Існують різні визначення процесів злиття і поглинання. Наприклад, П. Гохан дає таке визначення: "Злиття – це об'єднання різних за розмірами компаній, при якому одна компанія приєднується до іншої". Поглинання – це покупка 100 % акцій товариства, причому поглинуте товариство може продовжувати існувати і далі"

Процеси злиття і поглинання на світовому ринку отримали назву М&А (Merger and Acquisition). Передача контролю з управління бізнесом або його частини називають М&А-операції. M&A є економічними процесами укрупнення бізнесу та капіталу, які відбуваються на макро- та мікроекономічних рівнях. Як наслідок, на ринку з'являються більш великі компанії замість декількох менших. Ці угоди можуть стосуватися як реалізації певної частки підприємства, так і компанії загалом. Існують три моделі М&А-операцій: придбання корпоративних прав; придбання активів; придбання боргів.

Потрібно виокремити різноманітні типи злиттів та поглинань підприємств. В основі їхнього поділу лежать різні критерії класифікації, а саме: характер інтеграції компанії; мета і спосіб об'єднання; відношення до процесу злиття та спосіб поєднання потенціалу.

З урахуванням характеру інтеграції компаній доцільно виділяти такі види злиття: горизонтальні злиття (компаній, які працюють в одній галузі); вертикальні злиття (компаній, які працюють у різних галузях); конгломератні злиття (компаній, які працюють у різних галузях і випускають непов'язану одна з одною продукцію).

За метою і способом об'єднання потенціалу: для нарощування виробничого потенціалу, для нарощування управлінського потенціалу, для нарощування ринкового та стратегічного потенціалу.

За умовами злиття: злиття на паритетних умовах, злиття не на паритетних умовах, злиття з утворенням нової юридичної особи, повне поглинання та часткове поглинання. Залежно від ставлення управлінського персоналу компаній до угоди про злиття або поглинання компанії, можна виділити: дружні злиття – злиття і поглинання, за яких керівник і акціонери підтримують угоду і ворожі злиття – злиття і поглинання, за яких керівний склад цільової компанії не згодний з угодою і здійснює низку заходів, що спрямовані проти захоплення .

В Україні останніми роками ринок злиття і поглинання є популярним.

Основними цілями, які ставлять перед собою учасники М&А-операцій, є: доступ до нових ринків, продуктів, каналів розподілу, що дають змогу більш ефективно використовувати наявні у компанії ресурси і навики; фінансова стабілізація; зміни в темпах економічного розвитку; реалізація захисту власної компанії - диверсифікація галузевих ризиків та зменшення ймовірності бути поглинутим іншою компанією та інше.

Вітчизняна практика свідчить про наявність підприємств, які застосовують технології поглинання з метою оптимізації оподаткування, намагаючись приєднати компанію з наявною сировинною базою та технологічними можливостями і негативним фінансовим результатом діяльності чи пільгами в оподаткуванні. Ще однією перевагою об'єднання є підвищення конкурентоспроможності компанії. Чим більша конкуренція у певному ринковому сегменті, тим власники активніше шукають шляхи підвищення інвестиційних можливостей своїх підприємств.

Переваги:

• об`єднання фінансових потоків підприємств задля ефективного використання їх в інвестиційній та інноваційній діяльності;

• диверсифікація виробництва;

• досягнення ефекту масштабу;

• податкові пільги та дотації зі сторони держави;

• економія коштів за рахунок зниження трансакційних витрат;

• зміцнення конкурентоспроможності;

• співробітництво та економія на Науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах (НДДКР);

• можливість розгортання широкомасштабних НДДКР та розвиток інноваційного клімату на виробництві [2].

Загалом у січні-жовтні 2012 р. в Україні було укладено130 угод зі злиття та поглинання на суму $4,08 млрд. Цікаво, що кількість угод виявилася значно більшою, ніж їх укладалося за аналогічні періоди в останні шість років, про-те показник обсягу угод і досі залишається незначним. З 2009 по2012 рр., на ринку злиття та поглинання інвестори почали цікавитись тими галузями, які демонструють більшу стійкість до криз: виробництво продуктів харчування, фармацевтика, машинобудування та металургія .

