Мета й завдання курсового проектування

Курсовий проект по екологічній експертизі виконується студентами напрямку підготовки: 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» на 8 семестрі одночасно з вивченням курсу «Екологічна експертиза». Метою курсового проектування є закріплення знань студентів по основних розділах курсу екологічної експертизи, прищеплювання їм навичок роботи з технічною літературою, освоєння методики розрахунку очисного встаткування, вибір його конструктивного оформлення, а також проведення оцінки ступеня екологічного ризику й безпеки запланованої діяльності та відповідності об'єкта екологічної експертизи вимогам природоохоронного законодавства, санітарним і будівельним нормам, правилам; ефективності повноти й вірогідності передбачених заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Робота виконується на підставі наступних нормативних документів:

1. Ст. 37 Закону України «Про екологічну експертизу».

2. Положення п. 22 «Перелік видів діяльності об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку».

Зміст і обсяг курсового проекту.

Курсовий проект складається із двох частин:

• розрахунково-пояснювальної записки

• графічної частини

Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:

• завдання на проектування

• вступ

• основну частину

• висновок

• список використаної літератури

У графічній частині приводяться загальний вид і складальні одиниці проектованого апарата.

Завдання на проектування видається студентові керівником на першій консультації й містить основні вихідні дані для проектування.

У «Вступі» обґрунтовується необхідність проведення екологічної експертизи об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку, висвітлюється вплив виробничої діяльності промислового підприємства на екологічний стан атмосфери, поверхневі водні об'єкти, надра, рослинний і тваринний світ, показується можливість зниження забруднення навколишнього природного середовища. Оскільки той самий результат щодо розробки заходів екологічної безпеки можна досягти найрізноманітнішими конструктивними рішеннями, при виборі конкретних пропозицій варто враховувати певні вимоги:

1. Реалізація рішення повинна забезпечити дотримання діючих нормативів.

2. Надійність обраних рішень повинна забезпечуватися використанням сучасного технологічного устаткування.

3. Рішення повинне бути максимально економічним щодо капітальних і експлуатаційних витрат.

Все це наводиться на основі критичного огляду літератури по заданій темі.

В основній частині відбиваються наступні матеріали:

- фізико-географічна й кліматична характеристики району й промислового майданчика будівництва об'єктів проектованої діяльності;

- загальна характеристика об'єктів проектування й господарської діяльності в зонах їхнього впливу;

- характеристика навколишнього природного середовища та оцінка впливів на нього;

- характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;

- оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;

- заходу щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища й екологічної безпеки;

- комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище й характеристика залишкових впливів;

У висновку на підставі викладеного матеріалу дається оцінка впливу об'єкта експертизи (позитивна або негативна).

У списку використаної літератури приводяться в порядку використання в тексті прізвища й ініціали авторів, повна назва книги, найменування видавництва й рік видання.

У графічній частині приводиться загальний вид проектованого апарата, обов'язковий обсяг графічної частини - 1 аркуш паперу формату 593х841 мм за ДСТ 2.301-68.

Для правильної й об'єктивної оцінки ступеня екологічного ризику, в основній частині необхідно викласти наступні матеріали:

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Й КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ РАЙОНІВ І ПРОММАЙДАНЧИКІВ БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Підрозділ містить картографічні матеріали, ситуаційні схеми, опис фізико-географічних, кліматичних умов і рельєфу місцевості, дані про наявність об'єктів природно-заповідного фонду, узагальнену характеристику флори й фауни в обсязі, мінімально необхідному для екологічних, соціальних і економічних оцінок регіонального рівня й характеристики розподілу всіх негативних факторів у зонах впливу проектованої діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НЬОГО

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються наступні компоненти:

- геологічне середовище;

- повітряне середовище;

- мікроклімат;

- водне середовище;

- ґрунт;

- фауна та флора, заповідні об'єкти.

Розглядаються тільки ті компоненти й об'єкти навколишнього природного середовища, на які впливає проектована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному.

