ЗМІСТ

ВИСНОВОК 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31

ВСТУП

Однією із важливих складових будь-якої інформаційно-комунікаційної мережі є середовище передачі даних, яке і визначає основні параметри продуктивності та ефективності використання мережевих ресурсів. Саме від правильного вибору середовища передачі, його монтажу значною мірою залежить надійність комп’ютерної мережі. Продуктивність комп’ютерної мережі також залежить від параметрів каналів передачі даних і якості встановлення кабельної системи. Під час розгляду найпростішої мережі, що складається всього з двох комп'ютерів, можна побачити багато проблем, притаманних будь-якій обчислювальній мережі, у тому числі проблем, пов'язаних із передачею сигналів через фізичне середовище, яке для локальних обчислювальних мереж – це лінії зв'язку та мережні адаптери. Передача даних на великі відстані у глобальних мережах потребує, крім ліній зв'язку, додаткового проміжного обладнання, яке відповідає за підтримку необхідних параметрів сигналів і обладнання, що відповідає за транспортування даних по фізичному середовищу і складає, так звані, вузли комутації.

Будь-яка технологія повинна забезпечити надійну та швидку передачу дискретних даних по лініях зв'язку. Лінії зв'язку являють в загальному випадку фізичне середовище, призначене для передачі інформаційних сигналів, обладнання для передачі даних, проміжне устаткування.

Актуальність теми даної курсової роботи пояснюється збільшенням вимог користувачів до швидкості та продуктивності ІКМ, поступовим оновленням каналів зв’язку новими технологіями. Саме тому потрібно чітко розуміти характеристики та можливості існуючих на даний момент типів середовищ передачі даних з метою правильного вибору для організації роботи КМ.

Метою даної роботи є визначення призначення, характеристик, специфікацій та будови провідних каналів зв’язку. Також робота передбачає здійснення порівняльного аналізу середовищ передачі даних та визначення критеріїв їх вибору.

1. Призначення та характеристика провідних каналів передачі даних

1.1 Призначення та класифікація провідного середовища передачі даних.

У першу чергу для зв’язку комп’ютерів між собою необхідне середовище, через яке передається інформація.

Середовищем передачі інформації називаються лінії зв'язку (або канали зв'язку), по яких відбувається обмін інформацією між комп'ютерами. У переважній більшості комп'ютерних мереж (особливо локальних) використовуються провідні або кабельні канали зв'язку, хоча існують і бездротові мережі, які зараз знаходять все більше ширше застосування, особливо в портативних комп'ютерах.

Велика увага приділяється вибору потрібного типу кабелю, що в результаті впливає на вартість монтажу всієї мережі в цілому. Також враховують тип передачі повідомлень: послідовний (один кабель) та паралельний (декілька кабелів).

Крім того, передача на великі відстані при будь-якому типі кабелю вимагає складної апаратури для передачі та прийому інформації, тому що при цьому необхідно формувати потужний сигнал на передавальному кінці й відновлювати слабкий сигнал на прийомному кінці. При послідовній передачі для цього потрібно всього один передавач і один приймач. При паралельній же кількість необхідних передавачів і приймачів зростає пропорційно розрядності використовуваного паралельного коду. У зв'язку із цим, навіть якщо розробляється мережа незначної довжини (порядку десятка метрів) найчастіше вибирають послідовну передачу.

До того ж при паралельній передачі надзвичайно важливо, щоб довжини окремих кабелів були точно рівні один одному. Інакше в результаті проходження по кабелях різної довжини між сигналами на прийомному кінці утвориться часове зрушення, що може привести до збоїв у роботі або навіть до повної непрацездатності мережі.

Треба відзначити, що в деяких високошвидкісних локальних мережах все-таки використовують паралельну передачу по 2-4 кабелям, що дозволяє при заданій швидкості передачі застосовувати більш дешеві кабелі з меншою смугою пропускання. Але припустима довжина кабелів при цьому не перевищує сотні метрів. Прикладом може служити сегмент 100Base-T4 мережі Fast Ethernet.

Класифікація середовища передачі даних.

Промисловістю випускається величезна кількість типів кабелів, наприклад, тільки одна найбільша кабельна компанія Belden пропонує більше 2000 їхніх найменувань.

Можна виділити дві основні групи середовищ передачі даних:

• провідне (за участю кабелів);

• безпровідне (без участі кабелів).

Найчастіше в комп'ютерних мережах застосовуються кабельні з'єднання, які виступають в якості середовища передачі електричних або оптичних сигналів між комп'ютерами та іншими мережевими пристроями.

Провідне середовище передачі даних розділяють на 3 групи:

• електричні (мідні) кабелі на основі витих пар проводів (twisted pair), які діляться на екрановані (shielded twisted pair, STP) і неекрановані (unshielded twisted pair, UTP)

• електричні (мідні) коаксіальні кабелі (coaxial cable)

• оптоволоконні кабелі (fibre optic)

Кожний тип кабелю має свої переваги й недоліки, так що при виборі треба враховувати як особливості розв'язуваного завдання, так і особливості конкретної мережі, у тому числі й використовуваної топології.

Параметри кабелів.

Можна виділити наступні основні параметри кабелів, принципово важливі для використання в локальних мережах:

1. Смуга пропускання кабелю (частотний діапазон сигналів, що пропускаються кабелем) і загасання сигналу в кабелі. Два цих параметри тісно пов'язані між собою, тому що із зростанням частоти сигналу зростає загасання сигналу. Треба вибирати кабель, який на заданій частоті сигналу має прийнятне загасання. Або ж треба вибирати частоту сигналу, на якій загасання ще прийнятно. Загасання виміряється в децибелах і пропорційно довжині кабелю.

2. Завадостійкість кабелю й забезпечувана ним таємність передачі інформації. Ці два взаємозалежних параметри показують, як кабель взаємодіють з навколишнім середовищем, тобто, як він реагує на зовнішні перешкоди, і наскільки просто прослухати інформацію, передану по кабелі.

3. Швидкість поширення сигналу по кабелі або, зворотний параметр – затримка сигналу на метр довжини кабелю. Цей параметр має принципове значення при виборі довжини мережі. Типові величини швидкості поширення сигналу - від 0,6 до 0,8 нс/м.

4. Для електричних кабелів дуже важлива величина хвильового опору кабелю. Хвильовий опір важливо враховувати при узгодженні кабелю для запобігання відбиття сигналу від кінців кабелю. Хвильовий опір залежить від форми й взаєморозташування провідників, від технології виготовлення й матеріалу діелектрика кабелю. Типові значення хвильового опору – від 50 до 150 Ом.

5. Масса одного метра.

В наш час діють наступні стандарти на кабелі:

• EIA/TIA 568 (Commercial Building Telecommunications Cabling Standard) – американський;

• ISO/IEC IS 11801 (Generic cabling for customer premises) – міжнародний;

• CENELEC EN 50173 (Generic cabling systems) – європейський.

Основні проблеми, характерні для всіх провідних мереж – їх низька мобільність, досить великі капіталовкладення у кабельну інфраструктуру і відносно мала дальність передачі сигналу. До бездротових мереж це відноситься меншою мірою, тому вони все частіше входять у наше життя.

Кабельні з’єднання застосовуються у високошвидкісній передачі даних на обмежених відстанях.