
- •1. Передмова
- •2. Основні задачі курсу «Радіаційний контроль у будівництві».
- •3. Загальні положення дисципліни «Радіаційний контроль у будівництві».
- •3.1. Визначення іонізуючого випромінювання
- •3.2. Одиниці виміру радіоактивності та випромінювань.
- •3.3. Період напіврозпаду радіоактивного ізотопу
- •3.4. Нормування опромінення людини в Україні.
- •Гдд зовнішнього і внутрішнього іонізуючого опромінення в залежності від груп критичних органів і категорій опромінених осіб, мЗв/рік
- •3.5. Радіаційно – гігієнічні параметри, що нормуються в будівництві
- •3.6. Нормативи вмісту природних радіонуклідів в будівельних матеріалах
- •3.7. Нормативи потужності поглиненої в повітрі дози (ппд)
- •3.8. Допустимий вміст радону - 222 і торону в повітрі приміщень
- •3.9. Порядок контролю за дотриманням радіаційно – гігієнічних нормативів у будівництві
- •3.10. Контроль на стадії проектування і будівництва
- •3.11. Радіаційний контроль будівельних матеріалів
- •3.12. Розрахунки результатів гамма-спектрометричних досліджень
- •3.13. Радіаційний контроль в приміщеннях
- •3.14. Заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень
- •Розрахунки доз опромінення людини.
- •При антропогенному радіаційному забрудненні, коли ппд у повітрі більше 50 мкР/год, для категорія опромінених осіб а та б.
- •Приклади рішення задач. Задача 1.
- •Розв’язання.
- •Задача 2.
- •Розв’язання.
- •Задача 3.
- •Рішення
- •1. Розрахуемо скільки цієї речовини останеть через такий час у кг та у %.
- •Задача 4.
- •Рішення
- •5. Задачі та питання для контролю знань.
- •Список використаної літератури.
3.14. Заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень
Об'ємна активність радону в повітрі житлових приміщень залежить від багатьох умов, тому його зниження можна досягти за допомогою різних заходів. Деякі з цих заходів вживаються тільки стосовно новобудов. Наприклад, при проектуванні будинків і споруд необхідно використовувати матеріали, в яких відсутня аномально висока питома активність радію-226 (дерево, цегла, залізобетон).
Для вже збудованих споруд ефективними заходами протирадіаційного захисту від радону, які дозволяють знизити його концентрацію у 10-15 разів, є наступні:
1. герметизація щілин у підлозі та стінах;
2. вентиляція повітря в підвалах та приміщеннях;
- 3. оздоблювання стін пластичними матеріалами, такими як поліамід, поліхлорвініл хлорид, поліетилен, сучасними шпалерами із штучним покриттям, шаром фарби на епоксидній основі або трьома шарами масляної фарби;
-4. постійне провітрювання не тільки житлових та виробничих приміщень, а також ванно-душових комплексів і кухонь, в яких використовується газове опалення.
При здачі об'єктів в експлуатацію, у разі виявлень об'ємної активності радону понад 50 Бк·кг -1 , але менше 100 Бк·кг -1 рекомендується проведення природної вентиляції в приміщеннях (провітрювання), посилення вентиляції повітря під підлогою.
Протирадонові заходи обов'язково проводяться у разі перевищення об'ємної активності радону більше ніж 100 Бк·кг -1 в дитячих, санаторно-курортних, лікувально-оздоровчих і громадських установах. Для житлових приміщень протирадонові заходи здійснюються у разі наявності у сім'ї дітей молодше 14 років, у решті випадків - тільки за узгодженням власника житла.
У разі відсутності очікуваного ефекту ухвалюється рішення про скорочення тривалості часу знаходження людей в цих приміщеннях або перепрофілювання їх використання.
Якщо середньорічну сумарну ЕРОА радону-222 та радону-220, після проведення протирадонових заходів неможливо знизити нижче рівня 400 Бк/м3 (рівень дій безумовно виправданого втручання), то прийняття рішення про подальші дії належить відповідним державним органам, порядок яких регламентується окремим документом.
Розрахунки доз опромінення людини.
При антропогенному радіаційному забрудненні, коли ппд у повітрі більше 50 мкР/год, для категорія опромінених осіб а та б.
Людина протягом доби може бути в будинку, на повітрі, у транспорті тощо, тобто коефіцієнти ослаблення доз радіації будуть різними (розділ 3.4.).
Загальну дозу опромінення (Dзаг) доцільніше розрахувати за формулою:
Dзаг.= D1+ D2+ D3+…+ Dп,
де – D1.- доза, яку отримує людина, з Косл. 1;
D2- доза, яку отримує людина, з Косл. 2; і так далі.
Відомо, що доза опромінення людини за рік (Dр) розраховується за формулою:
Dр= P•t•365/Kосл.,
де Р – потужність поглиненої дози опромінення, мкР/год або мкЗв/год;
t - час перебування людини у зоні радіаційної небезпеки, години за добу.;
Kосл. – коефіцієнт ослаблення.
Тобто
Dзаг р= P1 •t1•365/ Kосл.1 + P2•t2•365/ Kосл.2 + P3•t3•365/ Kосл.3 + …+ Pп•tп•365/ Kосл.п,
де P1, P2, Pп – потужності експозиційних доз тих місць, де була людина в час відповідно t1, t2, tп і т.д. з коефіцієнтами ослаблення Kосл.1, Kосл.2, Kосл.п і т.і.
Доза опромінення людини за рік (Dр) в приміщені або транспорті розраховується за формулою:
Dр = Dв • ( t / 24) • (1/Косл),
де t – час перебування людини у зоні радіаційної небезпеки, години за добу;
Dв – доза опромінення людини за рік на відкритій місцевості (Одиниці вимірювання Dо повинні бути такі ж самі, як і для Dд ).
Косл- коефіцієнт ослаблення дози радіації, який наведений у таблиці розділу 3.4.;
24 – кількість годин за добу.
В практиці набагато частіше використовують число розпадків за хвилину, тоді одиниці активності мають значення:
1 Кі = 2,22 *1012 росп/хв;
1 мКі = 2,22 *109 росп/хв;
1 мкКі = 2,22 *106 росп/хв.
Для вимірювання щільності забруднення поверхонь використовується активність Кі/км2, об’ємну Кі/м3 та інші.
1 Кі/км2 = 222 росп/хв∙см2 = 0,00888 мР/год, тобто при щільності забруднення поверхні в 1 Кі/км2 її потужність поглиненої дози складає 0,00888 мР/год або ≈ 8,9 мкР/год.
3.15.2. При природному та антропогенному радіаційному фоні, коли ППД у повітрі меньше 50 мкР/год, для категорії опромінених В (все населення) ослаблення дози радіації названими в таблиці 2 спорудами не спостерігається (Косл. = 1) і доза радіації розраховується як сума доз, які отримала людина на відкритому повітрі, в приміщенні, транспорті та інше. У транспорті, як правило, у цьому випадку ППД у повітрі рівняється середньому радіаційному фону.