1. Економічна теорія: її предмет і структура.

Вперше поняття економіка вводить грец. Вчений Арістотель.(3ст до н.е.)

Політ.економія означає мистецтво держ. управл.господарств.

Сучасне розуміння економіки має 2 знач: 1)нар господарс певної країни, групи країн, або світу;

2)сукуп екон віднос між людьми у сфері виробн.,обміну,розподілу

Економ- наука що вивчає як люди і суспільство здійсн кінцевий вибір рідкісн ресурсів, щоб розпад їх для спожив. Тому предметом екон теорії є екон явища і процеси, людина, підпр, держ, їх економ повед, господарс середов в якому здійсн екон діяльн економ суб’єктів.

Структур частини екон теорії :

Політ економія фундамент методологічна частина економ науки яка вивчає виробн. Віднос між людьми в процесі виробн.

Макроекон вивч повед економ субєк первинної ланки

Мезоеконом вивч окремі галузі нац. Екон

Мегаекон –розвит світов економ

Макроекон – закон. Функціонув господ на рівні нац. Екон.

Предмет екон теорії поляг в тому що екон теорія є суспільна наука яка вивч закони розвит екон сист; діяльн економ суб’єктів спрямив на ефектив господарювання в умовах обмежених ресурсів з метою задовол своїх безмежн потреб.

2,Методи пізнання економічних процесів і явищ

діалектика (грецького походження і означає вміння вести спір), яка

передбачає вивчення явищ і процесів економічного життя в їхньому тісному

взаємозв’язку та постійному розвитку.· метод наукової абстракції як метод поглибленого пізнання реальних

економічних явищ шляхом виокремлення основних стійких типових ознак

певного явища, абстрагованих (очищених) від всього неістотного.системний підхід – вивчення внутрішніх структурно-функціональних,

причинно-наслідкових, ієрархічних прямих і зворотніх зв’язків;· метод аналізу і синтезу - аналіз – процес розкладання цілого на

складові частини, кожна з яких вивчається окремо, синтез – поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле з урахування зв’язків між ними, тобто це вивчення соціально-економічних явищ як за частинами (аналіз), так

і в цілому (синтез).порівняння – використовують для визначення схожості ті відмінності господарських явищ;метод історичного і логічного підходу, бо логічне є уявне відбиття історичного, а історичне є реальним процесом, тому співвідношення

логічного й історичного представлене як співвідношення співіснування і перебігу в часі.метод аналогії – перенесення властивості одного явища на інше;економічний експеримент– штучне відтворення економічних процесів

і явищ з метою їх вивчення за оптимально сприятливих умов та подальшого

практичного впровадження (наприклад, економічні реформи).економічне моделювання – це формалізований опис (побудова моделі)

економічних явищ і процесів (за допомогою математики і економетрики),

який абстрактно відтворює реальну картину економічного життя.математичні та статистичні методи – поєднання кількісного і якісного

аналізу. Якісна сторона виражає суть економічного явища, а кіьнісна –величину даної якості.

3 Економічні закони та категорії

Економічний закон – це стійкий, істотний, причинно-наслідковий

зв’язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя.

Економічні закони не залежать від свідомості людей, їх бажань, але залежать від їх свідомої діяльності, тобто мають об’єктивний характер. Вони діють лише в процесі економічної діяльності людей і не вічно.Економічні закони поділяються на:

1) загальні економічні закони, які охоплюють усі сторони і сфери

економічних відносин (діють в усіх економічних системах);

2) специфічні (діють лише в одній економічній системі) закони.

Існує два етапи пізнання економічних законів:

1) розкриття сутності певного економічного закону та виявлення механізму його дії;

2) реалізація його в процесі наукової діяльності людей

Механізм дії економічних законів — боротьба протилежних сторін, якостей і властивостей економічної системи, за якими стоять інтереси,

потреби протилежних класів, соціальних верств і прошарків, а також конкурентність інтересів всередині класів тощо.

три рівні використання економічних законів:

1) економіко-теоретичний (відкриття ЕЗ, їх тлумачення.2) безпосередньо управлінський (через органи державної влади)3) практичний (впровадження господарських рішень в роботу

підприємств, організацій

Економічні категорії – це теоретичний вираз, мисленні форми

виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують в

економічній системі (“робоча сила”, “споживча вартість”, “товар”, “ринок”).

Розрізняють всезагальні, загальні, специфічні та особливі економічні категорії.Загальні економічні категорії позначають розвиток спільних для кількох суспільних способів виробництва елементів економічної системи

(гроші, товар, ціна тощо), які групуються навколо загальних економічних законів.Специфічні економічні категорії — це мислені форми, які

відображають відносини економічної власності, властиві лише одному

суспільному способу виробництва, — відробна рента, продуктова рента,

панщина та ін. (феодальні відносини власності); прибуток, додаткова

вартість, підприємницький прибуток, кредитні гроші тощо (капіталістичні

відносини власності).

Особливі економічні категорії характеризують розвиток відносин економічної власності лише на одній із стадій, етапів еволюції суспільного способу виробництва: одержавлення економіки, одержавлення інтелектуальної власності, державного планування, капіталістичної інтеграції та ін.