Визначення соціальної ефективності працеохоронних заходів

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання наступних показників.

Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою

, (7)

де К₁, К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходу;

К₃ - загальна кількість робочих місць.

Скорочення чисельності працівників ΔЧ, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм, визначається наступним чином:

, (8)

де Ч₁, Ч₂ - чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам відповідно до і після запровадження заходу, чол.;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, чол.

Збільшення кількості машин і механізмів ΔМ та виробничих приміщень ΔБ, приведених у відповідність до вимог нормативних актів,

(9)

(10)

де М₁, М₂ - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам відповідно до і після запровадження заходу, шт.;

М - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁, Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам відповідно до і після запровадження заходу, шт.;

Б - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

Зменшення коефіцієнта частоти травматизму

(11)

де , - кількість випадків травматизму відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта тяжкості ΔК_Т розраховується за формулою

(12)

де , - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці

(13)

де З₁, 3₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшений коефіцієнта тяжкості захворювання

(14)

де D₃₁, D₃₂ - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до запровадження заходу і після нього;

N₃₁, N₃₂ - кількість випадків захворювання відповідно до і після запровадження заходу.

Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності

(15)

де Ч_i1, Ч_i2 - чисельність працівників, що стали інвалідами до і після запровадження заходу, чол.

Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці

де Ч_п1, Ч_п2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження заходу, чол.

Розрахунок ефективності витрат підприємства на охорону праці

Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці являє собою відношення величини річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:

(17)

де Е_р - річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);

В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.

Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає врахування двох альтернативних класифікацій економії від поліпшення умов і охорони праці:

1) за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності - форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-тнв та інші;

2) за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний час (зменшення рівня травматизму та захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).

Класифікація витрат підприємства на охорону праці, які підлягають обов’язковому обліку та наводяться у звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ усіх витрат на охорону праці на п’ять груп, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів витрат (табл. 1).

Наведений в табл. 1 перелік витрат неповний, тому при наявності на підприємстві інших витрат на охорону праці вони можуть урахуватися аналогічно.

Таблиця 1