9. Вплив об'єкта експертизи на водні ресурси в курсовому проекті необхідно проводити в такій послідовності:

- Визначення об’’му відпрацьованих вод.

Обсяг відпрацьованих вод орієнтовно визначається по укрупнених нормах водовідведення на одиницю випускається продукции, щоМ. Розрахункові витрати виробничих стічних вод, що надходять на каналізаційні спорудження Qсут (м³/сут), визначаються за даними, представленими технологами або по продуктивності підприємства по питомих нормах водовідведення

Q_рік = m*M; Q_доб. = m*M/257,

де m – норма водовідведенняна одиницю продукції або сировини, що переробляється, M - число одиниць продукції або сировини, що переробляється, у рік;

257- число робочих днів у році.

Концентрація шкідливих домішок у стічній воді рівняється з гранично допустимими концентраціями (ГДК).

Гідрологічні умови характеризуються по типах водяних об'єктів і їхніх природних особливостей, відповідно до вимог ДСТ 17.1.1.02-77, а також вибираються з умов рішення конкретних завдань і вибору моделей розрахунку ГДС. При наявності вимірюваних режимів необхідно вказати пору року й режим ріки.

Речовини, що містяться в стічних водах при митті автомобілів

Основні забруднювачі стічних вод, що утворюються при митті автомобілів - механічні домішки і нафтопродукти.

Стічні води містять моторні масла, асфальт, пісок, поверхнево активні речовини, солі важких металів, різні види палива, а також миючі речовини, використовувані при митті.

Витрати води на миття одного автомобіля, л – 50

Якість очищеної води, мг/л, не більше:

За завислими речовинами - 5

За нафтопродуктами- 0,05 – 0,1

Таблиця 13 - Вихідні дані щодо забруднення стічних вод підприємства

№ варіанта	Концентрація завислих речовин, мг/л	Концентрація нафтопродуктів, мг/л
1	1954	188
2	2095	208
3	1880	250
4	2500	300
5	1750	400
6	1900	180
7	2700	270
8	2800	190
9	2300	170
0	1600	298

Якісні й кількісні показники стану поверхневих вод приводяться в створі водозабору й вище випуску стічних вод і представляються у формі табл.

Таблиця 14 - Якісні й кількісні показники стану поверхневих вод в створі водозабору й вище випуску стічних вод

Ділянка ріки, створ	Рік	Витрата води м3 /доба	Забруднююча речовина	Ступінь забруднення (перевищення ГДК)	Джерела забруднення

Проводиться оцінка ступеня відповідності застосовуваної технології виробництва й методів очищення стічних вод передовому науково-технічному рівню в країні й за кордоном.

Перелік забруднюючих речовин у складі стічних вод підприємства представляють у вигляді табл. 2 по кожному випуску.

Кількість забруднюючих речовин визначається на підставі зробленої на підприємстві інвентаризації.

Для різних груп виробничих процесів повинні бути наведені принципові схеми утворення стічних вод. Дані про кількість стічних вод представляються по формах табл. 3.

Розрахунок ГДС

Розрахунок ГДС проводиться з метою забезпечення норм якості води водного об'єкта в контрольному створі, що визначається в кожному конкретному випадку органами Мінекобезпеки з обліком типу й категорії водного об'єкта. ГДС установлюють із обліком ГДК речовин у місцях водокористування, здатності водного об'єкта до самоочищення.

Між санітарними вимогами до умов спуска стічних вод у водойми й необхідним ступенем очищення стічних вод перед спуском їх у водойми питного й культурно-побутового водовикористання в загальному виді відбивається формулою:

C_ст*Q_ст + C_р* a*Q_р =< (a*Q_р + Q_ст)*C_ГДК

де C_ст – концентрація забруднення (шкідливої речовини) стічних вод, при якій не будуть перевищені ГДК, мг/м³.

C_р – концентрація цього ж виду забруднення (шкідливої речовини) у воді водойми вище місця випуску розглянутого стоку (приймати C_р = 0,01*C_пр.буд.), мг/м³;

Q_р, Q_ст -витрата води у водоймі й витрата стічних вод, що надходять у водойму, м³

(Q_ст = Q_рік);

a– коефіцієнти забезпеченості зсуву, що визначає частку витрати водойми Q_р, що реально може брати участь у розведенні стічних вод (а= 0,7);

C_ГДК.– нормативний показник або гранично допустима концентрація шкідливої речовини у воді водойми, мг/м³).

