5.3. Економічне обґрунтування підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу

Так як підприємство за період дослідження знаходиться у скрутному фінансово-господарському становищі пропонуємо розглянути варіант антикризових заходів, який не потребує значних інвестицій.

На РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» серйозною проблемою є втрати внутрішньозмінного часу при виконанні ремонтних робіт. Причинами таких втрат є організаційно-технічні причини (відсутність матеріалів, інструментів), час непродуктивної праці (виправлення браку, пошук майстра або налагоджувальника, запізнення робітників, сторонні розмови, перекури) тощо. Скорочення вказаних втрат робочого часу можна досягти, якщо реалізувати наступні заходи: поліпшити умови організації роботи, проводити додаткове технічне обслуговування, ремонт устаткування, підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення, впроваджувати економічні стимули.

На підприємстві є втрати робочого часу з інших причин (простоїв, прогулів та внутрішньозмінних втрат). У загальному фонді робочого часу за рік вони становлять 8742 люд.год. або 0,5%. Джерелом інформації про внутрішньо змінні втрати робочого часу є дані хронометражу та фотографії робочого дня. Протягом робочої зміни втрати становлять приблизно одну годину п’ятнадцять хвилин.

На основі запропонованих вище заходів величина зменшення внутрішньозмінних втрат робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства може становити десять хвилин, або 12%.

• Визначаємо загальну величину зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році

(4.1.)

де ∆Взрч_пл – загальна величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу в плановому році;

Ввзч_б – втрати внутрішньозмінного часу ОВФ у базовому році, годин;

∆Взч_пл – величина зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотків;

К_зм - коефіцієнт змінності.

• Визначаємо у відсотках зменшення втрат внутрішньо змінного робочого часу по відношенню до робочого часу в годинах.

• Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно значенню втрат внутрішньозмінного часу:

(4.2.)

де ∆О_взч – збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ;

О_б – обсяг виробництва продукції у базовому році;

∆Взрч_пл – величина зменшення втрат внутрішньозмінного часу, відсотків.

• Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис.грн. активної частини основних виробничих фондів на кожен відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу - 0,4 гривні

(4.3.)

де ∆Д_взрч – додаткові витрати підприємства, пов'язані із зниженням втрат внутрішньозмінного робочого часу;

∆С_взрч – додаткові втрати з розрахунку на 1 тис.грн. активної частини основних виробничих фондів на один відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу

• Визначаємо зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою

(4.4.)

де Да/в_і – доля річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці обсягу продукції і-го року;

Б_ві – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;

а – норма річних амортизаційних відрахувань;

О_і – обсяг виробництва продукції в і-му році.

• Економія амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції у плановому році становитиме

(4.5.)

• Зниження собівартості продукції підприємства на рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу буде становити:

, (4.6.)

де ∆С_взрч – величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ

• Визначаємо коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу у плановому році

(4.7.)

де Т_зм – тривалість зміни;

∆В_з – втрати внутрізмінного часу

Використовуючи наведену методику розрахуємо коефіцієнт внутрішньо змінного часу у плановому році та вплив його на результати господарської діяльності.

• Визначаємо коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу у базовому році(втрати внутрішньо змінного часу становили 1,4 год.).

• Визначаємо загальну величину зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році

• Визначаємо у відсотках зменшення втрат внутрішньо змінного робочого часу по відношенню до робочого часу в годинах.

• Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно значенню втрат внутрішньозмінного часу:

• Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрішньозмінного робочого часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис.грн. активної частини основних виробничих фондів на кожен відсоток зменшення втрат внутрішньозмінного робочого часу - 0,4 гривні

• Визначаємо зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою

1. У базовому році:

2. У плановому році:

• Економія амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції у плановому році становитиме

• Зниження собівартості продукції підприємства на рахунок зменшення втрат внутрішньозмінного часу буде становити:

• Визначаємо коефіцієнт використання внутрішньозмінного часу у плановому році

Таким чином коефіцієнт використання внутрішньо змінного часу зросте на величину: і позитивно вплине на результати господарської діяльності (таблиця 5.1).

Реалізація даного заходу на підприємстві дозволить зменшити збитки на 5218,9 тис. грн., що позитивно вплине на фінансовий стан підприємства. Разом з тим підприємство залишається у зоні збитків і ймовірність його банкрутства залишається високою. З метою попередження банкрутства потрібно здійснити оновлення та модернізацію основних фондів підприємства, проводити роботу по впровадженню енергозберігаючих технологій, активізувати роботу з боржниками. Але основною проблемою залишається впорядкування тарифів для створення умов економічно-ефективної та безперебійної роботи підприємства при повному покритті витрат підприємства за надані послуги, досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво з урахуванням природних особливостей регіону та технічних можливостей підприємства.

Таблиця 5.1.

Вплив зменшення внутрішньзмінних втрат робочого часу на результати господарської діяльності

№ з/п	Показники	Значення по роках
		Базовий (2011)	План (2012)
1.	Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг),тис. грн.	58738,0	63730,3
2.	Середньоспискова чисельність працівників, осіб	704	704
3.	Фонд заробітної плати, тис. грн.	21780,9	22869,9
4.	Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.	30938,8	32485,7
5.	Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	137136,0	143982,0
6.	Фондовіддача, грн./грн.	0,44	0,44
7.	Середньорічна продуктивність праці, тис. грн./ людину	83,4	90,6
8.	Повна собівартість, тис. грн.	73144,0	72917,4
9.	Питомі витрати, грн./грн.	1,25	1,14
10.	Збитки, тис. грн.	-14406,0	-9187,1