром 190,5 С – ГНУ, якщо на холосте обертання бур. колони потрібно 2000 Нм. Швидкість обертання ротора 7 с-1 при навантаженні на долото 180 кН.
8 Визначити момент на обертання бурильної колони в свердловині діаметром 215,9 Т – ГАУ, якщо на холосте обертання бур. колони потрібно 2500 Нм. Швидкість обертання ротора 3 с-1 при навантаженні на долото 220 кН.
Практичне заняття № 2 розрахунок та обґрунтування параметрів бурових розчинів
Параметри промивальної рідини встановлюють поінтервально відповідно до геолого-технічних умов буріння.
Густину промивальної рідини обчислюють:
, (2.1)
де Р – пластовий тиск, МПа;
ΔР – максимально допустиме перевищення гідростатичного тиску над пластовим, МПа;
g – прискорення вільного падіння, м/с2;
Н – глибина, на якій розраховують густину, м.
ΔР=(0,1-0,15)Рпл при Н<1200 м, але не більше 1,5 МПа;
ΔР=(0,05-0,10)Рпл при 1200 м<Н<2500 м, але не більше
2,5 МПа;
ΔР=(0,04-0,07)Рпл при Н≥2500 м, але не більше 3,5 МПа.
В інтервалах, де породи схильні до пластичної течії чи інтенсивного обвалювання, ΔР збільшують вище рекомендованих норм на 10-25 %.
Решта параметрів тісно пов’язані з густиною та вмістом колоїдної фази. Тому їх доцільно обчислювати за такими емпіричними залежностями [4]:
Умовна в’язкість, с:
нормальні умови:
; (2.2)
ускладнені умови:
, (2.3)
Пластична в’язкість, мПа.с:
нормальні умови:
, (2.4)
ускладнені умови:
. (2.5)
Динамічне напруження зсуву, дПа, для нормальних і ускладнених умов:
. (2.6)
Статичне напруження зсуву, дПа:
нормальні умови:
θ1=10ρ.10-3, (2.7)
ускладнені умови:
θ1=15ρ.10-3, (2.8)
θ10=(1,05-1,1).θ1. (2.9)
Показник фільтрації, см3/30 хв:
нормальні умови:
Ф=20/Вкф; (2.10)
ускладнені умови:
Ф=10/Вкф, (2.11)
де Вкф – вміст колоїдної фази, %.
Вміст колоїдної фази, %, обчислюємо залежно від густини промивальної рідини:
для ρ≤1200 кг/м3:
Вкф=2,38-1,53(ρ-1050).10-3; (2.12)
для ρ>1200 кг/м3 :
Вкф=2,15-0,68(ρ-1200).10-3. (2.13)
Решту параметрів промивальних рідин таких як товщина фільтраційної кірки К, концентрація іонів водню рН та процентний вміст піску П обґрунтовують, виходячи із конкретних умов буріння.
При цьому їх орієнтовними значеннями є: рН=8-10, К=1-3 мм, П≤2 % для турбінного буріння, П≤4 % для роторного способу буріння;