Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОНОГРАФІЯ_24.03.14.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.75 Mб
Скачать

4.3.4. Обґрунтування доцільності соціального проекту

На основі ретельного аналізу проблемного поля та заінтересованих сторін соціального проекту формулюється його концепція через визначення структури цілей та завдань. Для створення «дерева цілей» соціального проекту має бути обрана деяка ціннісна основа (позитивні зміни), яка забезпечить стійкість результатів проекту. Результатом соціального проекту є корисний ефект – соціальне благо, яке є наслідком використання заінтересованими сторонами продукту даного проекту.

Відповідність результатів проекту (корисного ефекту) стратегічній меті, завданням, потребам заінтересованих осіб та ресурсним можливостям здійснення заходів обумовлює доцільність* його реалізації. Доцільність соціального проекту є основним критерієм його відбору донором (інвестором) для фінансування.

Вважаємо, що важливими показниками доцільності соціального проекту є:

  • відповідність проектної пропозиції пріоритетним напрямам розвитку, що затверджені програмними та стратегічними документами розвитку держави; території реалізації проекту; стратегічно важливим інвестиційним проектам та цільовим програмам;

  • тривалість досягнутого ефекту;

  • соціальна резонансність: відчутність результатів проекту для поліпшення якості життя значного прошарку громадян;

  • значимість (цінність) результатів реалізації проекту з позицій державного, суспільного та приватного сектору;

  • ефективність соціального проекту.

Виходячи з вищезазначеного, сучасного наукового доробку та досвіду розроблення соціальних проектів, пропонуємо наступний методичний підхід до обґрунтування доцільності соціальних проектів.

Доцільність соціального проекту пропонуємо обґрунтовувати за двома напрямами:

  1. відповідність соціального проекту цілям і потребам всіх заінтересованих сторін – доведення доцільності соціальних змін;

  2. ефективність соціального проекту – доведення доцільності інвестування.

1. Відповідність соціального проекту цілям і потребам всіх заінтересованих сторін

Інформація за даним напрямом має включати обґрунтування відповідності, тривалості, значимості (цінності), мультиплікативності досвіду проекту, соціальної резонансності очікуваних ефектів соціального проекту для суспільного прошарку, території його реалізації й держави у цілому, а також, за потребою, оцінку впливу проекту на навколишнє середовище.

Насамперед, необхідно обґрунтувати відповідність цілей соціального проекту пріоритетним напрямам розвитку, що затверджені програмними та стратегічними документами розвитку держави на період до 2020 року; програмам розвитку території реалізації проекту; стратегічно важливим інвестиційним проектам та цільовим програмам за напрямами соціального розвитку. Це дозволить визначити доцільність реалізації представленої проектної пропозиції через її відповідність пріоритетним напрямам соціального розвитку України.

Для прикладу наведемо опис відповідності цілей проекту «Створення комунальної установи «Одеський міський центр реінтеграції бездомних осіб», в розробленні якого брали участь автори монографії.

Приклад

Відповідність Проекту концепції розвитку території. Проект відповідає Стратегії економічного та соціального розвитку міста Одеси до 2022 року, а саме стратегічній меті 2 – забезпечення надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення, зокрема розширення мережі притулків для людей без визначеного місця проживання, сприяння працевлаштуванню, сприяння реабілітації асоціальних елементів суспільства (наркоманів, алкоголіків).

Відповідність Проекту напрямам Конкурсу. Проект відповідає напряму Конкурсу №1 – Організація ефективної системи надання соціальних послуг населенню, конкретна тематика – організація притулків для бездомних.

Відповідність Проекту загальнодержавним програмним документам. Проект відповідає: положенням Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», що регламентує на загальнодержавному рівні соціальну політику щодо бездомних та безпритульних осіб; пріоритетам, які визначені Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р. №1001; напрямам загальнодержавного розвитку, визначеним Програмою економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», іншим нормативно-правовим актам.

Значимість результатів реалізації соціального проекту дозволить виявити доцільність реалізації представленої проектної пропозиції через очікуваний вплив як на цільові групи так й на територію реалізації проекту.

Значимість (цінність) результатів реалізації проекту зазвичай визначається як вигода, яку отримують всі заінтересовані сторони у випадку реалізації проекту. При цьому має виконуватися вимога гармонізації цінності результатів проекту, яку необхідно розглядати, як мінімум, в двох аспектах – гармонізацію зі стратегічними цілями організації, що реалізує даний проект, та гармонізацію цінностей всіх заінтересованих сторін.

