- •1. Історія України, як наука. Мета, завдання, періодизація курсу.
- •2. Дати характеристику дослов’янським народам на території України
- •3.Проаналізувати теорії походження слов’ян. Розселення, спосіб життя та вірування східних слов’ян
- •4. Утворення давньоруської держави Київська Русь. Теорії походження Русі.
- •5. Охарактерізувати соціально-економічну систему Київської Русі.
- •6. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі.
- •7. Визначити причини хрещення Русі та значення прийняття Християнства для розвитку Київської Русі.
- •8. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі.
- •9. Проаналізувати хід та наслідки монголо-татарської навали на землі Київської Русі.
- •10. Охарактерізувати становище українських земель під владої Литви та Польші
- •11. Розкрити причини формування козацтва та його роль в історії України. Запорізька Січ.
- •12. Визвольна вiйна
- •13. Охарактерізувати процес формування Української автономної держави під час Визвольної війни
- •14. Дати оцінку Переяславській угоді 1654р. І проаналізувати Березневі статті
- •15. Розкрити причини та наслідки політичної нестабільності українського суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни)
- •16. Охарактерізувати суспільно-політичний устрій та економічний розвиток Гетьманщини
- •17. Дати характеристику політичній діяльності гетьмана і. Мазепи
- •18. Охарактерізувати основні етапи наступу російського царизму на українську автономію. Причини знищення української автономної держави – Гетьманщини.
- •19. Охарактерізувати гайдамацький рух на Правобережній Україні у іі половині XVII ст. Доля Українських земель після трьох поділів Польші.
- •20. Проаналізувати буржуазні реформи в Російській імперії у іі половині XIX ст. Та їх вплив на Українські землі.
- •21. Охарактерізувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні в другій половині хіх ст.
- •22. Охарактерізувати основні етапи та напрямки культурно-національного відродження України
- •23. Проаналізувати становище західноукраїнських земель у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій
- •24. Проаналізувати процес формування та розвитку політичних партій в Україні
- •25. Україна під час першої російської буржуазно-демократичної революції. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •26. Охарактерізувати становище України під час Першої світової війни
- •27. Проаналізувати вплив російської Лютневої революції 1917р. На Україну. Охарактеризувати політику Центральної Ради до проголошення унр
- •28. Політика уцр в період від проголошення унр до гетьманського перевороту
- •29. Зробити аналіз діяльності гетьмана п. Скоропадського
- •30. Охарактеризувати головні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Директорії унр та пояснити причини її поразки
- •31. Проаналізувати боротьбу зунр проти польської агресії та пояснити причини її пораски.
- •32. Боротьба більшовиків за встановлення Радянської влади на Україні. Причини перемоги більшовиків
- •33. Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету, сутність. Причини зготання неПу наприкінці 1920-х років.
- •34. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •35. Визначити причини, сутність та наслідки колективізації в Україні у 1929-1933рр. Голодомор 1932-1933 рр.
- •36. Охарактеризувати процес формування тоталітарного режиму в срср та політику сталінських репресій в урср
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичне та економічне становище в Західній Україні в 20-30 роки
- •38. Україна на початку Другої світової війни. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939р.
- •39. Зробіть аналіз політики Радянської влади в Західній Україні у 1939-1941 рр.
- •41. Показати сутнiсть німецько-фашистського окупаційного руху в україні та його наслідки
- •42.Визначити роль підпільної боротьби і партизанського руху в Україні в забезпеченні перемоги над фашизмом
- •43.Проаналізувати діяльність оун(б,м) та упа в роки Другої світової війни
- •44.Звільнення території України від нім.-фаш. Загарбників.Підсумки та наслідки війни для України.
- •46.Охарактеризувати особливості процессу відбудови народного господарства в урср
- •48. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні. Хрущовська відлига
- •49.Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •50. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •51. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •52. Визначити зовнішні та внутренні чинники, яки зумовили появу незалежної україньскої держави.
- •53. Дати характеристику основним етапам державотворення в Україні в сучасних умовах
- •54. Охарактеризувати основні елементи політичної системи України.
- •55. Проаналізувати процес формування та еволюції багатопартійності в сучасній Україні.
- •56. Проаналізувати економічний розвиток України в умовах незалежності. Формування та роль олігархічного капіталу в економіці України.
- •57. Охарактеризувати проблеми розвитку соціальної сфери в сучасній Україні
- •58. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України. Взаємовідносини України з Россією, та країнами єс.
