
- •Особливості вживання деяких відмінкових закінчень іменників
- •Окремі зауваження щодо відмінкових форм і відміни
- •Окремі зауваження щодо відмінкових форм іі відміни
- •Окремі зауваження щодо відмінкових форм ііі відміни
- •Окремі зауваження щодо відмінкових форм іv відміни
- •Ступені порівняння прикметників
- •Розряди прикметників
Окремі зауваження щодо відмінкових форм ііі відміни
1. Форми непрямих відмінків іменників, що означають абстрактні поняття простору (височінь-□, глибочінь-□, далечінь-□, широчінь-□), крім Зн. та Ор., вживаються рідко; їх замінюють відповідні словоформи першої відміни із суфіксом -ин(а): височина, глибочина, широчина |
|
2. В Ор. відм. одн. іменники III відміни мають закінчення -ю |
|
2.1. Якщо основа іменника закінчується одним приголосним (крім губного та р), то після голосного перед закінченням цей приголосний подовжується (на письмі подвоюється) |
височінню, віссю, в’яззю, міддю
|
2.2. Якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, щ, то подовження не відбувається |
верф’ю, матір’ю, радістю, нехворощю |
3. Оскільки до третьої відміни належать іменники, що позначають неістоти, флексія Кл. відм. не була вироблена, а з’явилася за аналогією до флексії іменників першої відміни м’якої групи (земле, пісне, надіє): вісте, смерте, любове |
Окремі зауваження щодо відмінкових форм іv відміни
Називний |
Закінчення -і (-ї) |
ласощі, радощі, гроші, дріжджі (й інші з осно-вою на шиплячий), двері, граблі, коноплі, помиї |
Закінчення -и |
діти, люди, кури, гуси, сіни, сходи, ночви, штани, окуляри, обійми, канікули |
|
Закінчення -а(-я) |
ворота, дрова, ясла, гусла, ясна, лещата, вінця |
|
Родовий |
Закінчення -ів |
обіймів, окулярів, сходів |
Закінчення -ей |
дітей, людей, курей, гусей, дверей, сіней, грошей |
|
Нульове закінчення |
воріт, дров, лещат, канікул, грабель (і граблів), ночов, ясел, ясен, конопель |
|
Давальний |
Закінчення -ам після твердого приголосного |
в’язам, ночвам, яслам, штанам (і штаням), во-ротам (і воротям), окулярам; після шиплячо-го: веселощам, радощам, ласощам, грошам. АЛЕ: гусям, дітям, людям, курям, саням, сіням |
Закінчення -ям після м’якого приголосного та голосного |
вінцям, граблям, дверям, помиям |
|
Знахідний |
Зн. відм. = Р. відм. (для назв людей) |
Дітей, людей |
Паралельні (для назв деяких свійських тварин) |
гусей – гуси, курей – кури, овець – вівці |
|
Зн. відм. = Н. відм. (для решти назв) |
гроші, ножиці |
|
Орудний |
Закінчення -ами – іменники із закінчення-ми -і (після шиплячого), -и, -а в Н. відм. |
ночвами, вилами, веселощами |
Закінчення -ями – в іменниках, які в Н. відм. мають закінчення -і, -ї, -я |
граблями, коноплями, вінцями |
|
Закінчення -ми |
гусьми, дітьми, курми, людьми, сіньми, ворітьми (воротами), грішми (грошима), чобітьми (чоботами), штаньми (і штанами, рідше штанями) |
|
Місцевий |
Закінчення -ах / -ях (залежно від м’якості / твердості попереднього приголосного) |
у штанах (і в штанях), на воротах (і на воротях), у яслах, на ножицях |