
- •Передумова
- •3. Адвокатура Нового Часу
- •1. Зародження та розвиток адвокатури в Україні (IX-XIII ст.- Київська Русь, XIV-XVI ст. Польсько-литовський період.)
- •2.Адвокатура в східній Україні у дореволюційний період (1864-1917 pp.)
- •3.Організація та діяльність адвокатури в західноукраїнських землях .
- •4. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 – грудень 1992 pp.)
- •4.1. Становлення адвокатури в Україні (1917-1921 pp.).
- •1. Основні міжнародні документи, що регламентують організацію і діяльність інституту адвокатури
- •1.1. Міжнародно-правові документи щодо забезпечення дотримання прав і свобод людини
- •1.2. Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
- •2. Загальні принципи організації інституту адвокатури
- •2.1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
- •2.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
- •2.3. Принцип наявності в адвоката професійної підготовки
- •2.4. Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури
- •3. Загальні принципи діяльності адвокатів
- •3.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів
- •3.2. Принцип верховенства права
- •3.3 Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій
- •3.4. Принцип гуманізму
- •3.5. Додержання адвокатами норм професійної етики
- •3.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
- •3.7. Принцип оплатності роботи адвокатів
- •Лекція 1. Становлення та розвиток нотаріальної діяльності на різних етапах європейської історії
- •1. Історія виникнення нотаріту в Стародавньому Сході, Стародавньому Римі.
- •2. Історія нотаріту західної Європи
- •3. Виникнення та розвиток українського нотаріату
- •3.1.Зародження і розвиток нотаріальної діяльності в Україні до початку XX ст.
- •Особливості розвитку нотаріату на західноукраїнських землях. Досвід зунр.
- •3.3. Організація нотаріальної справи в Радянській Україні.
- •Загальна характеристика сучасного українського нотаріату.
- •Предмет нотаріально-процесуального права. Місце нотаріату в системі правоохоронних органів
- •Завдання нотаріату.
- •Джерела нотаріально-процесуального права
- •Принципи діяльності нотаріату в Україні
- •Принцип обгрунтованості нотаріальних дій. Зміст цього принципу означає, що всі дії нотаріуса мають відповідати дійсним обставинам, а його висновки повинні бути обгрунтованими.
- •Принцип сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів
- •Принцип національної мови
- •Принцип додержання таємниці 'вчинюваних нотаріальних дій
- •Організація діяльності нотаріату в Україні
- •Компетенція нотаріусів
- •Питання для самоконтролю
- •2.Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій
- •Встановлення особи, перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб
- •Вимоги щодо оформлення нотаріально посвідчених угод
- •Загальні правила посвідчення угод
- •Основні види нотаріальних дій та правила їх посвідчення
- •Договори відчуження майна
- •Договори відчуження земельної ділянки
- •Договори застави
- •Вчинення виконавчих написів
- •Посвідчення заповітів
- •Видача свідоцтва про право на спадщину
- •2.Предмет, структура юридичної деонтології.
- •1.Групи (типи) нотаріальних систем. Загальна характеристика
- •2.Український нотаріат – нотаріат латинської моделі.
- •1.Порядок застосування іноземного права при здійсненні нотаріальних дій за Законом України «Про нотаріат»
- •2.Нотаріальне оформлення документів для дій за кордоном. Прийняття документів, складених за кордоном
- •3. Міжнародні договори
- •Додатки
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- •Розділ III види адвокатської діяльності. Права і обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності
- •Розділ IV договір про надання правової допомоги
- •Розділ V зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •Розділ VI дисциплінарна відповідальність адвоката
- •Розділ VII адвокатське самоврядування
- •Розділ VIII здійснення в україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Розділ X перехідні положення
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви
- •Глава 5. Посвідчення угод
- •Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину
- •Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя {Статтю 70 виключено на підставі Закону n 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012}
- •Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів
- •Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна
- •Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу
- •Глава 12. Посвідчення фактів
- •Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів
- •Глава 15. Вчинення протестів векселів {Назва глави 15 із змінами, внесеними згідно із з-ном n 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012}
- •Глава 16. Вчинення морських протестів
- •Глава 17. Прийняття документів на зберігання
- •4 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р. Http://www.Drsu.Gov.Ua/show/1200
Компетенція нотаріусів
Компетенція нотаріальних органів — це сукупність встановлених законом прав і обов'язків (повноважень) нотаріальних органів та посадових осіб по здійсненню покладених на них Законом задач. Наприклад, до компетенції нотаріальних органів входить посвідчення угод, а також входять всі дії, які повинен здійснити нотаріус для посвідчення цих угод.
— витребування документів;
— перевірка законності угоди;
— перевірка дієздатності осіб та їх дійсного волевиявлення;
— вчинення самої нотаріальної дії, але тільки після того, як всі підготовчі дії виконані.
