Лекція 6

ТЕМА: ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПРИ ФОРМУВАННІ РОБОЧОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

1.План рахунків як елемент облікової політики: зарубіжний досвід.

2. Розробка робочого Плану рахунків бухгалтерського обліку: нормативно-правове регулювання, вимоги, галузеві особливості.

1.План рахунків як елемент облікової політики: зарубіжний досвід

Складовим елементом облікової політики підприємства є План рахунків. Водночас треба маги на увазі, що в різних країнах поряд із дотриманням єдиного підходу щодо таких вимог: кожний рахунок (account) має'найменування (title) і шифр (code), а рахунки, об'єднуються в класи (групи, розділи).

Наприклад, єдиний План рахунків у Франції містить 9 класів, з них 9-й та 10-й – призначені для управлінського (аналітичного) і забалансового обліку; Африканської ради з обліку –9 класів, в тому числі 9-й клас містить аналітичні рахунки. Єдиний план рахунків Бельгії мас 10 класів (0-9), із них 9-й відведений для управлінського обліку; Греції – 10 класів, із них 9-й і 10-й – управлінські і забалансові рахунки.

Французький план рахунків вплинув на інші, і частина сучасних планів рахунків відповідає його принципам. Він рекомендований KMC (Комісією Міжнародних Cтандартів) і комісією ЄС для застосування. План рахунків Африканської ради з обліку також рекомендований міжнародними організаціями країн, які розвиваються, для Північно-Східної Азії та Близького Сходу.

На сьогодні існує більше 100 національних планів рахунків країн континентальної і латиноамериканської моделей. Але низка країн не застосовує їх. У Фінляндії, наприклад, він відсутній і затверджені лише рекомендації для його розробки компаніями: рахунки повинні бути значущими, деталізованими, а їх зміст може змінюватися відповідно до розвитку діяльності підприємства. На практиці плани рахунків компаній визначаються комп'ютерними програмами. Наприклад, план рахунків проірами «Datev» у Німеччині охоплює 77 груп, містить бухгалтерські і статистичні рахунки і різниться широким переліком аналітичних рахунків. В Японії єдиний план рахунків відсутній.

Професійні плани рахунків у країнах британо-американської облікової моделі розробляються компаніями самостійно, маючи загальні вихідні принципи, вони різноманітні. У CILLA функціонує понад 70 галузевих планів рахунків. Плани рахунків можуть бути також закладені в комп'ютерні програми.

Основою будь-якого сучасного плану рахунків, незалежно від національної облікової системи, є його розподіл на рахунки фінансового та управлінського обліку з конкретизацією перших на облік активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат відповідно до елементів звітності. Конкретний перелік, найменування рахунків, субрахунків і аналітичних резервів залежать від національних стереотипів.

Рахунки управлінського обліку не конкретизуються в планах рахунків, оскільки не стосуються внутрішньої звітності. Але вони групуються за центрами затрат, відповідальності і прибутку. Центри затрат визначаються за етапами їх формування, центри відповідності - за сферами управління, центри прибутку - за сферами стратегічних рішень.

Зокрема, плани рахунків бухгалтерського обліку (класи рахунків першого порядку) виглядають так:

Франція (єдиний план рахунків): 1. Капітал і резерви; 2. Довготермінові активи; 3. Запаси; 4. Розрахунки; 5. Фінансові рахунки; 6. Виграти; 7. Доходи; 8. Спеціальні (забалансові) рахунки; 9. Рахунки аналітичної бухгалтерії (управлінський облік - В.К.); 10. Резервні внутрішні рахунки (контроль за затратами).

Бельгія (єдиний план рахунків): 0. Права і обов'язки; 1. Капітал і резерви; 2. Оргвитрати і довготермінові активи; 3. Запаси і незавершене виробництво; 4. Розрахунки; 5. Грошові кошти і фінансові короткотермінові активи; 6. Затрати; 7. Доходи; 8. Аналітичні рахунки.

Греція (єдиний план рахунків): 1. Довготермінові активи; 2. Запаси; 1 Рахунки до отримання і грошові кошти; 4. Капітал, резерви, довготермінові зобов'язання; 5. Затрати; 6. Доходи; 7. Рахунки звіту про прибутки і збитки; 8. Управлінські рахунки; 9. Забалансові рахунки

Португалія (єдиний план рахунків): 1. Готівкові грошові кошти; 2. Розрахунки; 3. Запаси; 4. Довготермінові активи; 5. Капітал і резерви; 6. Затрати і втрати; 7. Доходи; 8. Фінансові результати; 9. Управлінські рахунки; 10. Резервні рахунки.

Німеччина (один із планів рахунків, рекомендований Федеральним союзом німецької промисловості): 0. Постійні активи і капітал; 1. Фінансові рахунки; 2. Доходи і витрати; 3. Матеріали; 4. Затрати (за елементами); 5-6. Рахунки собівартості; 7-8. Рахунки управлінського обліку; 10. Рахунки балансових залишків.

США (професійний план рахунків однієї із компаній):

001. Грошові кошти; 0010. Цінні папери, покупці, резерви безнадійних боргів;

0020. Рахунки до одержання;

0040. Інші дебітори,

0060. Резерви безнадійних боргів покупців;

0150. Внутрішньогосподарські рахунки до одержання;

0210-0230. Запаси;

0250. Незавершене виробництво;

0330. Резерв під збитки незавершеного виробництва; 0360. Попередаю оплачувані податки (місцеві); 0370. Попередньо плачені затрати;

0409. Рахунки до одержання по незавершеному виробництві; 0490. Земля;

0510. Будинки; 0540. Обладнання: 0560. Накопичена амортизація - будинки; 0580. Накопичена амортизація - обладнання;

Зобов'язання: 1000. Короткотермінові позики; 1010-1020. Рахунки з оплати, 1030. Рахунки з податків: 1120-1130. Внутрішньогрупові кредитори; 1190. Нарахування зобов'язань по зарплаті; 1191. Нарахування зобов'язань по преміях; 1200. Нарахування зобов'язань по пенсіях; 1205. Нарахування зобов'язань по відпускних; 1210. Нарахування виплат персонал) (інші); 1212- 1221. Резерви по затратах і позовах замовників; 1230. Аванси одержані; 1250. Нараховані зобов'язань по відсотках; 1260. Нараховані інші зобов'язання; 1270. Нараховані податок на прибуток; 1290-1300. Дивіденди до оплати; 1500. Частка меншості.

Капітал: 2030. Акціонерний капітал; 2040. Нерозподілений прибуток;

Продаж: 3000-3080. Продаж; 3100. Внутрішньогруповий продаж: 4000- 4080. Собівартість продажу; 4090. Собівартість внутрішньогрупового продажу; 4110-4120. Відкладені затрати на виробництво; 4130-4160. Затрати на виробництво (прямі затрати); 4210-4260. Резерви під збитки від затрат на виробництво; 4300-4320. Внутрішньогрупові резерви під збитки: 4350-4360. Інші операційні доходи.

Адміністративні затрати: 5000-5003. Адміністративні затрати (статті затрат);

Неопераційні доходи і затрати: 5040. Доходи від відсотків; 5050. Відсотки до виплати; 5070-5080. Курсові різниці; 5100. Затрати на безнадійні борги; 5104. Дохід від оренди; 5170. Продаж довготермінових активів; 5180. Затрати з податку на прибуток.

Таким чином, основа Плану рахунків майже однакова в усіх країнах, і це є запорукою того, що освоївши облікову політику в Україні, можна це ж здійснити будь-де, оскільки методика записів на рахунках нічим суттєво не різниться.