Розпорядник акцизного складу зобов’язаний:

а) надати постійному представнику органу державної податкової служби окреме приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам, обладнане телефоном, а також вжити заходів для запобігання несанкціонованому втручанню в роботу представника органу державної податкової служби і користуванню службовою та іншою інформацією, що зберігається представником органу державної податкової служби на акцизному складі;

б) встановлювати та підтримувати у належному стані необхідні замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть бути затребувані постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі для забезпечення повноти сплати належної суми податку із спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;

в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі;

г) надавати постійному представнику органу державної податкової служби достовірну інформацію з цього питання, а також відповідні документи первинного, бухгалтерського обліку та звітності для ознайомлення.

Тема 5. МиТо

 

Питання теми:

5.1. Зміст та види мита

5.2. Платники та об’єкт оподаткування митом

5.3. Ставки, пільги та порядок сплати мита до бюджету

 

5.1. Зміст та види мита

 

Мито – податок, що справляється при переміщенні товарів через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита (рис. 5.1). Особливі види мита застосовуються з метою захисту економічних інтересів України та українських виробників.

Спеціальне мито застосовується як засіб захисту національних виробників у разі, коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах або за таких умов, що заподіюють шкоду вітчизняному виробнику, а також як захід у відповідь на дискримінаційні або недружні інших держав.

Антидемпінгове мито застосовується відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», а також у разі вивезення (якщо воно заподіює шкоду) за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних товарів.

Компенсаційне мито застосовується відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту, а також у разі вивезення (якщо воно заподіює шкоду) за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування яких надавалася субсидія

 

 

5.2. Платники та об’єкт оподаткування митом

Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон України.

Об’єктом оподаткування митом є митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон.

Митна вартість – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Методи визначення митної вартості:

1. За ціною угоди (основний): митною вартістю є ціна угоди, фактично сплачена, чи яка підлягає сплаті за товари на момент перетинання ними митного кордону:

МВ = ФВ+ ТВ +СП+ ІВ, де

ФВ - фактурна вартість

ТВ - транспортні витрати

СП - страхові послуги

ІВ - інші витрати

2. За ціною угоди щодо ідентичних товарів: за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів, які мають однакові ознаки:

         фізичні характеристики;

         якість та репутація на ринку;

         країна походження;

         виробник

3. За ціною угоди щодо подібних товарів: за основу береться вартість операцій з подібними товарами, які мають подібні характеристики:

         якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку;

         країна походження;

         виробник.

4. За ціною договору на основі віднімання вартості: за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою

Від ціни одиниці товару віднімаються:

  витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;

  суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;

  звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

5. За ціною договору на основі додавання вартості: за основу береться ціна товарів, яка розраховується додаванням:

         вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв’язку із виробництвом оцінюваних товарів;

         загальних витрат, характерних для продажу в Україну з країни вивезення товарів такого самого виду, у тому числі: витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетину кордону та інших витрат;

         прибутку, що його звичайно отримує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.