МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Кафедра прикладної екології та хімії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ДИСЦИПЛІНИ

" Радіаційний контроль у будівництві "

до виконання практичних робіт із курсу

(для бакалаврів спеціальності "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")

№ кода 2505.

Склав проф. Сердюк О.І.

Затверджено на засіданні кафедри

“Прикладна екологія та хімія”

Протокол № 10 від 27.05.13 року

Зав. кафедри Кравець В.А.

Макіївка - 2013

УДК 577.4 + 628,5 + 550,348

Методичні вказівки до виконання практичних робіт із дисципліни «Радіаційний контроль у будівництві» для бакалаврів спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» Укладач : проф. Сердюк О.І, Макіївка: ДонНАБА, 2010. – 29 с. - № кода . – / варіанти : електронний /

Посібник являє собою методичні вказівки до виконання практичних робіт із дисципліни "Радіаційний контроль у будівництві". Посібник містить теоретичний матеріал необхідний для виконання практичних робіт, задачі, приклади рішення задач, список літератури, що рекомендується. Всі основні позначення, довідкові дані, формули і рівняння, що можуть бути використані при рішенні всіх задач приведені в даному методичному посібнику.

Рецензенти: доц., к. т. н. Хазіпова В.В.,

доц. к. х. н. Капітанов І.В.

© Донбаська національна академія будівництва й архітектури (ДонНАБА), 2010 р.

1. Передмова

Радіаційний контроль у будівництві» - наука, що вивчає: радіаційно – гігієнічні параметри, що нормуються в будівництві; нормативи вмісту природних радіонуклідів в будівельних матеріалах; нормативи потужності поглиненої в повітрі дози; допустимий вміст радону - 222 і торону в повітрі приміщень; порядок контролю за дотриманням радіаційне – гігієнічних нормативів у будівництві; контроль на стадії проектування і будівництва; радіаційний контроль будівельних матеріалів; розрахунки результатів гамма-спектрометричних досліджень; радіаційний контроль в приміщеннях; заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень.

Курс науки «Радіаційний контроль у будівництві». - грунтується на знаннях екології, охорони праці, екотоксикології та радіаційної екології, цивільної оборони і будівельних дисциплін.

Предметом вивчення курсу «Радіаційний контроль у будівництві» є система " людина-виробництво-навколишнє середовище

2. Основні задачі курсу «Радіаційний контроль у будівництві».

1. Створити в студентів уявлення про основні джерела радіаційної небезпеки людства на обєктах будівництва.

2. Ознайомити студентів з заходами щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень.

3. Ознайомити їх із методами радіаційного контролю стану навколишнього середовища, сировини, вироб, приміщень і повітря приміщень.

4. Сформувати в студентів наукове мислення спрямоване на постійне підтримання порядку контролю за дотриманням радіаційне – гігієнічних нормативів у будівництві; контролю на стадії проектування і будівництва

5. Прогнозувати можливу обстановку і приймати правильні рішення в умовах підвищенного радіаційного фону у будівництві, як за рахунок природних джерел, так і за рахунок антропогенних факторів.

Ціль даних методичних указівок - допомогти студентам у вивченні курсу «Радіаційний контроль у будівництві».

3. Загальні положення дисципліни «Радіаційний контроль у будівництві».

3.1. Визначення іонізуючого випромінювання

Іонізуюча радіація являється найважливішим елементом навколишнього середовища і постійно здійснює свій вплив на стан біосфери, включаючи людину.

Іонізуюче випромінювання(ІВ) - випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до виникнення іонів різноманітних знаків, у тому числі й в організмі людини, що найбільше небезпечно. Джерелами іонізуючих випромінювань є природні і штучні радіоактивні речовини, які містяться у будівельних матеріалах та зумовлюють радіацію у будівлях.

Радіоактивні елементи - елементи, усі ізотопи яких радіоактивні. До них відносяться всі природні елементи з атомним номером вище 83, тобто розташовані в періодичній таблиці Менделєєва після вісмуту.

Радіоактивні ізотопи (PI). Природні (РІ) зустрічаються серед елементів останньої частини таблиці Менделєєва , а також серед ізотопів легких елементів ¹⁴С, ⁴⁰К, ⁸⁷Rb. Штучні (РІ) у даний час відомі для всіх елементів.

Енергія проникаючої радіації передається речовині в міру проходження через неї. Суттєвими характеристиками випромінювання є глибина його проникнення в речовину і щільність іонізації (питома іонізація), що залежить при інших умовах також від властивостей опромінюваних речовин.

α - промені або α -частки - ядра атомів Не мають початкову швидкість, рівну 0,05 - 0,1 швидкості світла, і енергію 4-9 МеВ. Пробіг у повітрі α часток досягає 2,5 - 10 см, у біологічних тканинах 30-120 мкм, в алюмінії 16-65 мкм.

β - промені або β - частки - потік електронів, що мають завжди широкий спектр енергій (від 0 до 3 МеВ). Проникаюча спроможність β - променів у 100-200 разів більше, ніж у α - часток із такою ж енергією.

γ-промені - жорсткі електромагнітні коливання типу рентгенівських променів, але з меншою довжиною хвилі (від декількох А^о і нижче) і надзвичайно великою проникаючою спроможністю..

Поразка може виникнути при дії випромінювання на відстані, без безпосереднього контакту із самою радіоактивною речовиною, в тому числі і у помешканні, при проковтанні радіоактивних речовин, при вдиханні їх у виді пилюки або газу(радон), при влученні (РІ) на покрови тіла. У залежності від того, де знаходиться джерело радіації - поза або усередині організму, розрізняють зовнішнє і внутрішнє опромінення. Опромінення обмеженої ділянки тіла (місцеве опромінення) призводить до менших патологічних наслідків, чим загальне опромінення рівною дозою.

Характер розпаду (РІ) і енергії променів визначає глибину проникнення радіації, питому іонізацію і відносну біологічну ефективність (ВБЕ).

Поведінка (РІ) в організмі (усмоктування, розподіл, виведення) залежить від хімічної природи елемента (і його сполук). Так, (РІ) йоду накопичується переважно в щитовидної залозі; Ra і Sr поводяться в організмі також, як Са, і концентруються в кістках.

Спроможність до накопичення (РІ) у визначеній тканині (або органі) або підвищена чутливість до опромінення створює можливість ушкодження цієї тканини (органу). Така тканина іменується критичним органом.

Зменшення активності (РІ), що знаходиться в організмі, визначається не тільки його періодом піврозпаду Т_1/2, але і швидкістю виведення з організму. Мірою цього біологічного процесу є період напіввиведення Т_б.