Перетворимо вираження щодо контрольної величини й одержимо:

C_ст=< a * Q _р/Q_ст (C_ГДК – C_р) + C_ГДК

При визначенні ступеня змішування й розведення стічних вод у водному об'єкті контрольного створу ( на 1 км вище за течією від найближчого населеного пункту) необхідно розраховувати коефіцієнт змішування по методах Фролова й Родзіллера

,

де - основа натурального логарифму;

Q – витрата води у водоймі, м³/сек;

L - відстань до розрахункового створу по фарватері, м;

- коефіцієнт, що враховує гідравлічні фактори змішування й визначається за формулою:

,

де - коефіцієнт звивистості, рівняється L/Lпр =1,1

=1,5, для випуску у фарватер ріки

Е - коефіцієнт турбулентності

Кратність розведення перед розрахунковим пунктом

водокористування визначається за формулою:

Таким чином, величина С_ст. приймається за основу при проектуванні заходів щодо зниження забруднення. Необхідний ступінь очищення стічних вод розраховується по формулі:

Д =( С_факт.-С_ст./С_факт. )*100%

Величина ГДС (г/година, т/рік) з урахуванням вимог состава й властивостей води у водних об'єктах для всіх категорій водокористування визначається як добуток найбільшого середньогодинної витрати стічних вод (м³/година) фактичного періоду скидання й концентрації речовин у стічних водах (г/м³) відповідно до формули:

ГДС=g * C_ст

Розрахунок ГДС урахуванням ГДК шкідливих речовин виконують за вищенаведеною формулою. Однак при визначенні концентрації C_ст варто враховувати, що при скиданні у водойму декількох речовин з однаковими лімітуючими показниками шкідливості (ЛПШ) сума відношень концентрацій кожної речовини у водному об'єкті до відповідного значення ГДК не повинна перевищувати одиницю.

Таким чином, при розрахунку ГДС повинні дотримуватися умови:

де С_п, — концентрація забруднюючих речовин з однаковим лімітуючим показником шкідливості (ЛПШ) у контрольному створі (нижче випуску).

Якщо фактичні концентрації забруднень у стічних водах підприємства настільки високі, що не задовольняють даній умові, підприємство планує зменшення концентрації забруднювача шляхом локального очищення або удосконалювання технології з найменшими витратами й у найбільш короткий термін. Потім виконують повторну перевірку розрахунку з урахуванням ефективності здійснених заходів, щоб упевнитися, що сума відношень концентрацій до ГДК у створі водокористування була не більше одиниці.

Оцінку впливу об'єкта експертизи на водні ресурси й водні об'єкти викласти відповідно до основних правил і вимогам Водного Кодексу України.

Матеріали, що характеризують підземні води, включають загальні відомості про басейни підземних вод, потужності зони активного водообміну, розвитку обріїв підземних вод, дані про їхнє господарське використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень і результати цих спостережень.

Оцінка впливів проектованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних обріїв, використовуваних для питних, господарських, лікувальних і інших цілей.

Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, виснаженню поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршенню стану вод і деградації співтовариств водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди й аварійні ситуації.

ҐРУНТИ

Підлягають аналізу впливу проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням особливостей землекористування (відвід земель у користування), забруднення шкідливими речовинами (кількісний і якісний состав відходів, що утворяться, клас їхньої небезпеки, подальша доля), вібрації, ендогенних і екзогенних геологічних процесів і явищ і інших факторів.

При оцінці впливів проектованої діяльності на стан ґрунтів ураховуються генетичні види ґрунтів, характеристики їхнього гумусового обрію, механічні й водно-фізичні властивості, ландшафтно-геохімічні бар'єри (нагромадження й міграція речовин), родючість, ґрунтова мікрофлора й фауна, ступінь розвитку процесів деградації ґрунтів і ін.

Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення впливів на ґрунти й зниженню родючості, по рекультивації площ, які тимчасово вилучаються із землекористування відпрацьованих кар'єрів, інших порушених земель, а також проведенню робіт з поліпшення якості, малопродуктивних сільгоспугідь за рахунок використання взятого в інших місцях родючого шару ґрунтів.

РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ МИР

Вихідні дані для характеристики стани й оцінки змін рослинного й тваринного світу формуються на підставі фонових даних і матеріалів натурних досліджень.

Підлягають аналізу впливу на рослинний і тваринний світ пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин в результаті проектованої діяльності; ураховується опосередкований вплив на флору й фауну, техногенні зміни природного ґрунтового покриву, клімату й мікроклімату, водного режиму, фізичні й біологічні впливи.

Оцінюються зміни складу рослинних співтовариств, фауни, видової розмаїтості, популяцій домінуючих, коштовних і охоронюваних видів, їхнього фізіологічного стану й продуктивності, стійкості до хвороб; обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаження й деградації рослинних співтовариств і фауни, нагромадження ними шкідливих речовин.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВКОЛИШНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА Й ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НЬОГО

Дається загальна соціальна характеристика місцевого населення в зонах впливів проектованої діяльності й оцінка умов його життєдіяльності.

Характеристика населення включає інформацію щодо половікової структури, зайнятості, міграціях, чисельності, захворюваності, суспільної думки щодо проектованої діяльності.

Оцінка впливів проектованої діяльності на стан здоров'я й захворюваність здійснюється з урахуванням нормативів Міністерства охорони здоров'я.

Оцінюються позитивні й негативні впливи проектованої діяльності на стан соціальних умов і задоволення потреб місцевого населення. Обґрунтовуються заходи, щодо запобігання погіршення умов життєдіяльності цього населення, розглядаються компенсаційні заходи.

ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ ТЕХНОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Оцінюються впливи проектованої діяльності на промислові, сільськогосподарські й житловоцивільні об'єкти, наземні й підземні спорудження, соціальну орієнтацію територій (включаючи зони рекреації, культурні ландшафти), пам'ятники архітектури, історії й культури й інші елементи техногенного середовища, що перебувають у зонах впливів. Обґрунтовуються заходи щодо забезпечення їхньої експлуатаційної надійності й охорони.

ЗАХОДУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НОРМАТИВНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Й ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Підрозділ містить результати узагальнення даних про заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища. Приводиться перелік і коротка характеристика проектних рішень, комплекс яких включає:

- охоронні заходи - моніторинг території зон впливів проектованої діяльності, система оповіщення населення;

- захисні заходи - технологічні (ресурсозбереження, очищення, повторне використання й екологічно безпечне поховання відходів, використання екологічно чистих і безпечних технологій), планувальні (функціональне зонування території), створення захисних екранів, споруджень, озеленення й ін.), захист окремих об'єктів впливів;

- відбудовні заходи - усунення наднормативних впливів, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища;

- компенсаційні заходи - компенсація збитку від проектованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного й соціального середовища або грошове відшкодування збитку.

При неможливості досягнення санітарно-гігієнічних нормативів і дотримання умов екологічної безпеки на територіях з існуючим наднормативним забрудненням у контролюючих органах погоджується перелік захисних і відбудовних заходів з потенційно можливих у складі проекту.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВІВ

ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Й ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛИШКОВИХ ВПЛИВІВ

Виконується комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище з урахуванням приватних оцінок, наведених у попередніх підрозділах, в умовах реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища.

Визначається ступінь екологічного ризику проектованої діяльності.

Обґрунтовується оптимальність з екологічних позицій прийнятого комплексу проектних рішень.

Приводиться перелік і характеристика залишкових впливів і обґрунтовується їхня екологічна допустимість при будівництві й експлуатації об'єкта проектованої діяльності.

ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Заява про екологічні наслідки діяльності є юридичним документом про суть цих наслідків і гарантіях виконання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки на весь період здійснення проектованої діяльності й складається замовником і генпроектувальником, являє собою резюме ОВНС, у якому повинні бути відбиті:

- дані про мету й способи здійснення проектованої діяльності;

- перелік найбільш значних впливів на стан навколишнього середовища, підсумки їх якісної й кількісної оцінки з обліком можливих аварійних ситуацій;

- оцінка екологічного ризику проектованої діяльності;

- перелік заходів, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження й контролю (моніторингу);

- перелік залишкових впливів;

- зобов'язання замовника по здійсненню проектних рішень відповідно до норм і правилами охорони навколишнього середовища й вимогами екологічної безпеки на всіх етапах будівництва й експлуатації об'єктів проектованої діяльності.

27