Таким чином, в поняття компетенція нотаріального органу входить вся сукупність повноважень нотаріуса. А в науці управління, а також в адміністративному, державному праві та інших галузях права повноваження розглядаються як складова частина компетенції та статусу органу, посадової особи, особи, що виконує управлінські функції в організації, а також деяких інших осіб, які реалізують функції передбачені для них законодавством.
У зв'язку з цим повноваження є правом та одночасно обов'язком відповідного суб'єкту діяти в певній ситуації таким чином, як передбачено законом чи іншим правовим актом. Повноваження передбачає його належне виконання згідно із принципом законності. Тож для визначення компетенції конкретного нотаріального органу ще недостатньо знати коло питань, які віднесені до повноважень нотаріальних органів взагалі. В зв'язку з цим можна поділити компетенцію на два види: предметну та територіальну.
Предметна компетенція - це розмежування нотаріальних дій між різними нотаріальними органами з урахуванням виду і роду цих дій. Наприклад, свідоцтво про право на спадщину видає тільки нотаріус.
З поняттям територіальної компетенції пов'язано розмежування кола дій між нотаріальними конторами з урахуванням території її діяльності.
За загальним правилом ст. 41 Закону - нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66,70-73, 85, 93 і 103 Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України на всій території України. Обмеження:
- ст. 55 — посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна - провадиться за місцем знаходження вказаного майна;
- ст. 37,40, гл. 6 ст. 60-65 - заходи до охорони спадкового майна вживаються державними нотаріальними конторами за місцем знаходження цього майна;
- ст. 34 п. 3, гл.7 ст.66-69 - свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, тобто за місцем останнього місця проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або основної частини;
- гл.8 ст.ст.70, 71, гл. 9 ст.72, гл. 10 ст. 73,74 -свідоцтво про право власності у разі розподілу спільного майна подружжя, придбання з прилюдних торгів - жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок та іншого нерухомого майна видається нотаріусом за місцем його знаходження, а також в разі накладання заборони відчуження нерухомого майна;
- гл 13 ст. 85 п. 3 - прийняття нотаріусом в депозит грошових і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання;
- ст. 93 - прийняття чеків для пред'явлення до платежу і посвідчення несплати чеків здійснюється нотаріусом за місцем знаходження платника;
- ст. 103 - якщо міжнародним договором встановлено інші правила про нотаріальні дії, ніж їх містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовують правила міжнародного договору.
Крім територіальних обмежень, правовий статус нотаріуса та посадової особи органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не дозволяє вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом» або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її-) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними (ст. 9 Закону).
Відповідно до ст. 34 Закону у нотаріальних конторах та поза вказаними приміщеннями вчиняються такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); 2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; 5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); 6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; 7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; 8) видають дублікати нот. документів,що зберігаються у справах нотаріуса; 9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації; 10) засвідчують вірність копій (фотокопій)документів і виписок з них; 11) засвідчують справжність підпису на документах; 12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; 14) посвідчують факт, що фізична особа є живою; 15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; 16) посвідчують час пред'явлення документів; 17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
19) вчиняють виконавчі написи;
20) вчиняють протести векселів;
21) вчиняють морські протести;
22) приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом. Так, згідно листа Міністерства юстиції України від 29.03.94 року «Про порядок вчинення нотаріальних дій, не передбачених законодавством України» у деяких міжнародних договорах про правову допомогу, укладених Україною, передбачається вчинення нотаріальних дій, невідомих українському законодавству про нотаріат. До таких дій відноситься розкривання та оголошення заповіту. Але незрозумілим є питання, чому не передбачена в Україні така нотаріальна дія як оголошення заповіту? Це досить важливе питання має зайняти окреме місце в нотаріальній практиці. Так, від змісту заповіту залежить можливість визначення спадкоємців, а також місцезнаходження спадкового майна. Отже, крім урочистого значення це провадження має досить значний правовий вплив на інші нотаріальні провадження. З цим інститутом необхідно пов'язувати й інше провадження щодо встановлення кола спадкоємців за заповітом.
Не може бути складовою частиною ні провадження по видачі свідоцтва про право на спадщину, ні провадження щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна
- видача із спадкового майна грошових сум на покриття витрат, пов'язаних із смертю, похованням спадкодавця та інших. Такі дії мають являти собою самостійний нотаріальні провадження, оскільки вимагають певної процедури їх вчинення. Але з урахуванням їх однотипної матеріальної та процесуальної природи, та однорідності правовідносин, з яких вони випливають, кола заінтересованих осіб, а також логічного взаємозв'язку (законодавчого поки не передбачено) з метою економії часу, процесуальних засобів та сприяння у найефективнішому їх вчиненні доцільно об'єднувати їх в один нотаріальний процес, при цьому враховуючи процесуальну процедуру вчинення кожного окремого провадження і умови їх сумісного здійснення.
Робляться пропозиції щодо збільшення кількості нотаріальних проваджень та обґрунтовуються їх значимість та необхідність, тому вважається недоцільним їх наведення в цьому параграфі без відповідної аргументації.
В державних нотаріальних архівах видаються дублікати і засвідчується вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів (ст. 35 Закону).