
- •Передмова
- •Соціальне проектування: основні поняття, предметна сферА, види та специфіка соціальних проектів
- •Соціальне проектування як вид проектної діяльності
- •Життєвий цикл Соціального проекту
- •Система управління СоціальнИм проектОм
- •Список використаних джерел
- •Нормативно-правове забезпечення
- •Організаційний механізм управління соціальними проектами
- •Інфраструктура управління соціальними проектами
- •Фінансово-економічний супровід проектної діяльності з використанням бюджетних, позабюджетних коштів та інших фінансових джерел
- •2.3.2. Інституціональний супровід соціальних проектів
- •2.3.3. Науковий супровід соціальних проектів
- •2.3.4. Підготовка і перепідготовка кадрів
- •Механізми фінансування соціальних проектів
- •2.4.1. Механізм бюджетного фінансування та державної підтримки соціальних проектів і програм
- •2.4.2. Механізм соціального замовлення
- •2.4.3. Механізм багатоканального фінансування
- •2.4.4. Інституціональні передумови дієвості механізмів фінансування соціальних проектів
- •2.4.5. Особливості формування фінансових потоків та оцінки економічної ефективності соціальних проектів
- •Список використаних джерел
- •3.1. Соціальний проект як перехрестя суспільНих інтересів та спосіб реалізації публічної політики
- •3.2. Соціальний проект як трикутник дійових осіб публічної політики
- •3.3. Оптимізація створення цінності соціального проекту
- •3.3.1. Концепція «громадської цінності» та структура збалансованої цінності соціального проекту
- •3.3.2. Соціальна відповідальність влади та бізнесу
- •3.3.3. Соціальне підприємництво
- •3.4. Оцінка прийнятності соціальНих проекТів для суспільства
- •Список використаних джерел
- •4.1. Сутність технологізації управлінНя соціальними проектами
- •4.3. Аналіз проблемного поля соціального проекту: конвергенція соціальних технологій
- •4.3.1. Діагностика соціального розвитку*
- •4.3.2. Технологія «Форсайт» у соціальному прогнозуванні
- •4.3.3. Аналіз заінтересованих сторін проекту
- •4.3.4. Обґрунтування доцільності соціального проекту
- •1. Відповідність соціального проекту цілям і потребам всіх заінтересованих сторін
- •2. Ефективність соціального проекту
- •4.3.5. Логіко-структурна матриця проекту
- •4.4. Аналіз здійсненності соціального проекту
- •4.4.1. Опис продукту проекту
- •4.4.2. Swot-аналіз продукту проекту
- •4.4.3. Маркетингова стратегія соціального проекту
- •4.4.4. План виробництва продукту та бюджет соціального проекту
- •4.5. Планування проектних дІй
- •Планування процесів контролювання проекту
- •Список використаних джерел
- •Ідентифікація ризиків соціального проекту
- •Якісне та кількісне оцінювання ризиків соціального проекту
- •Список використаних джерел
- •Післямова
- •В Одесі відсутні умови для надання повного комплексу соціальних послуг з реінтеграції бездомних осіб у суспільство.
- •Шляхи вирішення проблеми
- •Додаток б
- •29 Стратегія - це намічений шлях руху від поточного стану до бажаного майбутнього.
В Одесі відсутні умови для надання повного комплексу соціальних послуг з реінтеграції бездомних осіб у суспільство.
У Законі України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та в інших нормативно-правових актах наголошується на необхідності існування системи реінтеграції бездомних осіб, що забезпечувала би повернення бездомних осіб до життя у суспільстві як повноправних його членів.
Система може складатися із таких закладів соціального захисту: будинок нічного перебування, центр реінтеграції бездомних осіб, соціальний готель тощо.
Функціонування такої системи означає надання певних соціальних послуг: побутових, медичних, психологічних, юридичних, з відновлення документів, з працевлаштування та соціально-педагогічних тощо. Серед них:
соціально-побутові (нічне перебування, тимчасове проживання, харчування, користування душем та пральнею, збереження речей та документів);
соціально-медичні (перша медична допомога, первинний медичний огляд, санітарно-гігієнічний контроль);
соціально-економічні (видача вторинного одягу та взуття тощо);
юридичні (допомога у відновленні документів, роз’яснення чинного законодавства);
інформаційні (поширення інформації про послуги закладу та інших установ та організацій відповідного профілю);
психологічні (консультації психолога, психодіагностика, психокорекція);
соціально-педагогічні (допомога у відновленні трудових навичок, допомога у здобутті освіти, розробка індивідуальних планів реінтеграції, навчання самостійному вирішенню життєвих проблем, організація дозвілля);
послуги з працевлаштування (надання можливості тимчасового працевлаштування у виробничих майстернях, сприяння у постійному працевлаштуванні, соціальний супровід працевлаштованої особи).
Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб може бути ефективною, якщо передбачатиме, крім вищезазначеного, здійснення наступних заходів:
розвиток, формування та підтримка соціальних навичок;
відновлення професійних навичок;
допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації;залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; формування здатності аналізувати власну життєвуситуацію;
залучення до складання індивідуального плану надання соціальної послуги з реінтеграції та індивідуального плану реінтеграції.
Важливішою складовою функціонування системи реінтеграції бездомних осіб вважається також вулична робота – соціальне патрулювання52.
Саме комплексність послуг та системність їх надання забезпечує реінтеграцію бездомних осіб у суспільство та є однією із умов ефективності системи.