У 2012 р., у галузевому розрізі лідерами ринку злиттів і поглинань та боргового фінансування були енергетичний і металургійний сектори, АПК,

нафтогазова промисловість, телекомунікаційний та інфраструктурний сектори.

З точки зору голландських, польських та французьких інвесторів, однією з пріоритетних галузей щодо вкладання капіталу є сільське господарство України, зокрема вирощування зернових, маличних культур та цукрового буряка . Але в той же час існуючий мораторій на придбання сільськогосподарських угідь стримує їх активність. Ця тенденція несе загрозу для фінансової безпеки внаслідок можливої монополізації ринків.

Увага учасників ринку злиттів та поглинань сьогодні прикута до енергетичного сектора, де знову активізувалися приватизаційні процеси. Головною особливістю угод у цьому секторі є те, що в активах його компаній домінує державна частка. У 2012 р. було укладено цілу низку угод, в основному з газорозподільними (13 угод на суму$40 млн) та обласними енергопостачальними (7 угод на суму $193,5 млн) компаніями.

Ринок M&A-2013 показав завидну активність — сума закритих і оголошених угод може перевищити $8 млрд

Це при тому, що основний тренд року — бажання бізнесу позбавитися збиткових і непрофільних активів, а також тих, що простоюють. Обсяг таких угод можна оцінити в $5 млрд. Другий тренд — подальша монополізація ринків. Якщо раніше монополії будувалися в промисловості та енергетиці, то в 2013-му така практика поширилася і на інші галузі. Наприклад, найбільша мережа будівельних супермаркетів відхопила більше 70% ринку, а продавці побутової техніки поділили ринок на двох

Розподіл між своїми

2013 року власники українських компаній продали активів на $6–8 млрд. Ринок зробили медіа, телеком та енергетика

Розпродаж активів на українському ринку відбувається на рідкість жваво. За оцінками експертів, обсяг ринку M&A за 2013 рік може утричі-вчетверо перевищити торішні показники. За оцінками компанії Ernst & Young (Україна), тільки за десять місяців в Україні відбулося понад 100 угод. Їх загальна вартість уже перевищила $6 млрд. У компанії Visum Capital підрахували, що сума закритих і оголошених угод в Україні в цілому за 2013-й може перевищити $8 млрд., а їх кількість — 160. Для порівняння: 2012 року обсяг вітчизняного ринку злиттів і поглинань ледь дотягнув до $2 млрд., а транзакцій було всього півсотні.

Ринок завирував завдяки старанням місцевих покупців і російських товстосумів. Вирішивши, що ціни впали до мінімуму, вони поспішають дешево скупити активи. «Основними драйверами цього року були перерозподіл активів між українськими власниками і відхід з України іноземних інвесторів. Інтересу останніх (крім російських) до придбання українських активів практично не було», — констатує старший консультант відділу корпоративних фінансів і M&A компанії Ernst & Young Станіслав Картавих.

Власники позбувалися непрофільних бізнесів, намагаючись сконцентрувати ресурси в своїх найсильніших напрямках. «Наприклад, «Кернел» відмовився від виробництва цукру. Компанія завершила операцію з продажу Чортківського цукрового заводу, а також продала Оржицький цукровий завод на користь «Астарти». HarvEast і той же «Кернел» продавали земельні ділянки, віддалені від основних кластерів компаній, а СКМ позбувся своєї частки в «Артемівськ Вайнері», — зазначив партнер Visum Capital, директор департаменту корпоративних фінансів Денис Альошин.

Компанії часто йшли з молотка за безцінь через банальне безгрошів´я. Кошти на розвиток бізнесу цього року ніде було взяти. Банківські кредити залишаються захмарно дорогими (ставки досягають 20–23% річних), а ситуація на ринках запозичень просто тупиковою. Рецесія у вітчизняній економіці та хронічне зниження оцінок України міжнародними рейтинговими агентствами геть-чисто відбили в інвесторів інтерес до придбання як внутрішніх облігацій компаній, так і їх євробондів. «Власники компаній, котрі свого часу переоцінили свої можливості щодо своєчасного обслуговування і повернення боргового фінансування, були змушені шукати покупців на свої активи. Причини — скорочення внутрішніх фінансових ресурсів і неможливість реструктуризації боргів», — констатує віце-президент із корпоративних фінансів інвестиційної компанії SP Advisor Олег Пронін.