При цьому, безперечно, значимість результатів проекту може досить вагомо розрізнятися для різних груп заінтересованих сторін. Проте ймовірність успішної реалізації проекту значною мірою залежить від того, наскільки великою та рівною є значимість його результатів для всіх заінтересованих сторін. Значимість результатів необхідно розглядати на основі визначення цільових груп проекту.

Приклад

Цільовою групою проекту є дорослі бездомні та безпритульні особи (від 18 років), переважним місцем перебування яких є територія м. Одеси. Залежно від складності ситуації та причини бездомності конкретної особи, формується і її потреба в отриманні тих чи інших соціальних послуг, тому доцільним є розподіл представників цільової групи на умовні підгрупи: підгрупа А – інваліди та непрацездатні за віком особи, яким потрібна перша медична допомога, сприяння у відновленні документів та направлення до інших закладів соціального захисту; підгрупа Б – особи, що звикли жити на вулиці і не бажають змінити своє життя, яким потрібні соціально-побутові послуги, допомога у відновленні документів за необхідністю, та пропагандистська робота для зміни життєвої стратегії; підгрупа В – особи, що мають наміри змінити своє життя на краще і шукають допомоги, яким необхідний повний комплекс соціальних послуг з реінтеграції у суспільство; підгрупа Г – особи, що частково вирішили свої життєві проблеми і потребують соціального супроводу для закріплення навичок самостійного життя.

Тривалість, сталість результатів соціального проекту – одна з важливіших характеристик доцільності проекту. Насамперед, це демонструє донору (інвестору), що витрачені ресурси не просто забезпечили очікуваний ефект, але й продовжують у певному періоді позитивно впливати на представників цільової групи, отримувачів послуг. Тривалість, стійкість проекту може визначатися щонайменше за двома показниками: поява стійких взаємозв’язків або мереж* та створення інноваційних соціальних технологій. Дані властивості проекту сприяють тому, щоб прирощення соціального капіталу, яке відбулося в ході виконання проекту, було збережено. Соціальні мережі і соціальні технології є повноправним інструментальним доповненням до обґрунтування доцільності соціального проекту через сприяння розширенню меж довіри.

Приклад

Організаційно-господарська сталість результатів Проекту

Реалізація Проекту є підґрунтям для створення системи установ і закладів, що забезпечуватимуть ефективність соціального захисту бездомних осіб у м. Одесі, оскільки створювана КУ «Центр реінтеграції» є основним центральним елементом зазначеної системи. Саме завдяки її функціонуванню з’явиться можливість управління взаємодією інших елементів системи для вирішення спільного стратегічного завдання – вирішення проблеми бездомності у місті.

Політична сталість результатів Проекту

Проект матиме значний вплив не тільки на формування місцевої політики у сфері соціального захисту бездомних осіб; він дозволить розробити та втілити у життя нову концепцію створення комунальних установ Одеської міської ради.

Реалізація Проекту буде також прикладом ефективної управлінської поведінки та оптимального формату взаємовідносин органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями, науковою спільнотоюта місцевим підприємництвом. Досвід, отриманий у процесі реалізації Проекту, стане підґрунтям для вирішення ще однієї проблеми Одеси – управлінської, яка виражається у застосуванні застарілих методів управління містом.

Соціальна резонансність очікуваних ефектів проявляється через відчутність результатів проекту для поліпшення якості життя значного прошарку громадян, а не тільки цільової групи проекту. Це дозволить довести доцільність соціального проекту через доведення змістовності запланованих заходів, кожний з яких на виході є проміжним продуктом, здатним змінити чинну соціальну ситуацію, задовольняючи потреби більшої кількості людей, ніж цільова група (бенефіціари). Це можуть бути нові знання, вміння, навички; корисні, соціально значимі зв’язки, знайомства, можливості комунікації, взаємодії, партнерства. Саме такі «проміжні виходи»* впливають на результат проекту, створюючи більш масштабний корисний ефект.

Мультиплікативність досвіду соціального проекту доводить доцільність реалізації проекту через обґрунтування того, що напрацювання проекту можуть бути використані в інших організаціях, громадах, на територіях. Також важливо вказати, які інструменти чи засоби інформаційного, методичного, нормативного, організаційного та іншого характеру, що напрацьовані у процесі виконання проекту можуть бути застосовані з метою забезпечення поширення (перенесення, тиражування) результатів проекту в інші організації, громади, території.

