39. Поняття ринкової інфраструктури. Організаційні форми ринку.

Інфраструктура ринку - це система державних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин і забезпечують їхню ефективну взаємодію.

Розрізняють три складові інфраструктури ринку:

1. організаційно-технічна інфраструктура (товарні біржі, аукціони, торгові доми і торгові палати, брокерські компанії, ярмарки, сервісні центри і т.д.);

2. фінансово-кредитна інфраструктура (банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії і т.д.);

3. науково-дослідницька інфраструктура (наукові інститути, інформаційно- консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади).

Крім загальної інфраструктури, що обслуговує весь простір ринкових відносин, існують ще спеціалізовані, які забезпечують ефективне функціонування окремих ринків:

1. ринок товарів і послуг (наприклад, товарні біржі);

2. ринок капіталів (наприклад, фондові біржі):

3. ринок праці (наприклад, біржі праці).

40.Держава як суб’єкт ринкового господарства. наявність двох основних концепцій економічної політики держави є відображенням тісного взаємозв'язку в реальному житті між державним регулюванням економіки та її ринковим саморегулюванням. Держава і ринок визначають напрям, в якому розвиваються економічні процеси. Обсяги регулюючих функцій, які виконують держава і ринок, час від часу змінюються. Серед головних чинників таких змін — рівень розвитку продуктивних сил, політична орієнтація країни, характер історичного етапу, на якому знаходиться суспільство, його соціальна структура, національні особливості та ін, Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням — одне з ключових завдань, яке сьогодні постало перед Українською державою. Перехід до ринку, економічні реформи не можуть бути для України самоціллю. Це саме стосується приватизації державного майна та Інших ринкових заходів. Особливістю для України є те, що становлення ринку та інститутів національної держави збігаються у часі. За цих умов внаслідок слабкості молодої держали є загроза деформування ринкових структур. Тому час вимагає розбудови тих інститутів держави, які компенсують негативні, побічні наслідки функціонування ринку. Це інститути планування, забезпечення економічної безпеки, соціального страхування і пенсійного забезпечення, дотримання гарантій на освіту, охорону здоров'я, прав на працю, захисту інтересів споживачів та ін. Крім того, активної державної підтримки потребують більшість підприємницьких структур, які залишаються слабкими, особливо у виробничій сфері. В країні низька ділова активність, несприятливий інвестиційний клімат та в основному фіскальна податкова система. Без подолання цих явищ не буде дієздатного ринку.

41.Моделі переходу до ринкової економіки.

економічна система - це сукупність економічних відносин, що історично виникли і склалися в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ. Кінцева мета її - вільний усебічний розвиток особистості. Всі інші служать їй.

Виділяються три основні моделі економічних систем: традиційна, ринкова, центрально-керована.

Традиційна система властива раннім етапам розвитку суспільства, доіндустріальній епосі, коли панувала аграрна ручна праця, люди значною мірою залежали від природних чинників.

Центрально-керована система характеризується монополією державної власності, розпорядником якої виступає державний апарат, відсутністю вільних товарно-грошових відносин, концентрацією в руках єдиного політичного і економічного центру усіх важелів впливу на господарську діяльність підприємств, значної частини додаткового продукту (наприклад, СРСР з кінця 20-х до кінця 80-х рр. XX ст.).

І третя модель економічних систем -- це ринкова. Ринок - це економічна система, яка ґрунтується на трьох блоках: 1) свобода вибору - свобода підприємництва; 2) конкуренція і вільне ціноутворення; 3) право власності.

Найважливішими критеріями соціально-ринкового господарства є:

1)досягнення ефективного господарства, в якому із зростанням продуктивності праці знижуються ціни, підвищується реальна зарплата, через конкуренцію досягається соціалізація прогресу і прибутку;

2)оптимальне поєднання ринкової економіки та планового господарства, тобто регульована ринкова економіка.

автор концепції “змішаної економіки” (частина авторів наших підручників користується саме такою термінологією) Е.Хансен стверджує, що держава добробуту (як складовий елемент теорії “змішаної економіки”) є передусім перерозподільником виробничого доходу та здійснює національне економічне планування.

Із проголошенням незалежності України (1991 р.) її народ одержав змогу будувати власну державу, обирати модель соціально-економічного розвитку. Україна зробила свій вибір на користь ринкової економіки.

для ефективного функціонування ринку необхідні певні умови:

1. плюралізм форм власності та форм господарювання;

2. здатність суб’єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін;

3. розвинуте антимонопольне законодавство;

4. розвинута система економічного та адміністративного регулювання економіки державою;

5. всебічна інформація про ринок:

6. конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності;

7. розгалужений комплекс об’єктів власності, які можуть стати об’єктом купівлі - продажу.

Сучасний етап, який переживають країни колишнього СРСР, у тому числі і Україна, називають перехідним періодом або трансформаційним процесом.

У світі існує кілька моделей ринку. Серед них слід виділити головні:

1. американська, при якій існує величезний внутрішній ринок, провідна роль належить монополіям, регулюються ті галузі економіки, які не підлягають регулюванню на основі вільної конкуренції, залишковий принцип у соціальній політиці, невеликі податки, але соціальні витрати несуть самі громадяни;

2)канадська більшу частину соціальних питань (освіта, медицина) бере на себе держава;

3. німецька - передбачає усунення перешкод вільної конкуренції, зростання кількості господарських одиниць і поглиблення суспільного поділу праці, “ринок для всіх”, добробут для всіх, заохочення експорту, зайнятість населення, збільшення купівельної спроможності марки (тепер євро);

4. англійська - значна частка державної власності, державні закупки у великих розмірах, значні державні інвестиції, державний бюджет виконує функції концентрації попиту в руках держави;

5. шведська - особливу увагу приділяє регулюванню трудових відносин (тарифні ставки), державна власність ряду підприємств, високий рівень зайнятості населення (в тому числі і через перекваліфікацію), сильна соціальна

політика;

6. японська - основний суб’єкт - корпорація зі специфічною внутрішньою структурою, власник - юридична особа, представлена фізичними особами, які привласнюють доход, трудові угоди, піднесення кваліфікації, дрібний і середній бізнес концентрується навколо корпорацій.

Україна не може копіювати якусь одну модель. До того ж слід врахувати особливості України.

шляхи переходу до ринку:

1. еволюційний - поступове введення ринкових відносин (10 - 15 років);

2. прискорений або шокової терапії - вільні ціни на основні товари, максимально скорочується державний сектор, економіка відділяється иід держави, мінімальна соціальна підтримка;

3. жорстке регулювання, поелементний. еволюційно-раднкачьний. поетапнії!!. поступовий перехід, державне регулювання цін і прибутків.