3.14. Заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень

Об'ємна активність радону в повітрі житлових приміщень залежить від багатьох умов, тому його зниження можна досягти за допомогою різних заходів. Деякі з цих заходів вживаються тільки стосовно новобудов. Наприклад, при проектуванні будинків і споруд необхідно використовувати матеріали, в яких відсутня аномально висока питома активність радію-226 (дерево, цегла, залізобетон).

Для вже збудованих споруд ефективними заходами протирадіаційного захисту від радону, які дозволяють знизити його концентрацію у 10-15 разів, є наступні:

• 1. герметизація щілин у підлозі та стінах;

• 2. вентиляція повітря в підвалах та приміщеннях;

- 3. оздоблювання стін пластичними матеріалами, такими як поліамід, поліхлорвініл хлорид, поліетилен, сучасними шпалерами із штучним покриттям, шаром фарби на епоксидній основі або трьома шарами масляної фарби;

-4. постійне провітрювання не тільки житлових та виробничих приміщень, а також ванно-душових комплексів і кухонь, в яких використовується газове опалення.

При здачі об'єктів в експлуатацію, у разі виявлень об'ємної активності радону понад 50 Бк·кг ^-1 , але менше 100 Бк·кг ^-1 рекомендується проведення природної вентиляції в приміщеннях (провітрювання), посилення вентиляції повітря під підлогою.

Протирадонові заходи обов'язково проводяться у разі перевищення об'ємної активності радону більше ніж 100 Бк·кг ^-1 в дитячих, санаторно-курортних, лікувально-оздоровчих і громадських установах. Для житлових приміщень протирадонові заходи здійснюються у разі наявності у сім'ї дітей молодше 14 років, у решті випадків - тільки за узгодженням власника житла.

У разі відсутності очікуваного ефекту ухвалюється рішення про скорочення тривалості часу знаходження людей в цих приміщеннях або перепрофілювання їх використання.

Якщо середньорічну сумарну ЕРОА радону-222 та радону-220, після проведення протирадонових заходів неможливо знизити нижче рівня 400 Бк/м³ (рівень дій безумовно виправданого втручання), то прийняття рішення про подальші дії належить відповідним державним органам, порядок яких регламентується окремим документом.

15. Розрахунки доз опромінення людини.

1. При антропогенному радіаційному забрудненні, коли ппд у повітрі більше 50 мкР/год, для категорія опромінених осіб а та б.

Людина протягом доби може бути в будинку, на повітрі, у транспорті тощо, тобто коефіцієнти ослаблення доз радіації будуть різними (розділ 3.4.).

Загальну дозу опромінення (D_заг) доцільніше розрахувати за формулою:

D_заг.= D₁+ D₂+ D₃+…+ D_п,

де – D_1.- доза, яку отримує людина, з К_{осл. 1};

D₂- доза, яку отримує людина, з К_{осл. 2}; і так далі.

Відомо, що доза опромінення людини за рік (D_р) розраховується за формулою:

D_р= P•t•365/K_осл.,

де Р – потужність поглиненої дози опромінення, мкР/год або мкЗв/год;

t - час перебування людини у зоні радіаційної небезпеки, години за добу.;

K_осл. – коефіцієнт ослаблення.

Тобто

D_{заг р}= P₁ •t₁•365/ K_осл.1 + P₂•t₂•365/ K_осл.2 + P₃•t₃•365/ K_осл.3 + …+ P_п•t_п•365/ K_осл.п,

де P₁, P₂, P_п – потужності експозиційних доз тих місць, де була людина в час відповідно t₁, t₂, t_п і т.д. з коефіцієнтами ослаблення K_осл.1, K_осл.2, K_осл.п і т.і.

Доза опромінення людини за рік (D_р) в приміщені або транспорті розраховується за формулою:

D_р = D_в • ( t / 24) • (1/К_осл),

де t – час перебування людини у зоні радіаційної небезпеки, години за добу;

D_в – доза опромінення людини за рік на відкритій місцевості (Одиниці вимірювання D_о повинні бути такі ж самі, як і для D_д ).

К_осл- коефіцієнт ослаблення дози радіації, який наведений у таблиці розділу 3.4.;

24 – кількість годин за добу.

В практиці набагато частіше використовують число розпадків за хвилину, тоді одиниці активності мають значення:

1 Кі = 2,22 *10¹² росп/хв;

1 мКі = 2,22 *10⁹ росп/хв;

1 мкКі = 2,22 *10⁶ росп/хв.

Для вимірювання щільності забруднення поверхонь використовується активність Кі/км², об’ємну Кі/м³ та інші.

1 Кі/км² = 222 росп/хв∙см² = 0,00888 мР/год, тобто при щільності забруднення поверхні в 1 Кі/км² її потужність поглиненої дози складає 0,00888 мР/год або ≈ 8,9 мкР/год.

3.15.2. При природному та антропогенному радіаційному фоні, коли ППД у повітрі меньше 50 мкР/год, для категорії опромінених В (все населення) ослаблення дози радіації названими в таблиці 2 спорудами не спостерігається (К_осл. = 1) і доза радіації розраховується як сума доз, які отримала людина на відкритому повітрі, в приміщенні, транспорті та інше. У транспорті, як правило, у цьому випадку ППД у повітрі рівняється середньому радіаційному фону.