Приклад

Забезпечення комплексності та системності надання визначених соціальних послуг є основною умовою успішної реінтеграції бездомних осіб у суспільство. Комплексність послуг дозволить створити умови для поступового переходу підопічних із однієї умовної підгрупи до наступної – з покращеним пакетом соціальних послуг, тобто відтворити у рамках системи природний процес підйому особи по соціальним сходам. Вхід підопічних у систему з вулиці, поступове відновлення навичок самостійного життя та вихід із системи у самостійне життя є бажаним результатом її функціонування. Системність означає організацію спільної діяльності зацікавлених у вирішенні проблеми бездомності сторін – установ соціального захисту, бізнес-структур, громадських і благодійних організації, наукової спільноти, що дозволить розширити спектр надаваних послуг при економії бюджетних коштів, тобто зробить систему соціального захисту бездомних осіб максимально економічною.

Приклад

І саме вищевикладене вважається одним із найзначніших елементів передбаченого досвіду Проекту та пропонується для використання в інших містах України, що мають аналогічну проблему – велику кількість бездомних осіб на території та відсутність або низьку ефективність їх реінтеграції у суспільство, що, зазвичай, підсилюється наявністю інших значних і невідкладних соціальних проблем та нестачею бюджетних коштів на їх повне вирішення.

Оцінка впливу проекту на навколишнє середовище має велике значення при обґрунтуванні його доцільності, особливо, коли проектна пропозиція подається для розгляду фінансовим інститутам розвитку (Світовий банк або ЄБРР). У цьому аспекті слід наголосити на важливому документі, який регулює відносини, що виникають під час розробки та затвердження стратегічних планів територіального розвитку і комплексних територіальних програм соціально-економічного розвитку – Модельний закон про стратегічну екологічну оцінку, прийнятий на 36-му пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасників СНД [44].

Відповідно, концепція проекту, яка буде оформлена у вигляді проектної пропозиції для фінансування за різними умовами відбору (за конкурсом, як складова програми тощо) повинна відображати інформацію, яка чітко засвідчує, що даний соціальний проект є доцільним з точки зору його відповідності цілям і потребам всіх заінтересованих сторін та забезпечує позитивні соціальні зміни.

Для того, щоб отримати якісну і об’єктивну інформацію щодо характеристики відповідності та обґрунтувати на цій основі доцільність проекту, необхідно визначити очікувані ефекти від реалізації соціального проекту у державному масштабі, регіональному масштабі, для території реалізації проекту, на локальному рівні.

Ефект – це результат, наслідок яких-небудь дій, заходів; корисний результат діяльності [11, с. 358]. Ефект є абсолютним показником і характеризує результат.

За характером впливу результатів проекту на соціальну ситуацію можна виділити:

- інституціональний ефект – полягає в отриманні організаційно-правових результатів від розвитку нових інститутів суспільних відносин. Інституціональний ефект соціальних проектів відображає політичні та юридичні інтереси заінтересованих сторін проекту у встановленні певних регуляторних режимів. Наприклад, інститут соціального замовлення; механізм державно-приватного партнерства;

- економічний ефект – полягає в отриманні економічних результатів від заходів проекту як в цілому для держави / суспільства, так і для кожного суб’єкта інвестицій. Економічний ефект соціальних проектів за відповідною системою показників має відображати інтереси економіки країни в цілому, а також регіонів, галузей, організацій і підприємств, що беруть участь у реалізації соціальних нововведень. Наприклад, прибуток соціальних підприємств;

- науково-технологічний ефект – це технологічні нововведення, що випливають з результатів наукових досліджень закономірностей розвитку соціальної системи / процесів / явищ: інноваційні соціальні технології, удосконаленні процедури надання соціальних послуг та соціальної допомоги, нові технології роботи з вразливими верствами населення тощо. Наприклад, інноваційність продукту соціального проекту – впровадження у діяльність КУ «Центр реінтеграції» методів мотивації підопічних до створення спільнот та методів соціальної роботи з ними; створення на базі КУ «Центр реінтеграції» соціальних майстерень;

- соціальний ефект – відображає зміни умов діяльності людини в суспільстві. Його прояв спостерігається у змінах характеру та умов праці, підвищенні життєвого рівня населення, поліпшенні побутових його умов, розширенні можливостей духовного розвитку особистості, у змінах стану довкілля.

Залежно від цілей соціального проекту, для оцінювання його доцільності визначальним може бути будь-який із перерахованих ефектів, а інші виступатимуть як додаткові. Найголовніше, щоб кожний із ефектів обов’язково був визначений для держави / суспільства в цілому, для території реалізації проекту, для цільових груп (бенефіціарів) проекту.

