Визначення категорії небезпеки підприємства у залежності від маси, виду і складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу

Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про валові (річні) викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Категорію небезпечності підприємства (КНП) розраховують за рівнянням:

,

де М_і- маса викиду і-тої речовини, т/рік;

ГДК_і - середньодобова гранично допустима концентрація і–тої речовини, мг/м³,

а_і – безрозмірна константа , яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості

і –тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу, визначається за табл. 1.

Таблиця 11- Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовин

Константа	Клас небезпечності речовин
	1	2	3	4
і	1,7	1,3	1,0	0,9

Увага, треба запам’ятати!

Значення КНП розраховують за умови, коли М_i/ ГДК_i>1.

При М_i/ ГДК_i<1 значення КНП не розраховуються і прирівнюються до нуля

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень гранично допустимих концентрацій використовують значення максимально-разових ГДК, ориєнтовано безпечних рівнів впливу (ОБРВ) або зменшені в 10 разів значення гранично допустимих концентрацій речовин в повітрі робочої зони.

Для речовин, для яких відсутня інформація про ГДК або ОБРВ, значення КНП прирівнюються до маси викидів даної речовини.

За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в табл. 12.

Таблиця 12 - Категорії небезпечності підприємств і граничні значення КНП

Категорія небезпечності	Значення КНП	СЗЗ, м
I	106	1000
II		500
III		300
IV		100

Для оцінки впливу об'єкта експертизи на повітряний басейн і мікроклімат

Проводиться розрахунок величин гранично допустимих викидів.

Розрахунок величини гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин (ШР) в атмосферу з одиночного джерела.

Правила встановлення ГДВ шкідливих речовин промисловими підприємствами регламентуються ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02-78.

Алгоритм розрахунку ГДВ складений на підставі ОНД-86, методом розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин.

Розрахунок дозволяє визначити величину ГДВ шкідливої речовини з одиночного джерела при заданій висоті димаря й фонової концентрації даної шкідливої речовини в приземному шарі повітря, г/с:

ГДВ = ,

де ГДК - гранично допустима (максимальна разова) концентрація шкідливої речовини в приземному шарі повітря (визначається за Списком Мінздраву України)

С_ф– фонова концентрація шкідливої речовини в приземному шарі повітря, мг/м³;

Н-висота джерела викиду (димаря) над рівнем землі,м;

V₁– витрата газоповітряної суміші, м³/с;

,

де Q– кількість що викидається газоповітряної суміші, м³/годину;

Δt– різниця температур газоповітряної суміші, м³/годину:

Δt = t_г – t_п,

tг, tв– температура відповідно газоповітряної суміші, що надходить в атмосферне повітря, та повітря ⁰С;

А-коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери.

Значення коефіцієнта А, що відповідає несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі максимальне, приймається залежно від географічного регіону місцевості, де розташоване джерело забруднення:

160– для України північніше 52⁰ північної широти, для розташованих на Україні джерел висотою менш 200 м у зоні від 50 до 52⁰ північної широти. – 180, а південніше 50⁰ північної широти-200 м.

F- безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається рівним:

для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів (пилу й золи, швидкість упорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю) - 1;

для великодисперсних аерозолів при середньому експлуатаційному коефіцієнті очищення викидів не менш 90% - 2; від 75 до 90% - 2,5; менш 75% і при відсутності очищення - 3.

m і n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду.

Значення коефіцієнтів m і n визначаються залежно від таких параметрів:

;

;

;

,

де W₀– середня швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду, м/с;

,

де D- діаметр устя джерела викиду, м;

Коефіцієнт m залежить від параметра f:

при f<100;

; при f>=100;

Для f_e<f<100 значення коефіцієнта m обчислюють при f=f_e. Коефіцієнт n при f<100 залежить від величини V_M:

n = 1 (при V_M>=2);

; при 0,5=<V_M<2;

n = 4,4V_M; при V_M<0,5;

При f>=100 величину n = 1, прийнявши V_M =

f - безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (при рівній або слабкопересіченої місцевості з перепадом висот, що не перевищують 50 м на 1 км, приймаємо f = 1).

Контроль початкових концентрацій шкідливих речовин у газах, що відходять:

а. Визначити початкову концентрацію забруднюючої речовини в газах, що відходять об'єкта, що проходить експертизу, г/м³, по формулі:

,

де G- кількість шкідливих речовин, що викидаються, кг/ч.

б. Визначити вимоги до концентрації забруднюючих речовин, що надходять з джерела викиду з обліком ГДВ, тобто розрахунок допустимої концентрації для кожного джерела, г/м³.

,

де ГДВ - гранично допустимий викид, г/с.

ЯКЩО С_НАЧ>С_ДОП , ТО ВАРТО ЗРОБИТИ ВИСНОВОК ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОЧИСТКИ ГАЗОВИХ ВИКИДІВ З МЕТОЮ ЗМЕНШЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН.

Відповідно до обліку принципових схем очищення газів, підібрати очисні апарати для того, щоб ефективність (при одноступінчастій установці) або загальна ефективність (при багатоступінчастій установці) задовольняла вимогам до концентрацій шкідливих речовин на викиді, а інші параметри дозволяли б застосовувати обрані апарати для даного конкретного випадку.

Приводиться опис принципової технологічної схеми. Опис технологічної схеми викладається в напрямку руху основного матеріального потоку з вказівкою головних показників технологічного режиму (продуктивність, тиск, температура).

До опису додається креслення технологічної схеми, що виконується на аркуші того ж формату, що й пояснювальна записка.

Апарати нумеруються в напрямку основного матеріального потоку, причому на кресленні вказуються ті ж номери, які наведені в описі схеми.

Матеріальні потоки зображуються різнобарвними лініями; напрямку їх у трубах вказуються стрілками.

Оцінку впливу об'єкта експертизи на атмосферне повітря викласти відповідно до основних положень Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Фізичні фактори впливу об'єкта експертизи на навколишнє середовище і їхню оцінку аналізуються у випадку значних проявів шумових, вібраційних, електромагнітних, радіаційних впливів, здатних змінити умови існування фауни й флори на прилягаючих територіях).

Приводиться аналіз впливу теплових викидів, шуму, ультразвуку, електромагнітних і іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їхнього попередження або зменшення.

Мікроклімат

Підрозділ виконується у випадках активного й масштабного впливів проектованої діяльності на мікрокліматичні умови (значне теплове забруднення, випар у більших масштабах і ін.).

Підлягають аналізу впливу проектованої діяльності на інтенсивність падаючої сонячної радіації, температуру, швидкість вітру, вологість, атмосферні інверсії, тривалість мрячних періодів і ін.

Водне середовище

Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій у зонах впливів проектованої діяльності, впливів на поверхневі й підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скиданнях всіх видів стічних вод і фільтраційних витоків.

Результати аналізу повинні відбивати розподіл оцінюваних показників по території й у контрольних створах, ураховувати підсумовуючі впливи, обґрунтовувати санітарні норми, гранично припустимі скидання й фільтраційні витоки;

У матеріалах, що характеризують поверхневі води, приводяться загальні відомості про водні об'єкти, дані про їхні водозбірні басейни й господарське використання, перелік пунктів спостережень за їхнім станом і виводи з результатів цих спостережень.

При оцінці впливів проектованої діяльності на стан поверхневих вод і гідробіоценози розглядаються:

- морфометричні, гідродинамічні й воднобалансові параметри;

- якість вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, радіоекологічні характеристики;

- біологічні характеристики, включаючи видовий состав, чисельність, біомасу гідробіонтів і біопродуктивність (у тому числі рибопродуктивність).