5. Культура Стародавнього Китаю Зайонц а.

Китайська релігія

Особливістю китайської релігії є те, що храмів в Давньому Китаї не було, функції жерців виконували державні чиновники. Основні релігійні системи Китаю – конфуціанство та даосизм. Історія цих релігій бере початок ще у Vст. до н.е. Їх суть полягає у пошуку людиною свого місця в цьому світі та встановленні гармонії між своїм внутрішнім відчуттямита природою.

Китайське письмо

До сьогодні вік китайської писемності залишається невідомим. Останні дослідження датують появу китайської ієрогліфіки 6 тисячоліттям до н. е. Скоріш за все, ієрогліфи винайшов ЦанЦзе, придворний історіограф міфічного імператора Хуан Ді. До цього було вузликове письмо. Перші зразки китайської писемності відносяться до останнього періоду правління династії Шан.

Живопис

Китайський давній живопис також називають Гохуа. Усе розмаїття кольорів тут зведено у проміжок від найслабшого сірого до вугільно-чорного. А вже уява глядача має допомгти здогадатися, що чорне листя – зелене а сірі квіти - рожеві і червоні тощо.Майже обов'язковими були написи ієрогліфами.На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чорною тушшю - червоною фарбою. Основою для Гохуа виступали шовк, хлопкова або пенькова тканина. Пензлі робили з бамбуку і хутра тварин.

Китайський театр

Має тривалу і складну історію. Театральне мистецтво Китаю зародилося в народній творчості, в піснях і танцях народів Китаю, релігійних ритуалах. Китайський театр походить від різних пісенно-танцювальних форм, народних, ритуальних і придворних уявлень.Хоча тексти деяких театральних творів записувалися, до нашого часу збереглися лише їх назви.

Музика

Специфічністю китайської музики можна назвати, власне, її звучання. Це пояснюється тим, що у інструментів не 7 звичних нот, а 5 або 13. Найпопулярніші музичні інструменти – смичкові та струнні, чжунху, даху, баньху і т.д.

Література

Китайська література є однією з найдавніших класичних літератур світу, її історія налічує більше трьох тисяч років. Перші письмові тексти, які визначили появу та подальше формування китайської літератури, зокрема її поетичну традицію, датуються часами династії Чжоу. Книга «Історичні записи» СимаЦяня залишається не тільки важливою працею з китайської історії, але і пам'ятником літератури, який дотепер цитується в підручниках китайської мови. Наприкінці правління Східної династії Хань набула популярності пентасилабічна віршова форма (п'ять ієрогліфів у рядку). Такі державні діячі як ЦаоЦао та Цао Пі писали свої вірші у такому стилі, а останній винайшов форму гектасилабічного вірша. Танську династію розглядають, як найвище досягнення китайської імперії. Завдяки соціальній стабільності та політичному устрою держави саме в цей період було створено найбільше літературних праць, які збереглися до нашого часу.

Освіта

Освіту китайці здобували у приватних та державних школах, які готували чиновників. Нечисленні грамотії (їх китайський народ називав "мудрецями") набирали собі учнів, передаючи їм не лише знання, а й власні погляди на життя та суспільну мораль. Запровадження ханьським імператором У-ді конкурсних іспитів для бажаючих вибитись у начальники, дало могутній поштовх учнівству в Китаї. Вихідці із провінційної еліти, щоб набути репутацію "вченої людини", яка відкривала шлях до чиновницької кар’єри, записувались у приватні конфуціанські школи.