
- •1. Поняття кримінального права. Кримінальні правовідносини. Джерела кримінального права
- •2. Поняття законодавства про кримінальну відповідальність.
- •4. 5. Закону про кримінальну відповідальність за національним та універсальним принципами
- •6 Поняття злочину
- •7. Ознаки злочину за кку
- •8. Класифікація злочинів - це розподіл передбачених особливою частиною Кримінального кодексу норм на окремі групи за певними критеріями.
- •9. Поняття, зміст, підстава та форми кримінальної відповідальності
- •10 Поняття об'єкта злочину в кримінальному праві
- •11. Поняття та значення об'єктивної сторони злочину
- •12. Обовязковы ознаки обэктивноъ сторони
- •13. Факультативні ознаки обэктивної сторони складу злочину
- •14. Поняття суб'єктивної сторони злочину
- •15. Вина, її форми і види Лише на підставі аналізу взаємозв'язку внутрішнього ставлення особи до вчиненого діяння із зовнішнім його проявом можна зробити висновок про наявність вини особи
- •16. Вина у формі умислу
- •17. Вина у формі необережності
- •18. Злочини з двома формами вини
- •19 Поняття суб'єкта злочину в кримінальному праві
- •20 Осудність як ознака суб'єкта злочину (підлягають покаранню за злочин скоенний в стані спяніння, вживання наркотиків
- •21 Неосудність та її наслідки
- •22 Обмежена осудність її наслідки
- •23 Необхідна оборона та умови її правомірності?
- •24 Крайня необхідність?
- •25) Затримання особи, яка вчинила злочин?
- •26 Стадії вчинення злочину
- •27 Готування до злочину
- •28 Замах на злочин
- •5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •29 Кв за незакінчений злочин
- •30 Добровільна відмова від вчинення злочину
- •31 Поняття та ознаки співучасті
- •32 Форми співучасті
- •33 Екцес виконавця
- •34 Поняття, види, наслідки причетності до злочину
- •35 Сукупність злочинів
- •36 Рецедив злочинів
- •37 Триваючий та продовжуваний злочин
- •38 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям?
- •39) Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки?
- •40) Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності?
- •41) Поняття і мета покарання?
- •42 Цілі покарання
- •Глава XVI. Поняття та цілі покарання
- •43) Система покарань?
- •44) Основні покарання?
- •45) Додаткові покарання?
- •46) Покарання, які можуть призначатися і як основні, і як додаткові?
- •47) Позбавлення волі на певний строк?
- •48) Виправні роботи?
- •49) Громадські роботи?
- •50) Довічне позбавлення волі?
- •51) Загальні засади призначення покарання?
- •53 Обставини, які обтяжують покарання?
- •54) Призначення більш мякого покарання ніж передбаченого законом?
- •55) Призначення покарання за сукупністю злочинів?
- •56) Призначення покарання за сукупністю вироків?
- •57 Поняття звільнення від покарання та його види?
- •58 Заміна невідбутого покарання більш м’яким
- •59 Амністія і помилування?
- •60) Поняття судимості?
- •61) Погашення судимості?
- •62) Примусові заходи медичного характеру?
- •63) Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності?
- •64. Особлива частина кп її система та значення
- •65. Кп кваліфікація злочинів та її значення
- •66. Характеристика злочинів проти нацбезпеки
- •67. Характеристика злочинів проти життя та здоровя
- •68. Поняття вбивства та йогов иди.
- •69 Кпх умисного вбивства при обтяжуючх обставнах
- •70 Кпх уминого вбивства при помягшуючих обставинах
- •71 Кпх злочиныв проти здоровя
- •72 Кпх за спричинення телесних ушкоджень.
- •73 Кпх залишення в небезпецы та ненадання допомоги особы, яка перебуваэ в небезночному ля життя станы
- •74. Характеристика злочиныв проти волы, честы та гыдносты особи.
- •75. Кпх захоплення заручникыв
- •76 Характеристика злочинів проти статевої свободи і статевої статі.
- •77. Ст.152 “Зґвалтування”:
- •78 Кпх Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст..155
- •79 Характеритсика злочинів проти власності
- •80. Кпх крадіжки
- •81.Кпх грабіжу
- •82.Кпх разбою.
- •83.Кпх вимагання.
- •84 Кпх шахрайства.
- •85. Кпх некористиливх злочинів проти власності
- •86. Характеристика злочинів проти господарської діяльності
- •87. Кпх контрабанди
- •88. Кпх злочинів проти громадської безпеки.
- •89. Кпх створення злочинної організації
- •90 Кпх бандитизму
- •91. Кпх терористичного акту
- •92 Характеристика злочинів проти громадського порядку
- •93. Характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •94 Кпх зловживанням владою або службовим становищем
- •95. Кпх прийняття пропозиції, обяцянки або одержання неправомірної вгоди (ст..368 -2 кку)
- •96. Пропозиція або надання неправомірної вмоги
- •97 Кпх зловживання впливом
6 Поняття злочину
«Стаття 11. Поняття злочину.
