18

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ВЛАДА І ЛІДЕРСТВО ЯК ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

1.1. Теорії влади, її сутність і основи

1.3. Сутність лідерства і його основні ознаки

1.4. Стилі керівництва

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА ТзОВ «Рейкарц Парк Готель»

2.1.Загальна характеристика підприємства ТзОВ «Рейкарц Парк Готель»

2.2. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища

2.3. Основні типи влади на підприємстві

РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ВЛАДИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Використання зарубіжного досвіду, щодо основних типів влади на підприємстві ТзОВ «Рейкарц Парк Готель»

3.2. Напрямки вдосконалення основних типів влади на підприємстві ТзОВ Рейкарц Парк Готель»

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Готельне господарство України в умовах євроінтеграційних процесів потребує глибокого наукового обґрунтування його розвитку, в якому вирішальну роль відіграє висококваліфікований і мотивований персонал, а саме воно перетворюється на повноцінну і пріоритетну сферу економічної діяльності.

Разом з тим сучасні дослідження показують, що на підприємствах готельного господарства спостерігається певна невідповідність наявного кадрового потенціалу та рівня розвитку галузі взагалі зростаючим запитам клієнтів щодо обсягів і якості наданих послуг.

Подальший розвиток сфери послуг ставить нові вимоги до кадрового забезпечення готельного господарства, потребує великих інвестицій у зростання та розвиток персоналу. Адже саме інвестиції в людські ресурси слід розглядати як довгостроковий чинник підвищення конкурентоспроможності галузі.

Важливі аспекти проблем ринкового механізму зайнятості населення, формування і використання трудового потенціалу, функціонування ринку праці знайшли висвітлення та набули подальшого розвитку в наукових працях відомих вітчизняних і закордонних вчених: Алимова О.М., Андрушківа Б.М., Бандура С.І., Брича В.Я., Гнибіденка І.Ф., Горєлова М.О., Грішнової О.А., Долішнього М.І., Заяць Т.А., Колота А.М., Кравченко І.С., Куценко В.І., Лібанової Е.М., Новікової О.Ф., Новікова В.М., Онікієнка В.В., Петрової І.Л., Покрищука В.О., Савченка В.А., Шаленко М.В., Альберта М., Мескона М.Х., Макконнелла К.Р., Мерсера Д., Саруханова Е.Р., Фішера С., Хедоурі Ф., Чернюк Л.Г. та інших.

Окремі аспекти функціонування та розвитку готельного господарства розглядаються у наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів: Азара В.А., Браймера Р.А., Дуровича О.П., Кабушкіна М.І., Карсекіна В.І., Квартальнова В.О., Кузнєцової Н.М., Папіряна Г.А., Ткаченко Т.І., Уокера Д., Чудновського О.Д.

Проте ціла низка проблем залишаються недостатньо розробленими в галузевому розрізі, в тому числі в готельному господарстві. В умовах трансформаційних змін потребує дослідження проблема формування кадрової стратегії розвитку готельного господарства як найбільш перспективна з точки зору прибутковості і динамічності його розвитку.

Управління організацією означає управління всіма її найважливішими компонентами – людськими, матеріально-технічними, організаційними, фінансовими ресурсами, якістю продукції, тощо. Центральним елементом в системі управління організацією виступають людські ресурси.

Предметом моєї курсової роботи є вдосконалення основних типів влади, що застосовуються на підприємстві, а саме готелю ТзОВ «Рейкарц Парк Готель»

Мета: вивчити та охарактеризувати основи управління в організації готельного господарства, управління в системі менеджменту організації, розглянути сучасні підходи управління персоналом, розробити аналіз вдосконалення основних типів влади, що застосовуються на підприємстві на прикладі готельного підприємства ТзОВ «Рейкарц Парк Готель»

Об'єкт дослідження: готельне підприємство ТзОВ «Рейкарц Парк Готель», як об’єкт менеджменту у сфері управлінської діяльності.