Для кожного розглянутого компонента навколишнього природного середовища приводиться:

- обґрунтування необхідності його характеристики;

- перелік впливів (включаючи опосередковані), за масштабами й значенням наслідків, їхня характеристика, що включає якісні до кількісні параметри, ступінь небезпеки;

- обґрунтування межі зон впливів проектованої діяльності;

- характеристика ретроспективного, сучасного й прогнозованого стану і їхня оцінка щодо фонових і нормативних показників з обліком можливих аварійних ситуацій;

- обґрунтування заходів щодо запобігання або обмеження впливів, оцінка їхньої ефективності й характеристика залишкових впливів.

Результати аналізу й оцінки стану й змін компонентів природного середовища відбиваються на ситуаційній схемі й картографічному матеріалі Рис 1, 2.

Рисунок 1- Ситуаційна карта – схема району розташування підприємства

Рисунок 2 - Карта – схема розташування джерел викидів шкідливих речовин підприємства

Геологічне середовище

Включається загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей і ландшафтів, аналіз існуючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ геологічного й геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, селевих, карстових, змін напруженого стану й властивостей масивів порід, деформації земної поверхні й ін.) з урахуванням впливів проектованої діяльності.

Обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення можливих екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі.

Повітряне середовище

Підлягають аналізу впливу пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що вміщуються у викидах об'єктів проектованої діяльності з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їхніх впливів:

- приводяться їхні кількісні характеристики;

- враховуються усі впливи забруднюючих речовин на атмосферне повітря;

- приводяться результати розрахунків приземних концентрацій;

- враховуються можливі аварійні ситуації й несприятливі метеорологічні умови;

- обґрунтовуються рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо запобігання або зменшення утворення й виділення забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря.

Кількісні характеритики джерел забруднення навколишнього середовища включають: I

- розрахунок максимально разового викиду;

- розрахунок валового (річного) викиду,

які надходять в атмосферне повітря від:

1. організованих джерел викидів;

2. при проведенні:

зварювальних робіт;

нанесенні лакофарбового покриття;

роботі двигунів автотранспорту.

II- визначення координат джерел викидів в загальнозаводській системі координат, які нанесені на карту – схему підприємства рис 2. ;

III – розрахунок категорії небезпеки підприємства (КНП) з визначенням санітарно-захисної зони (СЗЗ). Дати оцінку небезпеки підприємства в залежності від одержаного значення КНП.

IV – Визначення межі санітарно – захисної зони для підприємства за допомогою ружі вітрів району його місцезнаходження – табл..

Таблиця 10. Повторюваність напрямків вітру (%)

Пн.	Пн.Сх .	Сх.	Пд.Сх .	Пд.	Пд.Зх	Зх.	Пн.Зх
18	12	10	8	14	11	10	17

Вимогами “Санітарних норм проектування промислових підприємств” передбачено, що об’єкти, які являються джерелами викиду у навколишнє середовище шкідливих і неприємно пахучих речовин, варто відокремити від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Їх розмір встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих речовин, що виділяються у навколишнє середовище та перевіряють розрахунком забруднення атмосфери з урахуванням забруднення повітря і перспектив розвитку підприємства.

Відповідно до класифікації промислових підприємств у залежності від відокремлених шкідливостей встановлено 5 санітарно-захисних зон; для підприємств 1 класу – 1000м; 2 класу – 500м; 3 класу – 300м; 4 класу – 100м; 5 класу – 50м, але необхідно провести уточнення цієї відстані з урахуванням ружі вітрів за формулою:

L=L₀ P / P₀

де L₀ - величина санітарного розриву згідно з класифікацією (підприємство належить до відповідної категорії небезпечності і, відповідно, стандартна СЗЗ становить - м);

Р – середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба;

Р₀ – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій ружі вітрів (Р₀=12.5%).

В напрямках, для яких повторюваність вітру Р менше Р_0, приймається: Р= Р₀ , тоді відповідно L=L_о . Для побудови СЗЗ на плані відкладають 8 румбів. На протилежному кожному румбу напрямі відкладають у масштабі ситуаційного плану скориговану величину СЗЗ. Якщо підприємство забруднює атмосферу декількома речовинами, то СЗЗ визначають за кожною величиною окремо та для підприємства в цілому. В останньому випадку вибирають максимальний з розмірів СЗЗ в кожному напрямку.

Номер варіанту завдання відповідає останній цифрі навчального шифру у заліковій книжці студента.