
- •Передумова
- •3. Адвокатура Нового Часу
- •1. Зародження та розвиток адвокатури в Україні (IX-XIII ст.- Київська Русь, XIV-XVI ст. Польсько-литовський період.)
- •2.Адвокатура в східній Україні у дореволюційний період (1864-1917 pp.)
- •3.Організація та діяльність адвокатури в західноукраїнських землях .
- •4. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 – грудень 1992 pp.)
- •4.1. Становлення адвокатури в Україні (1917-1921 pp.).
- •1. Основні міжнародні документи, що регламентують організацію і діяльність інституту адвокатури
- •1.1. Міжнародно-правові документи щодо забезпечення дотримання прав і свобод людини
- •1.2. Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
- •2. Загальні принципи організації інституту адвокатури
- •2.1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
- •2.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
- •2.3. Принцип наявності в адвоката професійної підготовки
- •2.4. Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури
- •3. Загальні принципи діяльності адвокатів
- •3.1. Визначення загальних принципів діяльності адвокатів
- •3.2. Принцип верховенства права
- •3.3 Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій
- •3.4. Принцип гуманізму
- •3.5. Додержання адвокатами норм професійної етики
- •3.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
- •3.7. Принцип оплатності роботи адвокатів
- •Лекція 1. Становлення та розвиток нотаріальної діяльності на різних етапах європейської історії
- •1. Історія виникнення нотаріту в Стародавньому Сході, Стародавньому Римі.
- •2. Історія нотаріту західної Європи
- •3. Виникнення та розвиток українського нотаріату
- •3.1.Зародження і розвиток нотаріальної діяльності в Україні до початку XX ст.
- •Особливості розвитку нотаріату на західноукраїнських землях. Досвід зунр.
- •3.3. Організація нотаріальної справи в Радянській Україні.
- •Загальна характеристика сучасного українського нотаріату.
- •Предмет нотаріально-процесуального права. Місце нотаріату в системі правоохоронних органів
- •Завдання нотаріату.
- •Джерела нотаріально-процесуального права
- •Принципи діяльності нотаріату в Україні
- •Принцип обгрунтованості нотаріальних дій. Зміст цього принципу означає, що всі дії нотаріуса мають відповідати дійсним обставинам, а його висновки повинні бути обгрунтованими.
- •Принцип сприяння громадянам та організаціям у здійсненні їхніх прав і законних інтересів
- •Принцип національної мови
- •Принцип додержання таємниці 'вчинюваних нотаріальних дій
- •Організація діяльності нотаріату в Україні
- •Компетенція нотаріусів
- •Питання для самоконтролю
- •2.Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій
- •Встановлення особи, перевірка дієздатності громадян та правоздатності юридичних осіб
- •Вимоги щодо оформлення нотаріально посвідчених угод
- •Загальні правила посвідчення угод
- •Основні види нотаріальних дій та правила їх посвідчення
- •Договори відчуження майна
- •Договори відчуження земельної ділянки
- •Договори застави
- •Вчинення виконавчих написів
- •Посвідчення заповітів
- •Видача свідоцтва про право на спадщину
- •2.Предмет, структура юридичної деонтології.
- •1.Групи (типи) нотаріальних систем. Загальна характеристика
- •2.Український нотаріат – нотаріат латинської моделі.