Природно, соціальний ефект є домінуючим для соціального проекту. Класик науки державного управління Г. Атаманчук вважає, що соціальний ефект – це сукупний та загальний позитивний результат, що одержує суспільство як під час виробництва того або іншого продукту (послуги) або виконання певного роду робіт, так й під час споживання відповідних матеріальних, соціальних та духовних цінностей [2 , с.345].

Для прикладу наведемо опис соціального ефекту для проекту «Створення комунальної установи «Одеський міський центр реінтеграції бездомних осіб», в розробленні якого брали участь автори монографії.

Приклад

Прямим результатом Проекту є створення у місті Одесі комунальної установи у складі адміністрації та чотирьох відділень:

  • відділення реінтеграції та соціальної адаптації бездомних осіб жіночої статі, що одночасно прийматиме до 52 осіб;

  • відділення нічного перебування для 24 безпритульних осіб жіночої статі;

  • відділення реінтеграції та соціальної адаптації бездомних осіб чоловічої статі, що одночасно прийматиме до 74 осіб;

  • відділення нічного перебування, що розраховане на76 безпритульних осіб чоловічої статі.

Соціальний ефект, який передбачається отримати внаслідок реалізації проекту, наступний.

  1. Реалізація Проекту дозволить значно підвищити ефективність соціального захисту бездомних осіб у місті Одесі за рахунок:

  • створення сучасного центру реінтеграції бездомних осіб, який буде надавати повний комплекс соціальних послуг відповідно до індивідуальних потреб своїх підопічних;

  • застосування новітніх методів соціальної роботи з бездомними особами, що забезпечить збільшення чисельності успішно ре інтегрованих у суспільство представників цільових груп.

  1. За результатами проведеного пілотного опитування мешканців міста виявилося, що близько 64% одеситів вважають вирішення проблеми бездомності у місті одним із першочергових завдань місцевих органів влади. Отже, не менш важливим результатом реалізації Проекту буде задоволення вимог значної частини населення міста, підвищення їх довіри до місцевих органів влади.

  2. Реалізація Проекту передбачає організацію співпраці органів влади, комунальних установ і закладів соціального захисту, громадських і благодійних організацій, закладів освіти і науки, бізнес-структур і, найголовніше, активну участь територіальної громади міста, зокрема, організацію волонтерського руху. Отже, важливішим соціальним результатом Проекту буде, по-перше, приклад успішної взаємодії місцевих органів влади, охорони здоров’я, внутрішніх справ, інших організацій міста, об’єднань громадян, волонтерів при вирішенні місцевих проблем і, по-друге, підвищення соціальної активності мешканців міста.

  3. Одним із головних завдань створюваної КУ «Центр реінтеграції» буде сприяння формуванню позитивної громадської думки про бездомних осіб:сприяння підвищенню толерантності мешканців міста, виховання готовності до активної допомоги людям, що опинилися у скрутній життєвій ситуації,і це – важливіший соціальний ефект проекту.

Таким чином, надання повної та об’єктивної інформації за наведеними вище показниками соціального проекту дозволить зробити висновок про доцільність реалізації конкретного проекту як засобу здійснення певних соціальних змін з метою задоволення потреб заінтересованих осіб.

Доцільність за першим напрямом – це доведення того, що запропонований у проекті спосіб вирішення описаної проблеми може бути підтверджений конкретними результатами.

Загальноприйнятим підходом до обґрунтування доцільності комерційних проектів є оцінювання фінансової та економічної ефективності. В некомерційних соціальних проектах також створюється певний економічний результат, але не він є основним і визначаючим, а соціальне благо. Тим не менш, для реалізації соціального проекту необхідні грошові та інші матеріальні засоби, що обумовлює необхідність проведення аналізу соціальної ефективності інвестицій.

Деякі науковці пропонують при оцінці та аналізі соціальних проектів повністю замінити традиційні показники ефективності (наприклад, чистий дисконтований дохід, внутрішня норма доходності) новими. Проте слід зазначити, що у більшості випадків фінансові установи все одно розглядають проекти, у тому числі і соціальні, на основі традиційних показників. Крім того, на жаль, загальноприйнятих методик оцінки ефективності соціальних проектів, успішно апробованих на практиці, поки ще не існує. На наш погляд це пов’язано з тим, що найбільшої уваги дослідники приділяють не оцінці ефективності некомерційних соціальних проектів, а питанням соціальної ефективності інвестиційних проектів. Також, досі не існує загальновизнаного єдиного підходу до тлумачення понять «ефективність соціального проекту».