Висновки

Потенціал як економічна категорія становить наявні можливості, ресурси, засоби, запаси, що можуть бути використані для здійснення будь-чого.

Розрахункова робота присвячена аналізу потенціалу підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Такі дослідження на сьогоднішній день є актуальними, оскільки навколо самого поняття потенціал виникає в науці багато суперечностей.

Перший теоретичний розділ розкриває саму економічну суть потенціалу, розглядає його видові прояви.

Довгий час у вітчизняній економічній науці економічний потенціал підприємства ототожнювався з масштабом діяльності об’єкта, а для його характеристики використовувалися поняття розмір підприємства та його виробнича потужність. При цьому під розміром розумілися: виробнича площа, кількість робочих місць, загальна чисельність персоналу, обсяг продукції, сумарна вартість основних фондів, а під потужністю – обсяг продукції в натуральному вимірі.

Для здійснення виробничої діяльності підприємство використовує основні виробничі фонди, загальна вартість яких є значною і за період дослідження зростає із 126523,5 тис. грн. до 140971,0 тис. грн.

Технічний стан основних виробничих фондів можна характеризувати як незадовільний, оскільки значення коефіцієнта зносу (0,572 – 0,612) перевищує значення коефіцієнта придатності (0,428 – 0,388).

Найбільш узагальнюючим показником, що характеризує ефективність використання сукупності діючих основних виробничих фондів підприємства, є показник фондовіддачі. Фондовіддача – це випуск продукції на одну грошову одиницю середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Розрахунки показали, що фондовіддача зростає з 0,40 грн./грн. у 2008 році до 0,44 грн./грн. у 2009 - 2010 роках, а потім знижується до 0,42 у 2011 році. Оскільки показник фондомісткості є оберненим до показника фондовіддачі, то спостерігаємо, відповідно, її зменшення від 2,50 грн./грн. у 2008 році до 2,40 грн./грн. у 2011 році.

Розраховані вище показники забезпеченості та ефективності використання основних виробничих фондів дозволяють зробити висновок, що підприємство недостатньо ефективно використовує наявні виробничі фонди.

Оборотні кошти підприємств у процесі виробничої діяльності перебувають у безперервному русі і постійно змінюють свою форму. Прискорення обороту оборотних коштів скорочує потребу в матеріальних і фінансових ресурсах, що дозволяє вивільнити додаткові кошти на розширення і розвиток виробництва.

В структурі оборотних засобів за 2008 – 2011 роки переважає дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги. Частка дебіторської заборгованості у 2008 році становила 85,86% і зростає до 86,35% у 2009році, а у 2010 та 2011 роках знижується до 85,65% та 83,11% відповідно. Така ситуація досить негативно впливає на роботу досліджуваного підприємства та на його фінансовий стан.

Ефективність використання оборотних коштів характеризує цілий ряд показників, основним з яких є коефіцієнт оборотності.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів поступово зростає з 1,81 у 2008 році до 2,29 у 2011 році. Разом з цим зменшується тривалість одного обороту оборотних засобів (з 199 до 158 днів), що говорить про покращення використання оборотних засобів за період дослідження.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені у розрахунки.

На досліджуваному підприємстві зазначений коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за роки дослідження зростає від 2,02 у 2008 році до 2,63 у 2011 році. Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства, адже, даючи товар з відстроченням платежу іншим суб’єктам, підприємство фактично їх кредитує.

Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів тимчасово залучених підприємством, і таких, що підлягають поверненню.

За досліджуваний період коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості знижується з 3,54 у 2008 році до 1,72 у 2011 році, і таким чином тривалість одного обороту зростає з 102 до 210 днів.

Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволяє зробити висновок що підприємство проводить достатньо ефективну роботу з боржниками.

Середньоспискова чисельність працівників підприємства поступово зростає – з 606 осіб у 2008 році до 734 осіб у 2010, а у 2011 році знижується до 704 осіб. Ріст за період становить 98 працівників.

Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві виражається зміною продуктивності праці, що є результативним показником роботи підприємства, в якому відображаються позитивні сторони роботи, а також і всі її недоліки.

Темп росту заробітної плати перевищує темп росту продуктивності праці, і обидва показники мають тенденцію до зниження. Це свідчить про недостатньо ефективне використання трудових ресурсів підприємства та те, що на підприємстві існує перевитрата фонду заробітної плати.

Потенціал підприємства на протязі 2008 – 2010 років відносно стабільний, а у 2011 році відбувається його зростання до 105574,7 тис. грн.

У структурі витрат переважають матеріальні витрати (58,73% – 52,72%). Частка витрат на оплату праці зростає у їх загальній сумі (з 20,95% до 28,07%), але абсолютна сума цих витрат зростає з 12024,0 тис. грн. до 21899,0 тис. грн., або на 9875,0 тис. грн.

Загальні питомі витрати за період дослідження є досить високими і складають і складають 1,13 – 1,33 грн./грн. Питомі матеріальні витрати дещо зростають, питомі витрати на оплату праці з 2008 року до 2010 року зросли з 0,33 грн./грн. до 0,51 грн./грн., а у 2011 році знизились до 0,37 грн./грн.

Як видно з таблиці 3.4 конкурентоспроможність потенціалу підприємства РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» становить 0,30. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що конкурентоспроможність потенціалу підприємства знаходиться на низькому рівні і підприємству необхідно розробляти і реалізовувати заходи по його підвищенню.