- •1.Порядок застосування іноземного права при здійсненні нотаріальних дій за Законом України «Про нотаріат»
- •2.Нотаріальне оформлення документів для дій за кордоном. Прийняття документів, складених за кордоном
- •3. Міжнародні договори
- •Додатки
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- •Розділ III види адвокатської діяльності. Права і обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності
- •Розділ IV договір про надання правової допомоги
- •Розділ V зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •Розділ VI дисциплінарна відповідальність адвоката
- •Розділ VII адвокатське самоврядування
- •Розділ VIII здійснення в україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Розділ X перехідні положення
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви
- •Глава 5. Посвідчення угод
- •Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна
- •Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину
- •Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя {Статтю 70 виключено на підставі Закону n 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012}
- •Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів
- •Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна
- •Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу
- •Глава 12. Посвідчення фактів
- •Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів
- •Глава 15. Вчинення протестів векселів {Назва глави 15 із змінами, внесеними згідно із з-ном n 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012}
- •Глава 16. Вчинення морських протестів
- •Глава 17. Прийняття документів на зберігання
- •4 Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р. Http://www.Drsu.Gov.Ua/show/1200
3.6. Наявність спеціального дисциплінарного провадження щодо адвокатів
Кодекси професійної поведінки встановлюються відповідними органами адвокатури або положеннями національного права і звичаями, визнаними міжнародними стандартами та нормами. Обвинувачення або порушення справи проти адвоката у зв'язку з його професійною діяльністю мають провадитись у рамках швидкої і справедливої процедури. Адвокату має бути надане право на справедливий розгляд, що включає можливість надання йому допомоги іншим адвокатом за його вибором. Дисциплінарне провадження проти адвоката має бути віднесене до відання безсторонніх дисциплінарних комісій, рішення яких може бути оскаржене в суді. Усе дисциплінарне провадження має здійснюватися згідно з кодексом професійної поведінки та іншими визнаними стандартами й етичними нормами адвокатської професії відповідно до зазначених Положень.
Враховуючи викладене, розглянемо дисциплінарне провадження у світових системах адвокатури.
В Англії існує дисциплінарний трибунал у справах соліситорів, який є незалежним від юридичного товариства органом. Він складається з лорда-хранителя судових архівів, членів - соліситорів зі стажем роботи не менше десяти років, а також членів - непрофесіоналів, які не можуть бути ні соліситорами, ні баристерами. Трибунал є судовим органом. Свої рішення він виносить у складі трьох членів, включаючи двох соліситорів та одного непрофесіонала. Трибунал може заслуховувати показання свідків, які даються під присягою, примушувати свідків з'являтися за повісткою. Він може також за згодою лорда-хранителя судових архівів виробляти правила, що регулюють власний судовий процес. Дисциплінарний трибунал може застосовувати такі санкції: виключити зі списку соліситорів, усунути від практики (як правило, на період не більше п'яти років), накласти штраф (не більше 3 тис. фунтів стерлінгів), оголосити догану. Рішення трибуналу може бути оскаржене до Апеляційного суду.
Соліситори, будучи офіційними особами при Верховному суді, можуть бути піддані дисциплінарним стягненням з боку Високого та Апеляційного судів.
У баристерів також є механізм дисциплінарного провадження. При Сенаті створено загальний об'єднаний для всіх "Іннів" дисциплінарний комітет, до якого входить п'ять членів (суддя, представник присяжних та три практикуючих баристери). Сигнали про проступки баристерів надходять спочатку до ради з питань професійної поведінки, а вже потім до зазначеного комітету. До баристерів можуть бути застосовані такі стягнення: догана, штраф, відсторонення від роботи на необмежений строк, виключення з "Інна" тощо. Ці стягнення можуть бути оскаржені у Високому суді.
У США адвокати менше залежать від своїх організацій, тому дисциплінарна практика тут досить ліберальна. Так, адвокатська організація після розслідування проступку адвоката може накласти на нього штраф або виключити адвоката зі свого складу (щоправда, ця санкція застосовується дуже рідко; значно ширше практикується виключення за несплату членських внесків). Більш суворі заходи практикують суди: за "неповагу до суду" та "непрофесійну поведінку" (які визначаються, до речі, самим судом) адвокат може бути не лише усунутий від виконання своїх обов'язків, а навіть засуджений до тюремного ув'язнення.
У Франції згідно із законом адвокат відповідає за дії, пов'язані з виконанням професійних обов'язків. Насамперед це цивільно-правова відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків під час надання консультацій, підготовки документів, виконання будь-яких спеціальних дій, дозволених законом, або у разі помилкової оцінки суті справи, порушення її провадження, неналежного виконання обов'язків щодо надання клієнтові допомоги під час процесу. Адвокат буде нести відповідальність і в разі порушення "Професійних правил", викладених у статтях 154-164 Декрету від 27 листопада 1991 р. про організацію адвокатської професії.