1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину».
Це визначення, з одного боку є формально-матеріальним, а з іншого,— вказує на ознаки, притаманні цьому явищу.
Ознака - це відповідна характеристика явища, яка притаманна тільки цьому явищу і відрізняє його від йому подібних.
СУСПІЛЬНА HF-БЬЗІІЕКА (матеріальна ознака злочину) це властивість, притаманна злочину, яка полягає в тому, що він (злочин) спричиняє тяжку шкоду існуючому в суспільстві правопорядку або ставить правопорядок під загрозу заподіяння такої шкоди.
КРИМІНАЛЬНА ПРОТИПРАВШСТЬ (формальна ознака злочину)
Заборона вчинення конкретного діяння чинним кримінальним законом винність
Вчинення передбаченого чинним кримінальним законом суспільно небезпечного діяння умисно або з необережності
Дія, з кримінально-правової точки зору,- це вид людської поведінки, яка порушує кримінально-правову заборону, припис утримуватись від вчинення відповідних визначених Кримінальним кодексом актів поведінки (фактично закон говорить: «не роби», а особа «робить», тобто діє по відношенню до кримінально-правового припису). Тому дія - це активна форма вчинення злочину (напр., ст. 147 КК «Захоплення заручників», ст. 310 КК «Посів або вирощування снотворного маку чи конопель», ст. 368 КК «Одержання хабара» та ін.). Більшість злочинів, які передбачені чинним КК України, вчиняться шляхом дії.
Бездіяльність - пасивний з точки зору кримінального закону вид злочинної поведінки. Він полягає в невчиненні особою активних дій, які вона повинна була і могла вчинити у відповідній ситуації (закон говорить «роби», а особа «не робить» - недіє по відношенню до кримінально-правового припису). Тому бездіяльність пасивна форма скоєння злочину (напр., ст. 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», ст. 220 КК «Приховування стійкої фінансової неспроможності», ст. 389 КК «Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі» га ін.) Кількість злочинів, які вчиняться шляхом бездіяльності суттєво менша, ніж тих, які вчиняться шляхом активних дій.
Злочином може бути лише діяння, яке вчинене умисно або з необережності.
Невинне діяння (casus) не може тягнути кримінальну відповідальність.
Верховний Суд України постійно наголошує, що порушення кримінальної справи можливе лише за наявності всіх ознак злочину, передбаченого чинним кримінальним законом. Наприклад, в ухвалі судової колегії в кримінальних справах від 13 лютого 1997 р. по справі Г. зазначено, що Кримінальна справа може бути порушена лише у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину в діянні особи.
Склад злочину - формулювання базується на законодавчому визначенні підстави кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 2 КК), матеріально-формальному понятті злочину (ст. 11 КК) та теоретичному узагальненні ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК.
визначення підстави кримінальної відповідальності надає можливість виділити такі характерні риси складу злочину.
По-перше, э ознаки об'єктивного й суб'єктивного характеру. ці ознаки повинні у своїй сукупності визначати рівень суспільної небезпеки діяння взагалі, а кожна з них окремо - впливати на ступінь суспільної небезпеки зокрема.
По-друге, склад злочину - вказує лише на ті його ознаки, що закріплені в законі про кримінальну відповідальність.
Склад злочину - це, насамперед, сукупність передбачених законом ознак. Відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу злочину в цілому, що відповідно до кримінально-процесуального законодавства України (п. 2 ст. 6, ст. 213, ст. 324 КПК) усуває можливість настання кримінальної відповідальності.
Фундаментальна функція складу злочину полягає в тому, що він є законною, єдиною, необхідною та достатньою підставою кримінальної відповідальності.
Процесуальна функція складу злочину полягає в тому, що саме встановлення складу злочину визначає межі розслідування і є головним завданням будь-якого розслідування. Інші факти, які не мають відношення до складу злочину, не мають значення для кваліфікації злочинів. Вони можуть мати інше кримінально-правове (скажімо, для призначення покарання), цивільно-правове тощо значення.
Розмежувальна функція складу злочину полягає в тому, що саме за допомогою складу злочину відмежовується злочинна поведінка від незлочинної, один склад злочину від іншого. КК не містить двох складів злочинів, які були б повністю ідентичні за всіма ознаками.
Гарантійна функція складу злочину полягає в тому, що точне встановлення складу злочину є гарантією забезпечення законності та дотримання прав людини. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, повинна нести відповідальність саме за той злочин, який вона вчинила. Застосування закону, який посилює чи зменшує відповідальність за фактично вчинене, є неприпустимим.