Конкретно-соціологічні дослідження План.

1. Сутністьконкретно-соціологічних досліджень. Основніетапи.

2. Програма соціологічного дослідження.

3. Соціологічніметоди дослідження: спостереження, експеримент, аналіз документів, опитування.

4. Обробка та аналіз соціологічних даних

5. Використання соціологічних досліджень в юридичній практиці

§ 1. Сутністьконкретно-соціологічних досліджень. Основніетапи

Конкретно-соціологічні дослідження -система логічно-послідовних методо­логічних, методичних і організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою — отримати достовірні дані про досліджуване явище або процес для їх подальшого вико­ристання у практиці, забезпечення ефективнішої діяльності суспільства.

Основне завдання конкретно-соціологічних досліджень — це добування фактів про соціальну дій­сність, її окремі явища, сторони, інакше кажучи — соці­альних фактів.

Підготовку і проведення соціологічних дослідженьможна поділити на ряд етапів.

1. Підготовка дослідження.Тут соціолог звертається до спеціальної літератури, що присвячена саме досліджуваному об'єктові. В процесі цієї роботи відбувається усвідомлення проблеми, формулюються цілі і завдання дослідження, розробляється загальна концепція.

2. Збирання первинної соціологічної інформації про об'єкт, що вивчається. Під первинною соціологічною інфор­мацією розуміють отримані в ході соціологічного досліджен­ня неузагальнені відомості (наприклад, відповіді опитуваних в анкетах, інтерв'ю, записи на картках, спостереження, аналіз документів).

3. Підготовка зібраної інформації до обробки й аналізу та сама обробка й аналіз даних, отриманих у ході дослідження згідно з програмою.

4. Підготовка звіту за наслідками дослідження, викладен­ня його результатів у наукових публікаціях, практичних реко­мендаціях і проектах соціальних змін.

2. Програма соціологічного дослідження

Соціологічне дослідження починається з розробки його програми.

Програма містить всебічне обгрунтування методоло­гічних підходів і методичних прийомів вивчення певного явища або процесу.

Тільки програма соціологічного до­слідженняможе стати запорукою його проведення на високому якісному рівні.

Не випадково програму називають стратегічним до­кументом дослідження, ознайомившись з яким можна від­разу зрозуміти концепцію всього дослідження, ті наміри його організаторів, за допомогою яких здійснюється спро­ба впровадитися в аналіз тієї чи іншої проблеми.

Від нау­кового обгрунтування цього документа значною мірою за­лежать кінцеві результати.

Програма дослідження— це виклад його теоретико-методо-логічних передумов (загальної концепції) відповідно до основних ці­лей роботи та гіпотез дослідження, зазначення правил процедури, а також логічної послідовності операцій з метою їх перевірки.

Програма — це збір, обробка та аналіз інформації.

Вона включає:

• визначен­ня проблеми,

• об'єкта та предмета дослідження,

• характерис­тику його цілей та завдань,

• інтерпретацію основних понять,

• висунення гіпотез,

• визначення стратегічного плану дослід­ження,

• складання плану вибірки, описи методів збору та схеми аналізу даних.

У програмі можна виділити теоретич­ний (методологічний) і методичний (процедурний) розділи.

До першого належать усі ті компоненти програми, які по­чинаються з постановки проблеми та закінчуються складан­ням плану вибірки,

до другого — опис методів збирання, об­робки та аналізу даних.

Вихідний пункт у складанні програми — визначення проб­леми дослідження.Наступним кроком дослідження вважаються визначення мети та постановка завдань.

Мета визначається відповіддю на запитання: «Для чого?»(«Для чого проводиться досліджен­ня?»).

Мета — це загальний напрям, проект дії, те, чого потріб­но досягти.

Завдання формулюють запитання, на які необхідно відпо­вісти для реалізації мети дослідження.

Завдання бувають основні, приватні, додаткові.

Основні завдання випливають безпосередньо з предмета дослідження, відповідають його цільовому напряму, приват­ні — з основних, допомагають розв'язанню головних питань дослідження.

Об'єкт соціологічного дослідження — це спільнота лю­дей, їх діяльність, що організована за допомогою соціальних інститутів, та умови, за яких ця діяльність здійснюється.

Виділяють два об'єкти до­слідження —основний і додатковий.