На думку французьких юристів, підставою відповідальності адвоката при виконанні ним професійних обов'язків є вимога "додержувати правил обережності та передбачливості, які є необхідними для захисту інтересів, довірених йому клієнтом".
Для реалізації зазначеної вимоги передбачено спеціальне страхування двох видів. Перший вид - це страхування професійної цивільно-правової відповідальності. Договір страхування адвоката укладається зі страховою установою індивідуально адвокатом, адвокатом - наймачем іншого адвоката, групою адвокатів, адвокатською колегією або адвокатом (адвокатами) та колегією. Інше обов'язкове страхування проводиться для відшкодування грошових сум і цінних паперів, одержаних адвокатом у процесі виконання своїх обов'язків. У цьому випадку договір страхування адвокатів укладається колегією, в якій вони працюють. Страхова сума виплачується, якщо адвокат є неплатоспроможним, а зацікавлена особа доведе, що її вимога є безспірною, ліквідною і повинна бути оплачена. Адвокату заборонено законом приймати гроші або цінні папери на суму, що перевищує розмір страхового відшкодування.
Крім того, адвокати у Франції можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності у разі порушення законів, регламентів, професійних норм, вимог чесності, гідності, професійної делікатності (навіть за межами професійної діяльності). Можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: догана, тимчасове (до трьох років) усунення від роботи, виключення зі списків адвокатів. Якщо адвокат вчинив незначний проступок, його викликає голова ордену адвокатів і робить, так би мовити, "батьківське повчання", а якщо проступок серйозніший, дисциплінарне стягнення накладає рада ордену адвокатів, рішення якої може бути оскаржене в Апеляційному суді.
У Німеччині для дисциплінарного провадження проти адвокатів при кожній палаті адвокатів створено суди честі. Такий суд складається з голови, кількох головуючих і членів суду, призначених з числа адвокатів на чотири роки управлінням юстиції землі після погодження з правлінням палати адвокатів. Члени суду честі свої обов'язки виконують на громадських засадах, але протягом виконання цих функцій мають статус професійних суддів. Вони не можуть одночасно займатися адвокатською діяльністю або бути членом правління палати адвокатів. Контроль за судом честі здійснює управління юстиції землі. Рішення суд виносить у складі трьох членів (включаючи головуючого). До адвокатів можуть застосовуватися такі стягнення: попередження, догана, штраф, заборона працювати представником або захисником у певних інстанціях правосуддя від одного до п'яти років, виключення з адвокатури. Догана і штраф можуть бути призначені одночасно.
При верховному суді землі створюється верховний суд честі, який за погодженням із землями може обслуговувати кілька земель. Цей суд складається з президента, головуючих і членів, які є адвокатами та професійними суддями. При верховному суді честі може бути створено кілька сенатів. Президентом верховного суду честі та головами його сенатів можуть бути тільки адвокати. Усі члени верховного суду честі - і адвокати, і судді - призначаються на чотири роки управлінням юстиції землі. Цей суд виносить рішення у складі п'яти членів (включаючи головуючого). Крім того, як засідателі в ньому беруть участь по два члени суду — адвокати й судді.
При федеральному Верховному суді створено сенат у справах адвокатів, до якого входять президент, три члени суду і три адвокати як засідателі (вони призначаються на чотири роки федеральним міністром юстиції зі списку кандидатур, поданих президією федеральної палати адвокатів). Адвокати-засідателі є суддями на громадських засадах.
На підставі клопотання правління палати адвокатів про порушення справи проти адвоката прокуратура подає до суду честі першої інстанції заяву про обвинувачення адвоката, після чого починається провадження за справою. Якщо прокуратура не дає ходу такому клопотанню, правління палати адвокатів або приймає рішення про закриття справи, або протягом місяця подає клопотання до верховного суду честі. Справа розглядається в закритому засіданні, але за клопотанням прокуратури воно може проводитись (а за клопотанням адвоката повинно проводитись) у присутності громадськості. Суд честі може доручити одному з членів суду заслухати свідків та експертів. Рішення суду може бути протягом тижня з дня його оголошення оскаржене до верховного суду честі або федерального Верховного суду.