- •Передмова
- •Соціальне проектування: основні поняття, предметна сферА, види та специфіка соціальних проектів
- •Соціальне проектування як вид проектної діяльності
- •Життєвий цикл Соціального проекту
- •Система управління СоціальнИм проектОм
- •Список використаних джерел
- •Нормативно-правове забезпечення
- •Організаційний механізм управління соціальними проектами
- •Інфраструктура управління соціальними проектами
- •Фінансово-економічний супровід проектної діяльності з використанням бюджетних, позабюджетних коштів та інших фінансових джерел
- •2.3.2. Інституціональний супровід соціальних проектів
- •2.3.3. Науковий супровід соціальних проектів
- •2.3.4. Підготовка і перепідготовка кадрів
- •Механізми фінансування соціальних проектів
- •2.4.1. Механізм бюджетного фінансування та державної підтримки соціальних проектів і програм
- •2.4.2. Механізм соціального замовлення
- •2.4.3. Механізм багатоканального фінансування
- •2.4.4. Інституціональні передумови дієвості механізмів фінансування соціальних проектів
- •2.4.5. Особливості формування фінансових потоків та оцінки економічної ефективності соціальних проектів
- •Список використаних джерел
- •3.1. Соціальний проект як перехрестя суспільНих інтересів та спосіб реалізації публічної політики
- •3.2. Соціальний проект як трикутник дійових осіб публічної політики
- •3.3. Оптимізація створення цінності соціального проекту
- •3.3.1. Концепція «громадської цінності» та структура збалансованої цінності соціального проекту
- •3.3.2. Соціальна відповідальність влади та бізнесу
- •3.3.3. Соціальне підприємництво
- •3.4. Оцінка прийнятності соціальНих проекТів для суспільства
- •Список використаних джерел
- •4.1. Сутність технологізації управлінНя соціальними проектами
- •4.3. Аналіз проблемного поля соціального проекту: конвергенція соціальних технологій
- •4.3.1. Діагностика соціального розвитку*
- •4.3.2. Технологія «Форсайт» у соціальному прогнозуванні
- •4.3.3. Аналіз заінтересованих сторін проекту
- •4.3.4. Обґрунтування доцільності соціального проекту
- •1. Відповідність соціального проекту цілям і потребам всіх заінтересованих сторін
- •2. Ефективність соціального проекту
- •4.3.5. Логіко-структурна матриця проекту
- •4.4. Аналіз здійсненності соціального проекту
- •4.4.1. Опис продукту проекту
- •4.4.2. Swot-аналіз продукту проекту
- •4.4.3. Маркетингова стратегія соціального проекту
- •4.4.4. План виробництва продукту та бюджет соціального проекту
- •4.5. Планування проектних дІй
- •Планування процесів контролювання проекту
- •Список використаних джерел
- •Ідентифікація ризиків соціального проекту
- •Якісне та кількісне оцінювання ризиків соціального проекту
- •Список використаних джерел
- •Післямова
- •В Одесі відсутні умови для надання повного комплексу соціальних послуг з реінтеграції бездомних осіб у суспільство.
- •Шляхи вирішення проблеми
- •Додаток б
- •29 Стратегія - це намічений шлях руху від поточного стану до бажаного майбутнього.
2.3.4. Підготовка і перепідготовка кадрів
Підготовка і перепідготовка кадрів для проектної діяльності зосереджена, насамперед, у ВНЗ, мережа яких в Україні є досить розвиненою. Проте, спеціалізованої підготовки фахівців з управління проектами соціальної спрямованості, які мають специфічні особливості як за організацією цього процесу, так і за технологією його реалізації, поки ще не здійснюється. Практикуються короткотермінові тренінги-семінари, що найчастіше проводяться в рамках соціального проекту, який реалізуються за фінансовою підтримкою міжнародної технічної допомоги.
Механізми фінансування соціальних проектів
Соціальний інвестиційний проект, за О. Пономаренко, – це комплексний план заходів, який передбачає використання ресурсів (інформаційних, фінансових, інтелектуальних, матеріальних, трудових, управлінських та ін.), спрямований на досягнення якісно нового соціального ефекту (підвищення якості життя населення, забезпечення зайнятості, підтримку галузей соціальної сфери, запобігання соціальним конфліктам) і здійснюється у певний термін [30].
Реалізація соціальних проектів в Україні майже повністю залежить від державного бюджетного фінансування. Розвиток і залучення інших джерел фінансування безпосередньо залежить від розвитку співпраці громадського сектору, бізнес-структур і органів публічної влади в спільному виконанні соціальних проектів і програм.
Специфікою діючої моделі фінансування неприбуткових соціальних проектів є механізми:
бюджетного фінансування державних цільових соціальних програм та державної підтримки соціальних інвестиційних проектів;
державного фінансування соціальних послуг за допомогою технології соціального замовлення;
акумуляції ресурсів із різноманітних джерел через модель багатоканального фінансування.
2.4.1. Механізм бюджетного фінансування та державної підтримки соціальних проектів і програм
Основними формами розподілу бюджетних коштів на фінансування соціальних проектів є:
базове (кошторисне) фінансування;
програмно-цільове фінансування;
через механізм державного замовлення;
через бюджетні фонди (грантове фінансування).
Відповідно до Закону України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 року № 1621-IV [8], фінансування Державних цільових соціальних програм здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХІІ [10], Наказом Мінекономрозвитку України № 724 від 19.06.2012 року [20] запроваджено Порядок розроблення інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка.
Згідно статті 12-1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», державна підтримка інвестиційної діяльності передбачає участь держави у розробленні та/або реалізації інвестиційних проектів та надається, зокрема, шляхом [10]:
фінансування реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
співфінансування інвестиційних проектів з державного та місцевих бюджетів;
надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних і місцевих гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов`язань за запозиченнями суб`єкта господарювання та кредитування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів відсотків за кредитами суб`єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів;
застосування інших форм, передбачених цим Законом.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня 2012 р. № 656 «Питання державного фонду регіонального розвитку» [33], Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) відповідає за комплексну фінансову підтримку заходів (проектів), реалізація яких сприятиме збалансованому економічному, соціальному та екологічно безпечному розвитку регіонів. Кошти ДФРР спрямовуються на фінансування інвестиційних програм (проектів) і заходів, що відповідають пріоритетним напрямам розвитку регіонів.
Указом Президента України від 24 червня 2010 р. № 723/2010 «Про державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні» [50], запроваджено грантове фінансування соціальних проектів на конкурсній основі.