- •Передумова
- •3. Адвокатура Нового Часу
- •1. Зародження та розвиток адвокатури в Україні (IX-XIII ст.- Київська Русь, XIV-XVI ст. Польсько-литовський період.)
- •2.Адвокатура в східній Україні у дореволюційний період (1864-1917 pp.)
- •3.Організація та діяльність адвокатури в західноукраїнських землях .
- •4. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 – грудень 1992 pp.)
- •4.1. Становлення адвокатури в Україні (1917-1921 pp.).
- •1. Основні міжнародні документи, що регламентують організацію і діяльність інституту адвокатури
- •1.1. Міжнародно-правові документи щодо забезпечення дотримання прав і свобод людини
- •1.2. Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
- •2. Загальні принципи організації інституту адвокатури
- •2.1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
- •2.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
- •2.3. Принцип наявності в адвоката професійної підготовки
- •2.4. Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури
- •3. Загальні принципи діяльності адвокатів
- •3.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів
- •3.2. Принцип верховенства права
- •3.3 Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій
- •3.4. Принцип гуманізму
- •3.5. Додержання адвокатами норм професійної етики
- •3.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
- •3.7. Принцип оплатності роботи адвокатів
- •Лекція 1. Становлення та розвиток нотаріальної діяльності на різних етапах європейської історії
- •1. Історія виникнення нотаріту в Стародавньому Сході, Стародавньому Римі.
- •2. Історія нотаріту західної Європи
- •3. Виникнення та розвиток українського нотаріату
- •3.1.Зародження і розвиток нотаріальної діяльності в Україні до початку XX ст.
- •Особливості розвитку нотаріату на західноукраїнських землях. Досвід зунр.
- •3.3. Організація нотаріальної справи в Радянській Україні.
- •Загальна характеристика сучасного українського нотаріату.
- •Предмет нотаріально-процесуального права. Місце нотаріату в системі правоохоронних органів
- •Завдання нотаріату.
- •Джерела нотаріально-процесуального права
- •Принципи діяльності нотаріату в Україні
- •Принцип обгрунтованості нотаріальних дій. Зміст цього принципу означає, що всі дії нотаріуса мають відповідати дійсним обставинам, а його висновки повинні бути обгрунтованими.
- •Принцип сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів
- •Принцип національної мови
- •Принцип додержання таємниці 'вчинюваних нотаріальних дій
- •Організація діяльності нотаріату в Україні
- •Компетенція нотаріусів
- •Питання для самоконтролю
- •2.Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій
- •Встановлення особи, перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб
- •Вимоги щодо оформлення нотаріально посвідчених угод
- •Загальні правила посвідчення угод
- •Основні види нотаріальних дій та правила їх посвідчення
- •Договори відчуження майна
- •Договори відчуження земельної ділянки
- •Договори застави
- •Вчинення виконавчих написів
- •Посвідчення заповітів
- •Видача свідоцтва про право на спадщину
- •2.Предмет, структура юридичної деонтології.
- •1.Групи (типи) нотаріальних систем. Загальна характеристика
- •2.Український нотаріат – нотаріат латинської моделі.
- •1.Порядок застосування іноземного права при здійсненні нотаріальних дій за Законом України «Про нотаріат»
- •2.Нотаріальне оформлення документів для дій за кордоном. Прийняття документів, складених за кордоном
- •3. Міжнародні договори
- •Додатки
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- •Розділ III види адвокатської діяльності. Права і обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності
- •Розділ IV договір про надання правової допомоги
- •Розділ V зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •Розділ VI дисциплінарна відповідальність адвоката
- •Розділ VII адвокатське самоврядування
- •Розділ VIII здійснення в україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Розділ X перехідні положення
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви
- •Глава 5. Посвідчення угод
- •Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину
- •Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя {Статтю 70 виключено на підставі Закону n 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012}
- •Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів
- •Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна
- •Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу
- •Глава 12. Посвідчення фактів
- •Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів
- •Глава 15. Вчинення протестів векселів {Назва глави 15 із змінами, внесеними згідно із з-ном n 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012}
- •Глава 16. Вчинення морських протестів
- •Глава 17. Прийняття документів на зберігання
- •4 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р. Http://www.Drsu.Gov.Ua/show/1200
2. Загальні принципи організації інституту адвокатури
2.1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
Словник іншомовних слів тлумачить слово "принцип" як:
центральне пояснення, особливість, покладену в основу створення або здійснення чого-небудь;
внутрішнє переконання, погляд на речі, які зумовлюють норми поведінки;
основу якого-небудь пристрою, приладу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає принцип як:
основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напрямку і т. ін.;
особливість, покладену в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось.
VIII Конгрес ООН щодо запобігання злочинам, який відбувся у Нью-Йорку у серпні 1990 р., прийняв "Основні положення про роль адвокатів". У документі вперше на світовому рівні було закріплено основні засади, які стосуються соціального призначення адвокатури, її організації та діяльності. В "Основних положеннях" викладено найзагальніші принципи формування, функціонування, легалізації та діяльності юристів.
З "Основними положеннями" узгоджуються "Стандарти незалежності юридичної професії", прийняті Міжнародною асоціацією юристів у вересні 1990 р. (далі - "Стандарти").
Крім того, окремі принципи організації та діяльності адвокатури викладено в цілій низці міжнародно-правових документів: Резолюції 78 (8) Комітету міністрів Ради Європи про юридичну допомогу і консультації від 2 березня 1978 р., Рекомендації К (81) 7 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14 травня 1981р., Рекомендації К (84) 5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам відносно принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи, від 28 лютого 1984 р.; Загальному кодексі правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятому в жовтні 1988 р.; Рекомендаціях К (2000) 21 Комітету міністрів державам - учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків від 25 жовтня 2000 р.
Загальними принципами утворення, організації і функціонування адвокатури на підставі "Основних положень", "Стандартів" та інших зазначених вище документів є такі.
Всезагальність права займатися адвокатською діяльністю.
Наявність професійної підготовки.
Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури.
Розглянемо визначені принципи докладніше.
2.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
Першим загальним принципом організації інституту захисників у кримінальних справах слід назвати всезагальність права займатися адвокатською діяльністю.
Цей принцип розкривається в пункті 10 "Основних положень", який проголошує, що обов'язком урядів, професійних асоціацій адвокатів і навчальних інститутів є забезпечення відсутності дискримінації при допущенні осіб до адвокатської практики або до продовження практики за ознаками раси, кольору шкіри, статі, етнічного походження, релігії, політичних та інших поглядів, наявності власності, місця народження, економічного або іншого становища.
Таким чином, будь-які обмеження в допущенні до здійснення адвокатської діяльності, які ми бачили, розглядаючи вище історію розвитку адвокатури, неприпустимі. Згідно з принципом всезагальності права здійснювати адвокатську діяльність відповідні національні законодавчі акти не містять у собі ніяких обмежень до осіб щодо можливості здійснювати свою діяльність.