2. Основні види нотаріальних дій та правила їх посвідчення

Доручення – один з найбільш поширених видів нотаріальних дій, при цьому кількість цього виду невпинно зростає. Доручення визначає письмове повноваження, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, посвідчуються нотаріусом або посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, консульських установ.

Доручення – це одностороння угода, і посвідчується за загальними правилами посвідчення угод, які вже приводились вище. Вони можуть бути складені і від імені однієї або кількох осіб. Але необхідно при цьому зазначити, що доручення від імені кількох осіб може бути посвячене лише у випадку, якщо дії, передбачені дорученням стосуються однорідних інтересів всіх осіб, які видають доручення.

Доручення можна поділити на такі види:

а) на здійснення однієї якої-небудь дії, наприклад, доручення на отримання грошей по поштовому переказу, на обмін квартир тощо (одноразове доручення);

б) на здійснення протягом певного строку ряду одноманітних дій, наприклад, доручення на отримання протягом трьох років пенсій і т. п. (спеціальне доручення);

в) на здійснення протягом певного часу різних дій, наприклад, доручення на управління майном і т.п. (загальне доручення).

До обов’язкового нотаріального посвідчення належить доручення на здійснення дій, що потребують подальшого нотаріального посвідчення (наприклад, доручення на посвідчення договору купівлі-продажу квартири тощо). Однак, по бажанню осіб, які звернулись до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, можуть бути посвідчені і інші доручення.

Доручення повинно містити необхідні реквізити.

Текст доручення, що посвідчується нотаріально, має відповідати вимогам п. 89 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. При посвідченні доручення нотаріус не зобов’язаний перевіряти документи та факти, на які посилається доверитель. Але на прохання останнього в тексті доручення можуть бути зазначені факти, які на думку доверителя, мають значення для якісного і безперешкодного виконання представником наданих йому повноважень, а також перелічено документи та зазначено їх реквизити, що стосуються дорученої справи, такі як:

• дошлюбне прізвище представника чи особи, яку представляють;

• документ, що підтверджує факт зміни прізвища, ім’я та по батькові цих осіб та реквізити такого документа;

• правовстановлюючі документи на квартиру, щодо відчуження якої видається доручення та ін.).

Про огляд документів, про які йдеться в дорученні, чи/та про перевірку фактів, викладених у дорученні, нотаріус робить службову відмітку після вчинення посвідчувального напису.

Текст доручення починається із зазначення місця і дати складання (підписування). У дорученні повинно бути вказане прізвища, ім’я та по батькові і місце проживання як доверителя, так і повіреного, а в належних випадках і займана ним посада. У дорученні на ім’я адвокатів вказується місце роботи адвоката та номер свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю. Недійсним вважається доручення, в якому не зазначена дата його посвідчення.

Повноваження повинні бути викладені ясно і чітко. Наприклад, у дорученні на продаж будинку необхідно вказати адресу будинку, ціну, за яку уповноважена особа може продати будинок та інші умови продажу або обумовити право повіреної особи продати будинок за ціну і на умовах на його розсуд, а також визначити долю грошей – чи має право повірена особа отримати їх, чи вони мають бути перераховані на рахунок, власником якого є доверитель, повинно бути вказане право подавати від імені доверителя довідки та документи, необхідні для посвідчення договору тощо.

Існує певний термін дії угоди, строк дії встановлюється доверителем, але не може перевищувати трьох років. Термін дії угоди повинен бути вказаний прописом. Якщо термін в дорученні не вказаний, то таке доручення дійсне лише на протязі року з моменту його нотаріального посвідчення. Доручення, призначене для вчинення дій за кордоном, що не містить вказівок про строк дії – зберігає силу до його скасування доверителем.

Доручення від імені неповнолітніх, та осіб, визнаних недієздатними або обмежено дієздатними посвідчуються батьками, усиновителями або опікунами, та за їх згодою.

У такому випадку на дорученні вчиняється посвідчувальний напис. (взірець посвічу вального напису див. Додатки «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами..»

Нотаріус або посадова особа виконавчого комітету вимагає дозвіл органу опіки і піклування на право опікуна укладати, а піклувальника – давати згоду на видачу доручення від імені підопічного.

Але у випадках, коли законом дозволено одружуватись до досягнення вісімнадцятирічного віку, доверитель набуває дієздатність у повному обсязі.

При посвідченні доручення на ведення справи в суді нотаріус повинен пояснити, що уповноважена особа буде вправі вчиняти дії, передбачені в ст. 115 Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони спеціально обумовлені в цьому дорученні.

Якщо доручення дається в порядку передоручення, воно може бути нотаріально посвідчене лише при пред’явленні основного доручення, у якому обумовлено право передоручення, або при поданні доказів того, що представник за основним дорученням примушений до цього силою обставин і це необхідно для охорони інтересів особи, що видала доручення.

Приступаючи до посвідчення доручення, необхідно порівняти текст основного доручення з проектом доручення в порядку передоручення. Останнє не може надавати наступнику повіреного більше прав, ніж це передбачено попереднім дорученням. Строк дії не може перевищувати терміну дії попереднього.

В дорученні в порядку передоручення вказується час , місце посвідчення основного, прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видано основне доручення, особи, якій передоручається, а в необхідних випадках – їх службове становище.

На основному дорученні робиться відмітка про передоручення. Копія основного доручення приєднується до примірника доручення в порядку передоручення і залишається на зберіганні у справах нотаріуса, виконавчому комітеті відповідної Ради, консульській установі.

Повноваження за нотаріально посвідченим дорученням може передаватись телеграфом. Телеграма – доручення складається з тексту доручення та посвічувального напису з розшифруванням підпису нотаріуса і печатки і має силу оригіналу.

Особливо слід відмітити, що не допускається укладення через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена особисто, а також інших угод, указаних в законі.

Особа, яка видала доручення може скасувати його або передоручення, а особа, якій доручення видане – відмовитись від нього З скасуванням основного доручення втрачає силу і доручення в порядку передоручення. При скасуванні доручення , особа, що давала доручення повинна повідомити про це повірену особу і відомих їй третіх осіб.

Доручення припиняє свою дію внаслідок:

• скасування його довірителем;

• відмови повіреного;

• смерті довірителя або повіреного, визнання будь-кого з них недієздатним або безвісно відсутнім;

• припинення юридичної особи, що бере участь в угоді