В Одесі ж на теперішній час умов для надання комплексу послуг із соціальної інтеграції та реінтеграції не існує, оскільки:
у штаті установи КУ «Одеський міський центр соціальної реабілітації та адаптації осіб без визначеного місця проживання» передбачено тільки одну штатну посаду для соціального працівника, посад соціального педагога, психолога та ін. не передбачено; таким чином забезпечується надання тільки тієї частини послуг для бездомних осіб, які відповідають стратегії виживання – тимчасовий притулок (ночівля), санітарна обробка, дворазове харчування, сприяння у відновленні документів тощо, кількість надаваних послуг надано вище;
благодійною організацією «Будинок надії» за 9 місяців 2013 року надано такі послуги: психологічна допомога – 45 особам; матеріальна допомога – 45 особам; юридична допомога – 1 особі; фінансова допомога – 6 особам; тимчасовий притулок – 45 особам;
Одеським благодійним фондом реабілітації та соціальної адаптації громадян без визначеного місця проживання «Шлях до дому» надано такі послуги: психологічна допомога – 2 624 особам; матеріальна допомога – 33 108 особам; тимчасовий притулок – 100 особам; юридична допомога – 242 особам; фінансова допомога – 4 особам; працевлаштовані – 41 особа53.
Таким чином, повного комплексу соціальних послуг з реінтеграції бездомних осіб у суспільство в Одесі не надається жодною організацією; більш того, діяльність існуючих у місті установ і організацій відповідного напряму діяльності не є скоординованою, внаслідок чого є недостатньою та неефективною.
Отже, в місті Одесі назріла потреба у створенні системи з надання повного комплексу послуг з реінтеграції бездомних осіб у суспільство.
В Одесі не налагоджене тісне співробітництво органів влади, комунальних установ і закладів соціального захисту, громадських і благодійних організацій, освітніх і наукових закладів, бізнес-структур задля вирішення проблеми надання дієвої соціальної допомоги бездомним особам.
Аналіз міжнародного досвіду доводить, що ефективне вирішення проблеми бездомності можливе за умов співпраці багатьох зацікавлених сторін: органів влади, комунальних установ і закладів соціального захисту, громадських і благодійних організацій, наукових організацій, бізнес-структур і, найголовніше, за активної участі територіальної громади, зокрема, організації волонтерського руху.
Слід зазначити, що жителі міста Одеси можуть і готові співпрацювати з місцевими органами влади, іншими установами і організаціями для вирішення проблеми надання соціальної допомоги бездомним у місті.
З метою виявити ставлення одеситів до проблеми бездомності було проведено пілотне соціологічне опитування, в якому взяли участь 214 жителів м. Одеси54.
За результатами опитування виявилося, що більшість респондентів (33%) нейтрально ставляться до бездомних, яких бачать на вулицях міста; майже 27,8% їм співчувають; 5,6% опитаних ставляться до проблеми бездомних байдуже; 17,2% – відчувають неприязнь, а 4,6% респондентів вважають бездомних вкрай неприємними.
На питання «Якщо місцеві органи влади займуться активним рішенням цієї проблеми, то як Ви зможете допомогти?» 3,6% опитаних відповіли, що можуть допомогти грошима; 41,1% респондентів – матеріально, 1,0 % – тимчасово влаштувати на роботу, 19,5 % згодні працювати волонтерами.
При цьому 34,4% респондентів вважають, що людину, яка стала бездомною, можна повернути до повноцінного життя, якщо надати їй підтримку; 30,8% опитаних впевнені, що для цього потрібно застосовувати системні заходи.
Зауважимо, що зв’язку між варіантами відповідей на зазначені питання анкети не спостерігається, тобто більшість респондентів готові допомагати місцевій владі не зважаючи на те, що не вірять у можливість повернення бездомних до соціуму. Слід також зазначити, тільки 22,4% респондентів знають, що в місті працює комунальна установа, що надає тимчасовий притулок бездомним, але не знають ані її адреси, ані телефону, за яким можна звернутися по допомогу.
Окрім того, під час співбесіди із жителями м. Одеси було виявлено, що: у більшості випадків одесити співчувають бездомним, але без глибокого розуміння причини бездомності; городяни готові до надання ситуативної допомоги (грошові пожертви, віддавати склотару, власний одяг тощо); водночас люди часто звинувачують бездомних в тому, що вони опинилися на вулиці, не враховуючи, що на це можуть бути об’єктивні причини; багато хто вважає, що бездомні не потребують сторонньої допомоги, оскільки їх влаштовує таке життя.
Проблема бездомності викликає багато емоцій, і, в основному, негативних. Через подібне ставлення надавати бездомним соціальну підтримку та допомогу в достатньому обсязі неможливо. Але, на нашу думку, змінити ставлення громади до цієї проблеми цілком можливо; і для цього необхідно, насамперед, проведення масштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи із населенням міста.
Організація взаємодії з територіальною громадою дозволить значно підвищити ефективність реінтеграції бездомних осіб у суспільство, розширити спектр надаваних послуг при економії бюджетних коштів, створити умови для профілактики бездомності, зокрема, за рахунок працевлаштування на соціальних підприємствах тощо.
Отже, на теперішній час в Одесі тісну взаємодію зацікавлених у вирішенні проблеми бездомності сторін не організовано, хоча для цього існують всі необхідні умови: розвинені бізнес-структури, активна громадськість, наукові кадри, діючи громадські і благодійні організації відповідного профілю. Отже, необхідна установа, одним з напрямів діяльності якої буде організація взаємодії органів місцевого самоврядування із підприємницькими структурами, громадськими та благодійними організаціями, закладами освіти та науки, тощо для вирішення проблеми бездомності в місті.
Висновки з проведеного дослідження представлено у вигляді дерева проблем Проекту на рисунку А.2.
Рисунок А.2 – Проблемне поле Проекту