Медіа рулить

Цьогоріч найбільшим сектором за обсягом угод несподівано став сектор медіа, де обсяг транзакцій становив приблизно $3 млрд. Найбільшу лепту внесли дві угоди: продаж Валерієм Хорошковським Inter Media Holding (покупець — Group DF Дмитра Фірташа) і придбання групою СЄПЕК Сергія Курченка United Media Holding у структур Бориса Ложкіна. На другому місці за обсягом транзакцій виявився сектор телекомунікації, вирвавшись уперед завдяки групі СКМ, яка купила «Укртелеком» за $1,3 млрд. Третім за обсягом угод — майже $700 млн. — став енергетичний сектор.

Іноземці активно розпродавали активи на фінансовому ринку. За цей рік було укладено угоди з продажу Астра Банку ($110 млн.), Брокбізнесбанку ($240 млн.), Сведбанку ($175 млн.), Ерсте Банку ($83 млн.), Platinum Bank (очікувана ціна $120–150 млн.), Кредитпромбанку, ТММ-банку, БМ-банку.

Традиційно активний агросектор не підвів і цього року. Тут найбільшими угодами стали придбання 80% «Дружби-Нови» «Кернелом» за $68 млн., російського «Воронеж Агро Холдингу» українським МХП за $100 млн., чернігівського «Агропрогрес» «Індустріальною молочною компанією» за $40 млн. і «Валінора» агрохолдингом «Укрлендфармінг».

Росія хоче в долю

Наступний рік навряд чи принесе багато несподіванок на ринок М&A. Обсяг угод може лише трохи перевищити показники цього року. А в ролі покупців, як і раніше, будуть місцеві олігархи і російські товстосуми. «Інтерес західних інвесторів дуже вибірковий. Зараз його можуть привабити хіба що виробництво і продаж товарів широкого вжитку, сфера послуг, фармакологія, ресурси та IT-сектор. Серед основних критеріїв — стабільна прибутковість компанії і перспективи зростання у середньостроковій перспективі, а також захищеність від валютних ризиків (наприклад, завдяки експорту) і прозорість ведення бізнесу», — вважає партнер, керівник департаменту корпоративних фінансів компанії «Делойт» Дмитро Ануфрієв.

2014-й повинен порадувати великою кількістю угод у таких галузях, як логістика, IT і телекомунікації. Перші покупки в цих секторах відбулися уже цього року. Серед них — придбання групою «Ренова» частки Ігоря Коломойського в «Міжнародному логістичному партнерстві» (сума угоди — приблизно $200 млн.), отримання транспортною корпорацією Global Ports права на викуп 50% терміналу «Іллічівськ» ($60 млн.). Восени 2013 року російський фонд Russia Partners продав на біржі 8,68% акцій розробника програмного забезпечення EPAM Systems за $120 млн., а власник Дельта Банку Микола Лагун купив термінальну мережу iBox за $10 млн. «Російська ТТК уже приступила до проведення due diligence українського інтернет-провайдера FreshTel, угода може відбутися найближчим часом. 2014-го можна очікувати активності і в сегменті ретейлу: про своє бажання вийти на український ринок, наприклад, заявила російська роздрібна мережа «Азбука Смаку», — зазначає Денис Альошин.

Ціла серія гучних угод може відбутися і у фінансовому секторі. Як очікується, наступного року наш ринок покинуть останні з західних груп, що володіють в Україні найбільшими банками — UniCredit Bank (володіє тут Укрсоцбанком), Intesa Sanpaolo (Правекс-банк), Raiffeisen Bank International ("Райффайзен Банк Аваль").

За оцінками Forbes, у першій половині року продаж компаній характеризується високою активністю. «За шість місяців 2013 оголошено про угоди вартістю більше ніж $ 3,5 млрд. Торік загальна сума M&A угод, за оцінками інвесткомпанії Concorde Capital, не перевищила $ 2 млрд», - пише Forbes.ua.