1.2 Ознаки, види та форми трудових ресурсів.

Трудові ресурси розподіляють на наступними ознаками:

Рис. Класифікаційні ознаки трудових ресурсів

У структурі трудових ресурсів з позиції їхньої участі в суспільному виробництві виділяють дві частини: активну (функціонуючу) і пасивну (потенційну).

Поняття "трудові ресурси" ширше, ніж поняття "економічно активне населення", оскільки включає ще і працездатних непрацюючих людей та тих, що навчаються на денному відділенні. Реально за поняттям "трудові ресурси" стоїть кількість населення, яку можна примусити працювати, тобто яка фізично здатна працювати.

Класифікація трудових ресурсів:

Величина трудових ресурсів залежить від офіційно встановлених вікових меж - верхнього і нижнього рівнів працездатного віку, частки працездатних серед населення працездатного віку, чисельності осіб, що беруть участь у громадській праці та тих, хто знаходиться за межами працездатного віку.

Завдання управління трудовими ресурсами:

-         формування чисельності та складу працівників підприємства, які відповідають специфіці його діяльності та здатні забезпечувати реалізацію завдань з його розвитку;

-         вибір найбільш ефективних форм залучення трудових ресурсів на підприємство;

-         створення необхідних організаційних та економічних умов для поєднання економічних інтересів працівників з інтересами підприємства та його власників;

-         забезпечення високих та сталих темпів зростання продуктивності та ефективності праці;

-         пошук та застосування ефективних форм мотивації та матеріального стимулювання персоналу.

Класифікація трудових ресурсів здійснюється за такими категоріями:

1) за складом виділяють:

- працездатне населення в працездатному віці - це особи, що знаходяться в працездатному віці (в Україні відповідно до чинного законодавства межі працездатного віку визначені для жінок - від 16 до 60 р.; для чоловіків - від 16 до 65 р.), за винятком непрацюючих інвалідів І і II груп, а також осіб, що перейшли на пенсію на пільгових умовах, тобто раніше за встановлений у загальному порядку робочий вік;

- працюючі підлітки (до 16 років);

- населення, старше працездатного віку, яке бере участь у суспільному виробництві;

2) за видами діяльності виділяють трудові ресурси, задіяні:

- в суспільному виробництві;

- індивідуальній трудовій діяльності;

- господарюванні домашнього та особистого підсобного господарства;

- навчанні з відривом від виробництва;

3) за віковою структурою виділяють такі групи трудових ресурсів:

- молодь у віці 16-29 років;

- особи середнього віку від 30 до 49 років;

- особи перед пенсійного віку: жінки 54-60 року; чоловіки 59-65 років;

- особи пенсійного віку: жінки 60 років і. старші; чоловіки 65 років і старше;

4) за статевою структурою трудові ресурси характеризуються співвідношенням кількості чоловіків і жінок у складі населення, як правило, працездатного віку. В Україні приблизно частка чоловіків становить 45 %, жінок - 55 %. Таке співвідношення є нормальним для економічно розвинених країн;

5) за рівнем освіти трудові ресурси мають такі освітні рівні:

- неповна середня освіта;

- загальна середня освіта;

- середня спеціальна освіта;

- вища освіта;

- фахівці вищої кваліфікації.

в) за професіонально-кваліфікаційною структурою трудові ресурси класифікуються:

- за видами економічної діяльності;

- за професіями та спеціальностями (згідно з діючим класифікатором професій та спеціальностей);

- за рівнем кваліфікації (висококваліфіковані, кваліфіковані та некваліфіковані кадри;

- за категоріями персоналу (адміністративно-управлінський персонал; виробничий персонал, допоміжний персонал).

Класифікація трудових ресурсів за основними ознаками дає змогу підвищити ефективність їх використання та регулювання ринку праці. Основою формування трудового потенціалу країни є процес відтворювання населення, який залежить від демографічного стану та рівня соціального розвитку.