3. Приклади рішення задач. Задача 1.

Людина мешкає та працює в зоні радіаційної небезпеки (категорія опромінюваних осіб - Б). Визначити чи не перевищує отримане нею опромінення за 1 рiк нормам радіаційної безпеки, якщо людина на протязі року щоденно (щодобово) 4 години знаходиться в одноповерховому цегляному будинку, 2 години - в автобусі, 5 години - на відкритій місцевості та 13 годин у двохповерховому житловому цегляному будинку. Доза іонізуючого опромінення, отримана цією людиною, на відкритій місцевості складає 105 мЗв/рiк. Опроміненню піддається шкіряний покрив кисті, передпліччя, щиколотки та стопи.

Розв’язання.

Сумарна доза опромінення за рік (D_р) розраховується за формулою:

D_д = D_о • ( t / 24) • (1/К_осл),

де t – час перебування людини у зоні радіаційної небезпеки, години за добу;

D_в – доза опромінення людини за рік на відкритій місцевості (Одиниці вимірювання D_в повинні бути такі ж самі, як і для D_р ).

К_осл- коефіцієнт ослаблення дози радіації, який наведений у таблиці розділу 3.4.;

24 – кількість годин за добу.

Розрахуємо, яке опромінення одержано людиною за один рік у цих умовах:

D_д= 105• (5/24) • (1/1) + 105• (4/24) • (1/7) + 105• (2/24) • (1/2) + 105• (13/24) • (1/15) = 32,56 (мЗв/рік).

З таблиці розділу 3.4. визначаємо ГДД для категорії робітників Б та визначених у цій задачі органів опромінювання - ГДД = 30 мЗв/рiк. Розрахована доза перевищує ГДД. Тому треба вжити заходи по зменшенню отриманої дози опромінювання.

Задача 2.

Cтудент мешкає в місті (Категорія населення Б) із щільністю забруднення ґрунту 15 Кі/км². Опроміненню піддається все тіло людини. Визначити дозу опромінення за рік, якщо студент мешкає в триповерховому житловому кам’яному будинку, а вчиться в інституті, заняття проводяться в п’ятиповерховому житловому кам’яному будинку. Варіант розкладу повсякденного життя студента наступний:

Сон – 8 годин;

Поїздка до інституту – 55 хвилин, в тому числі пішки – 20 хвилин (0,33 год.), в трамваї – 35 хвилин (0,58 год.);

Заняття в інституті – 6 годин;

Поїздка додому – 55 хвилин;

Заняття вдома –4 години;

Прогулянка –3 години;

Інші заняття вдома – 1 година 10 хвилин.

Розв’язання.

Сумарна доза опромінення за рік (D_р) розраховується за формулою:

D_р= P•t•365/K_осл.,

де Р – потужність поглиненої дози опромінення, мкР/год або мкЗв/год;

t - час перебування людини у зоні радіаційної небезпеки, години за добу.;

K_осл. – коефіцієнт ослаблення.

1. Значення коефіцієнтів ослаблення беремо з таблиці розділу 3.4.

2. 1. Визначимо потужність поглиненої дози опромінення в місті на відкритій місцевості (пам’ятаючи залежність 1 Кі/км² ≈ 8,9 мкР/год.)

D_в =15 • 8,9 = 133,5 мкР/год.

2. Визначаємо дозу опромінення, яку студент отримає під час перебування вдома за рік (8+4+0,58•2 годин):

D₁ = 133,5 (мкР/год)• (8+4+0,58•2) •365 / 20 = 32,06 мР/рік

3. Визначаємо дозу опромінення, яку студент отримає на відкритій місцевості (3 + 0,33•2 годин):

D₂ = 133,5 (мкР/год)• (3 + 0,33•2) •365/1 = 178342,6 мкР/рік = 178,34 мР/рік

4. Визначаємо дозу опромінення, яку студент отримає під час занять на п’ятиповерховому кам’яному будинку інституту за рік (6 годин):

D₃= 133,5 (мкР/год)• 6•365 /30= 9,75 мР/рік

5. Визначаємо загальну дозу опромінення за рік:

D_заг = D₁ + D₂ + D₃ = 32,06 + 178,34 + 9,75 = 220,15 мР/рік = 220,15/114 = 1,93 мЗв/рік

D за рік = D_заг • 365 = 48,1 мбер/рік

6. Порівнюємо дози опромінення студента за нормою 5 мЗв/рік і фактичну 1,93 мЗв/рік.

Таким чином річна доза опромінення в менша від допустимої і не призведе до захворювання променевою хворобою.