- •59. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в умовах незалежності
- •60. Проблеми політичного розвитку України на сучасному етапі
5. Охарактерізувати соціально-економічну систему Київської Русі.
Давньоруська держава виникла в дофеодальний період і власність на землю довгий час залишалася колективною. Земля належала панівному класу в цілому - князю з дружиною, боярам, які в більшості своїй входили де складу дружини. В перший період - (IX - X ст.) більшість безпосередніх виробників залишалися вільними селянами - общинниками-смердами. В ранньофеодальний період серед джерел збагачення князів і бояр значне місце займав збір данини.
На селян-общинників данина накладалася на «дим», «рало», «плуг», тобто на господарство. Крім того, селяни виконували різні повинності: ремонтували і будували шляхи, мости, замки, укріплення.
З часом основним джерелом стають прибутки від власного феодального господарства. Починає рости велике землеволодіння - княже, боярське, церковне. Росло і землеволодіння бояр. Ними в першу чергу ставали княжі дружинники, які за свою службу отримували землі і стали осідати на них Таким чином, із розвитком землеволодіння зростав чисельно і клас феодалів, який складався із князів, бояр і церковної верхівки.
Основною категорією населення, зайнятого в господарстві феодалів, були смерди. Вони мали власне господарство, проте певний час повинні були працювати і на феодала. Іншою категорією підневільного населення була дворова челядь, або холопи, які перебували в цілковитій залежності від свого господаря. Близьким до холопського було становище рядовичів і закупів -колишніх смердів, які внаслідок посилення експлуатації втрачали власне господарство та йшли в кабалу до феодала.
Київська Русь була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи, маючи за різними підрахунками від 3 до 12 млн. населення і величезну територію, що обіймала 300 тис. км .
На протязі IХ - ХШ ст. влада переживала складну трансформацію. Держава виникла в дофеодальну добу. В цей час склалася дружинна форма державності.
У добу піднесення Київської Русі формується раннєсередньовічна держава у формі монархії. На чолі держави стояв великий київський князь, який був головою держави і верховним власником усієї території. Він зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, адміністративно-судової та військової влади. Влада київського князя була спадковою. Під його рукою були «світлі князі і великі бояри», які володіли окремими князівствами і містами. Управління невеличкими містами здійснювали також намісники великого князя - тисяцькі та посадники. Великий київський князь для прийняття важливих державних рішень скликав раду з князів і бояр боярську думу. Рішення думи не були обов'язковими для князя.
У період феодальної роздробленості одноосібна монархія переростає у федеративну монархію, коли долю Русі вирішував не великий князь, а група впливових князів. Створюється дуумвірат (Всеволод і Володимир), триумвірат Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод), що шукали компромісних рішень на княжих з'їздах („снемах"). Цю форму правління історики називають „колективним сюзеренітетом".
6. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі.
Провідне місце в економіці Київської Русі займало сільське господарство. Для обробки грунту і вирощування врожаю використовувалися досконалі для того часу знаряддя праці: плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса. Культивувалися жито, пшениця, просо, ячмінь, овес, горох.
Важливу роль у господарському розвитку Київської Русі відігравало розвинене ремісниче виробництво. Розповсюдженими видами ремесла були гончарство, плотництво, обробка шкіри, виготовлення тканин з льону і вовни, виробництво скла, обробка каменю і ін.
Високого рівня розвитку досягла будівельна справа
У цілому господарство Київської Русі мало натуральний характер. Однак розвиток ремесла, посилення суспільного поділу праці сприяли розширенню обміну, торгівлі. Внутрішня торгівля переважне зосереджувалася на місцевих ринках, які зв'язували економічно окремі райони. Такий характер господарчих зв'язків був притаманний взагалі епосі феодалізму.
Широко розвивалася на Русі зовнішня торгівля. Найбільшими торгівельними комунікаціями були шляхи «грецький», який зв'язував Русь з балтійськими і чорноморськими ринками, «соляний» і «залозний», котрі вели в країни Центральної Європи і на Кавказ.
Торгівля викликала до життя грошовий обіг. Ще до виникнення держави роль грошей виконували тварини, а потім „куна" (хутро куниці). На ранньому етапі (УШ-Х ст.) на Русі оберталися арабські дірхеми, візантійські полісми і міліаресії, західноєвропейські динари. За Володимира Великого і Ярослава Мудрого Русь карбувала власні гроші: срібники і златники. З XI ст. при розрахунках у великих торгівельних операціях використовувалися срібні зливки - гривни.