Розділ 1 влада і лідерство як основні категорії організаційного управління

1.1. Теорії влади, її сутність і основи

Тема влади давно хвилює філософів, політологів і соціологів. Класики філософії порізному трактували поняття влади, акцентуючи свою увагу на окремих аспектах. Платон і Аристотель намагались створити таку модель влади, яка б була найкориснішою для суспільства, надаючи при цьому велике значення особистості. Н. Макіавеллі намагався знайти умови для найефективнішого управління державою особистістю. Т. Гобсс, Дж. Локк, Ш. Монтеск'є шукали механізм народовладдя в демократії, а К. Маркс розглядав владу з класових позицій. [17,с.59]

М. Вебер вважав, що ефективність влади визначається її раціональністю. Вебер не вважав за необхідне розрізняти владу і вплив, розглядав їх як певну суму прав, що рухається зверху донизу в межах певної організаційної структури. Розвиваючи ідеї Вебера, М. Фоллетт вважала, що на місце влади, наскільки це можливо, повинні прийти докладні інструкції і професійне навчання персоналу, що дасть можливість краще використовувати набуті досягнення, розуміти зміст і необхідність розпоряджень зверху. На противагу Фоллет, Д. МакГрегор стверджував, що формальній владі і правам, які випливають зі службового положення варто приділяти менше уваги. Більше ж значення варто придавати "інтеграції", тобто створенню умов, що дозволили б членам організації досягати власних цілей, одночасно працюючи на добробут свого роботодавця. [23, с.15]

Ч. Бернард вважав, що керівника наділяють владою люди, які хочуть, щоб ними управляли. Тому, на його думку, справжнім власником влади є сам персонал, тому що саме він вирішує, виконувати або не виконувати розпорядження зверху. Герберт А. Саймон працюючи над алгоритмом прийняття рішення, визначив владу як "можливість приймати рішення, які направляють дії іншої людини". Саймон був твердо переконаний у тому, що влада породжує ієрархічні відносини між двома або кількома людьми: один з яких - керівник, іншої – підлеглий. [27.с.45]

Дискусія про сутність влади в організації триває дотепер. Узагальнюючи викладене вище, можна побачити еволюційність уявлень про сутність влади – від розгляду в контексті управлінських прав, властивих певному положенню, що займає менеджер, і до теорій, де влада розглядається як визнання інших, де чітко розмежовуються право і здатність впливати.

Поняття "влада" в сучасній управлінській літературі найчастіше розглядається в двох аспектах:

• по-перше, як здатність певної людини впливати на поведінку інших з метою підкорення їх свій волі;

• по-друге, як організаційний порядок, що забезпечує цілісність та ефективність функціонування організації.

Визначення влади як організаційного порядку має на увазі наступне:

1) влада існує в того, хто може її використати потенційно, тобто вона існує не тільки тоді, коли використовується. Наприклад, якщо співробітник працює за правилами, то в начальника немає необхідності застосовувати до нього наявну в нього влади;

2) влада є функцією взаємозалежності, тобто між тим, хто використовує владу, і тим, до кого вона застосовується, існує взаємозалежність. Чим більше одна людина залежить від іншої, тем більше влади в одного і менше в іншого;

3) влада не є абсолютною, тобто той, до кого застосовується влада, має деяку свободу дій.

4) влада – це соціальний по своїй суті процес, що базується на дослідженні взаємодії людей і груп в організації.[17, с.102]

Влада керівника, на перший погляд, передбачена його повноваженнями. Однак у системі формальних повноважень керівника закладена потенційна влада над підлеглими, а реальна влада залежить від того, як формуються його відносини з навколишнім середовищем – безпосередніми керівниками, підлеглими та колегами. [28,с.12-20]

Влада в менеджменті – реальна можливість впливати на поведінку інших, змінювати їх у визначеному напрямі. Влада є необхідною умовою умспішної діяльності організації.