Лекція 1.

Тема 1: теоретичні основи, організація і управління безпекою життєдіяльності. Правові та організаційні засади охорони праці

1. Історія виникнення наукової та навчальної дисципліни. Об’єкт, мета, основні терміни та визначення безпеки життєдіяльності (БЖД).

2. Ознаки, джерела формування небезпеки.

3. Принципи, аксіоми, методи, засоби забезпечення БЖД.

4. Види негативних впливів у системі «Людина – Навколишнє середовище».

5. Види, джерела та рівні негативних впливів виробничого та побутового середовищ.

6. Ризик як фактор потенційної небезпеки.

7. Законодавче забезпечення БЖД.

1. Історія виникнення наукової та навчальної дисципліни. Об’єкт, мета, основні терміни та визначення безпеки життєдіяльності (бжд)

Безпека життєдіяльності – наука про комфортну і безпечну взаємодію людини і довкілля.

Охорона праці – це система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

На початку XX ст. стала формуватися російська школа безпеки. У Росії з’явилися курси безпеки, тоді ж з’явився термін «техніка безпеки».

У 1965 р. був введений предмет «охорона праці» у ВНЗ, а також читалися курси «Охорона довкілля», «Цивільна оборона» – передумови для створення єдиного учіння. У 90-х рр. з’явилася дисципліна БЖД. Основна мета – формулювання загальних правил, закономірностей безпеки.

Небезпечними можуть бути всі об’єкти, які містять енергію (будь-які явища) або небезпечні речовини.

Об’єкт вивчення дисципліни БЖД – комплекс явищ і процесів у системі «Людина – Навколишнє середовище», що негативно діють на людину і навколишнє середовище.

Мета вивчення – формування знань про методи і засоби забезпечення безпеки і комфортних умов діяльності людини на всіх стадіях життєвого циклу.

Небезпека − явища, процеси, об’єкти, властивості об’єктів, які в певних умовах здатні завдавати шкоди життєдіяльності людини. Небезпека зумовлена неоднорідністю системи «Людина – Навколишнє середовище» і виникає, коли їхні характеристики не збігаються.

Залишковий ризик – властивість систем, об’єктів бути потенційно небезпечними.

Безпека – властивість систем «Людина – Машина – Середовище» зберігати при функціонуванні в певних умовах такий стан, при якому із заданою вірогідністю виключаються випадки, зумовлені дією небезпеки на незахищені компоненти систем і навколишнє середовище, а збиток при цьому від енергетичних і матеріальних викидів не перевищує допустимого.

2. Ознаки, джерела формування небезпеки

Ознаки небезпеки:

1. Загроза для життя.

2. Можливість нанесення збитку здоров’ю.

3. Можливість порушення нормального функціонування екологічних систем.

Джерела формування небезпеки:

1. сама людина, її праця, діяльність, засоби праці;

2. навколишнє середовище;

3. явища і процеси, що виникають в результаті взаємодії людини із навколишнім середовищем.

У БЖД існують 2 поняття:

1. ноксосфера («ноксо» (лат.) – небезпека);

2. гомосфера (сфера, в якій присутня людина).

Небезпека реалізується на перетині цих двох сфер.