3. Принципи, аксіоми, методи, засоби забезпечення бжд Принципи бжд:

1. орієнтуючий (загальний напрям пошуку);

2. організаційний (організація робочого дня);

3. управлінський (контроль за дотриманням норм, відповідальність);

4. технічний (направлений на реалізацію захисних засобів технічних пристроїв).

До орієнтуючих принципів можна віднести врахування людського фактора, принцип нормування, системний підхід.

До організаційних – принцип раціональної організації праці, зонування територій, принцип захисту часу (обмеження перебування людей в умовах, коли рівень шкідливих дій знаходиться на межі допустимого).

До управлінських – стимулювання, принцип відповідальності, зворотних зв’язків та ін.

До технічних – принципи, які передбачають використання конкретних технічних рішень для підвищення безпеки: принцип захисту кількістю (наприклад, максимальне зниження шкідливих викидів), принцип захисту відстанню (дія шкідливого чинника знижується унаслідок збільшення відстані), захисне заземлення, ізоляція, обгороджування, екранування, герметизація, принцип слабкої ланки (використання його в системах, що працюють під тиском: розривні мембрани, скороварки і т.д.).

Всі ці принципи взаємозв’язані і доповнюють один одного.

Аксіоми БЖД:

1. Будь-яка діяльність (бездіяльність) потенційно небезпечна.

2. Для кожного виду діяльності існують комфортні умови, що сприяють її максимальній ефективності.

3. Всі природні процеси, антропогенна діяльність і об’єкти діяльності схильні до спонтанної втрати стійкості або до тривалої негативної дії на людину і місце її існування, тобто володіють залишковим ризиком.

4. Залишковий ризик є першопричиною потенційних негативних дій на людину і біосферу.

5. Безпека реальна, якщо негативні дії на людину не перевищують гранично допустимих значень з врахуванням їх комплексної дії.

6. Екологічність реальна, якщо негативні дії на біосферу не перевищують гранично допустимих значень з врахуванням їх комплексної дії.

7. Допустимі значення техногенних негативних дій забезпечується дотриманням вимог екологічності і безпеки до технічних система, технологій, а також застосуванням систем екобіозахисту (екобіозахисна техніка).

8. Системи екобіозахисту на технічних об’єктах і в технологічних процесах мають пріоритет у введенні в експлуатацію і засоби контролю режиму роботи.

9. Безпечна та екологічна експлуатація технічних засобів і виробництв реалізується при відповідності кваліфікації і психофізичних характеристик оператора вимогам розробника технічної системи, а також при дотриманні оператором норм і вимог безпеки та екологічності.

Етапи вирішення конкретних завдань безпеки:

1. ідентифікація (детальний аналіз) небезпек, властивих кожній конкретній діяльності;

2. розробка заходів щодо захисту людини і навколишнього середовища від виявлених небезпек;

3. розробка заходів ліквідації наслідків реалізації небезпеки.

Методи забезпечення БЖД:

1. А-методи – розділення гомосфери і ноксосфери (робота із радіоактивними речовинами, випробування авіадвигунів);

2. Б-методи – нормалізація ноксосфери (зниження рівня негативних впливів, привести її характеристики до можливих);

3. В-методи – приведення характеристик людини у відповідність до характеристик ноксосфери (пристосування людини, професійний відбір, тренування, навчання, оснащення людини ефективними засобами захисту);

4. Г-методи – комбінування А, Б, В методів.

Засоби забезпечення БЖД:

1. засоби колективного захисту (ЗКЗ);

2. засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

ЗКЗ класифікуються залежно від небезпечних і шкідливих чинників, від яких вони захищають (від вібрації, шуму, іонізуючих випромінювань).

ЗІЗ – залежно від органів людини, що захищаються (скафандри, протигази, респіратори, шлеми, маски, рукавиці, гумові килимки і т.д.); застосовуються тоді, коли немає інших засобів захисту. Пристосування для організації безпеки: сходи, трапи, ліси, люки.