Чітке виділення об'єкта сприяє правильному визначенню предмета дослідження, який визначається конкретним фор­мулюванням відповіді на запитання: «Що?»(«Що вивчати­меться»). Наприклад, «соціальне напруження», «правова культура», «причини злочинності».

Предметом дослідження вважається та сторона об'єкта, яка безпосередньо підлягає вивченню.

Таким чином, об'єкт — це те, що містить у собі соціальну суперечність, а предмет — це ті його властивості та сторони, які відображають цю суперечність.

У ході дослідження необхідно провести теоретичну інтер­претацію основних понять.

Повністю розкрити зміст поняття можна лише тоді, коли його інтерпретують у двох напрямах: порівнюють дане по­няття з іншими поняттями (теоретична інтерпретація понят­тя) і зіставляють його з даними спостереження та експери­менту, тобто емпіричними даними (емпірична інтерпретація поняття).

В першому випадку розкривається теоретичний зміст поняття, у другому — емпіричний.

Об'єкт можна пояснювати різними шляхами, з яких найтиповішими є два підходи —системний та функціональний.

• Системний підхід — це такий спосіб наукового пізнання і практичної діяльності, що потребує розгляду частин у нерозривній єдності з цілим.

• Функціональний аналіз передбачає виділення зовнішніх обставин стосовно явища, яке вивчається, їх упорядкування, субординацію, попереднє визначення сили впливу.

Загальна спрямованість дослідження може бути визначена до його початку гіпотезами, які сформульовані.

Гіпотеза в соціологічному дослідженні — це науково обгрунто­ване припущення структури соціальних об'єктів, характеру, еле­ментів і зв'язків, які утворюють ці об'єкти, механізму їх функці­онування і розвитку. Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу об'єкта, що вивчається.

Процедурний розділ програми дослідження включає такі елементи:

1. принциповий стратегічний план дослідження;

2. обгрунтування системи вибірки одиниць спостереження;

3. визначення основних процедур збирання та аналізу вихід­них даних.

Можна виділити три основні варіанти стратегії наукового пошуку.

1. Розвідувальний план застосовується у тому разі, коли про об'єкт дослідження практично мало що відомо, і соціо­лог не має можливості висунути ніяких гіпотез.

2. Описовий варіант дослідження можна використати то­ді, коли зібрані про об'єкт дані є достатніми для висунення описових гіпотез. Мета плану — описування якісно-кількіс­них особливостей соціальних структур, процесів та явищ.

3. Аналітико-експериментальний план — найефективні­ший варіант наукового пошуку. Його використовують тільки в умовах досить повного знання про об'єкт, що дає змогу ви­сунути пояснювальні передбачення. Мета плану — дослі­дження функціональних взаємозв'язків.

Опитування усіх людей, які становлять об'єкт дослідження (а це можуть бути тисячі, сотні, десятки людей), було б нераціональним.

Тому більшість соціологічних дослі­джень має не суцільний, а вибірковий характер.

Вибірковий метод —метод дослідження, який дає мож­ливість робити висновки щодо характеру розподілу ознак, що вивчаються, генеральної сукупності на основі деякої час­тини — вибіркової сукупності.

Генеральна сукупність — уся сукупність одиниць спостере­ження, яка стосується даної проблеми. Вона буває обмежена територією, часом, професією, функціональними рамками.

Вибіркова сукупність — частина генеральної сукупності, яка виступає як безпосередній об'єкт вивчення за розробле­ною програмою добору. Вона має характеристики генераль­ної сукупності.

До методичної частини програми соціологічного дослі­дження включаються:

• характеристика методів збирання пер­винної інформації (опитування, аналіз документів, спостере­ження, експеримент);

• логічна структура використовуваного інструментарію, звідки видно, на виявлення яких характерис­тик предмета дослідження спрямований той чи інший блок питань;

• порядок розміщення питань в інструментарії.

• Сам інс­трументарій додається до програми як самостійний документ.

Поряд з переліченим у програмі доречно позначити і ло­гічні схеми обробки зібраної інформації, які показують діапа­зон та глибину аналізу первинної соціологічної інформації.

Таким чином, створення та обгрунтування програми со­ціологічного дослідження — це необхідна умова достовір­ної та об'єктивної інформації з проблеми, якою займається дослідник.