Тема: Навчання як вид пізнавальної діяльності. Методологія процесу навчання. Суттєві ознаки процесу навчання: наявність організованої пізнавальної діяльності, прискорення темпів розвитку дітей. Етапи засвоєння знань

План

1. Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Компоненти процесу навчання.

2. Рушійні сили процесу навчання.

3. Методологічна основа процесу навчання.

4. Функції процесу навчання.

5. Логіка навчального процесу.

6. Структура процесу учніння.

1.

Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Компоненти процесу навчання

У практичній діяльності вчителів дещо спрощено підходять до розуміння суті навчання, зводять його до „подачі” навчального матеріалу. У цьому випадку виходять з хибного постулату: голова учня являє собою посудину, яку треба наповнити знаннями. Насправді ж знання передати не можна, як це роблять з певними речами. „Подавати” знання теж безперспективна дія.

Навчання – складний багатогранний процес взаємодії вчителя і учнів, в результаті чого мають розв’язуватись такі завдання: учні оволодівають знаннями, вміннями і навичками, методами самостійної пізнавальної діяльності, забезпечується їх інтелектуальний розвиток, формується науковий світогляд.

Омеляненко В.Л.

Навчання – двосторонній процес взаємообумовленої діяльності учителя й учня, спрямований на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвиток їх інтелектуальних потенційних можливостей, озброєння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Омеляненко В.Л.

Навчання – це цілеспрямована двостороння педагогічна взаємодія учителя і учнів, спрямована на оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками, їх розвиток і виховання.

Дубасенюк О.А.

В процесі навчання чітко вирізняють провідні функції учителя і учнів:

1. Учитель виконує спонукально-організуючу функцію – научіння.

2. Учень – функцію діяльної особистості по оволодінню знаннями – учіння.

Викладання (научіння) – діяльність вчителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, повідомленні нових знань, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь і навичок.

Учіння – цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні – оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.

Компоненти процесу навчання.

1. Цільовий (постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу).

2. Стимулююче-мотиваційний (створення умов, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності).

3. Змістовний (змістовність навчальних програм і підручників, продуманість навчальних занять).

4. Операційно-дієвий (вдалий підбір прийомів, методів і форм навчання).

5. Контрольно-регулюючий (контроль за засвоєнням знань, формуванням і набуттям умінь і навичок).

6. Оцінно-регулятивний (виявлення рівня знань, умінь і навичок).

Усім явищам і процесам властиві діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.

2.

Рушійні сили процесу навчання

Рушійна сила – це певне психологічне відчуття утруднень у розв’язанні поставлених завдань.

Вона проявляється і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок, аби розв’язати поставлене завдання.

Т. ч. в результаті дії механізму рушійної сили створюються оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею методами пізнавальної діяльності, формування пізнавальних мотивів навчання, а отже забезпечення міцності знань.

Види рушійних сил (схема 1).

Зовнішні		Внутрішні
1.	Виклад матеріалу / розуміння учнем.	1.	Завдання, які висуваються / рівень знань, умінь і навичок, які наявні.
2.	Колективне навчання / індивідуальний характер засвоєння.	2.	Індивідуальне пізнання / соціально-історичне пізнання.
3.	Явища / опис явищ.	3.	Структура мислення, що вимагається / звична для учнів система мислення.
4.	Реальні предмети / зображення предметів.	4.	Наука / навчальний предмет.
		5.	Бажання учнів / почуття відповідальності.

Найбільшої уваги до себе вимагають внутрішні протиріччя. Вони і збуджують внутрішні психологічні сили, які виступають рушієм навчальної діяльності учнів.

Ведучою рушійною процесу навчання є результат протиріч між пізнавальними і практичними завданнями з одного боку і наявним рівнем знань, умінь і навичок з іншого.

3.