
- •Тема 5. Засоби реалізації потенціалу енергозбереження
- •5.1.1. Типи котлів
- •5 .1.2. Особливості конструкції
- •5.1.3. Баланс енергії котла та аналіз втрат
- •5.1.4. Алгоритм ефективного використання котла
- •5.1.5. Рекуперація тепла
- •5.2. Енергозберігаючі матеріали
- •5.3. Накопичувачі енергії
- •5.3.1. Класифікація та основні характеристики накопичувачів енергії
- •5.3.2. Акумулятори теплоти
- •5.4. Теплові помпи
- •5.4.1. Термодинамічні характеристики тп
- •5 .4.2. Типи теплових помп
- •5.4.2.1. Парокомпресійні тп
- •5.4.2.2. Абсорбційні тп
- •5.4.2.3. Компресійно-резорбційні1 тп
- •5.5. Когенерація
- •5.5.1. Основні характеристики когенераційних установок
- •5.5.2. Типові системи когенерації
- •5.5.3. Оцінка доцільності використання когенераційних систем
- •5.5.4. Перспективи використання когенераційних систем в Україні
- •5.6. Питання для самоконтролю
- •5.7. Рекомендована література
5.5. Когенерація
Термін "когенерація" означає спільне виробництво тепла і електроенергії на одній базовій установці, що живиться від одного джерела енергії.
Ідея і технічна реалізація когенерації не нові. Прикладом класичної когенерації є ТЕЦ, у яких пара відбирається з відповідних частин турбін для потреб теплофікації. Хоча при цьому ККД щодо виробітку електроенергії знижується, проте загальний (системний) ККД, що характеризує виробіток тепла і електроенергії, зростає і, відповідно, зростає коефіцієнт використання палива (КВП), що особливо суттєво в умовах дефіциту (дороговизни) палива та з позиції впливу на довкілля. Для теплових когенераційних систем КВП = 0.75–0.85, що набагато більше, ніж для чисто електричних чи теплофікаційних. На сьогодні когенераційні установки широко використовуються [12] для потреб районного енергозабезпечення або як автономні джерела енергії.
5.5.1. Основні характеристики когенераційних установок
Якщо когенераційна установка споживає за одну секунду паливо з теплотворною здатністю W кВт і виробляє електроенергії Е кВт та тепла Q кВт, то величини, що характеризують цю установку, є такими:
– електричний
ККД:
;
(5.26)
– тепловий ККД:
;
(5.27)
– системний ККД(він
же КВП):
;
(5.28)
– співвідношення виробництва
тепла і
електроенергії:
;
(5.29).
З виразу (5.28) випливає, що виробництво тепла і енергії взаємозв’язані, більше того, підвищуючи електричний ККД, знижуємо якість отримуваного тепла. Справді, припустивши, що електроенергія генерується з використанням еквівалентного циклу Карно, при сталому ηS та внутрішньому ККД турбогенератора ηі, отримуємо,
(5.30)
Т
1,
Т2
– температура на вході і виході з
турбогенератора. Оскільки системний
ККД когенераційної установки близький
до одиниці (0.75–0.85), то
,
отже
,
(5.31)
тобто потенціал тепла, що дається когенераційною установкою, тим більший, чим вищий тепловий ККД і, відповідно, чим нижчий електричний ККД.
5.5.2. Типові системи когенерації
Найпоширенішими системами когенерації є системи з "верхнім" та "нижнім" циклами. У першому випадку джерело первинної енергії використовують для генерації електроенергії, а залишкове тепло використовують для гарячого водо- і теплопостачання. Системи з "нижнім циклом" – це високотемпературні хіміко-технологічні процеси (металургія) з високопотенційним теплом, що використовуються для електрогенерації і теплофікації. Найпоширенішими у світі когенераційними системами є такі:
– двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) з утилізатором теплоти, див. рис.13;
–
газова турбіна
(ГТ) з котлом-утилізатором або з системою
допалювання вихлопних газів, рис.14;
– парові конденсаційні турбіни з проміжним відбором пари, рис.15;
– установки з комбінованим циклом, рис.16.
Наявний технічний потенціал України дозволяє швидко наростити випуск і впровадження когенераційних систем на базі ДВЗ та з ГТ силовими установками, див. нижче.