5. Участь у згортанні крові

У печінці синтезуються такі фактори згортання крові, як фібріноген, протромбін, проакцелерин, проконвертин, антигемофільний глобулін В тощо.

6. Печінка - депо крові

Через печінку проходить 29% від ХОК. Печінка бере участь в перерозподілі крові. Алкогольна інтоксикація, отруєння токсичними речовинами викликають цироз печінки - розростання навколо судин фіброзної тканини. Крім того, застій крові у правому серці, збільшення тиску в системі порожнистої вени викликає застій крові у судинах печінки, в результаті плазма просочується у черевну порожнину. Це явище називається асцитом.

7. Дезінтоксикаційна функція печінки

Ця функція полягає в інактивації та виведенні лікарських препаратів (наприклад, сульфаніламідів, антибіотиків і ін.), гормонів, шкідливих речовин: аміаку, індолу, скатолу, фенолу, алкоголю, який метаболізується в основному в печінці, а потім виводиться з сечею та калом.

8. Біотрансформація лікарських препаратів в печінці

Пройшовши через стінку шлунку та кишківника, лікарські препарати, перш ніж потрапити у системний кровообіг, через ворітну вену проникають у печінку, де вони піддаються метаболічним перетворенням під дією ферментів печінки. Тому дози деяких препаратів (пропранолол, аміназин, опіати) при їх прийомі через шлунково-кишковий тракт повинні бути більшими, ніж при внутрішньовенному введенні для досягнення необхідного ефекту.

Біотрансформація лікарських препаратів проходить у дві фази: 1-а фаза - окислення, гідроксилювання - це реакції, в результаті яких утворюються групи: - ОН, - СООН, - Н, - Н₂; 2-а фаза - з'єднання цих речовин з глюкуроновою кислотою, сульфатами, гліцином і утворенням водорозчинних кон'югатів, які легко виводяться з організму з калом і сечею. Таким шляхом видаляються естроген, прогестерон, наркотики, амідопірин, саліцилати, антибіотики та інші препарати.

Багато лікарських речовин після їх біотрансформації у печінці у вигляді метаболітів або в незміненому вигляді за допомогою активних транспортних систем екскретують у жовч.

Частина цих речовин виводиться з калом, інша, під дією ферментів та мікрофлори перетворюється на сполуки, які знову реабсорбуються плазмою крові та потрапляють у печінку, де вони проходять процес метаболічних перетворень.

Всмоктування у кишківнику

Основне всмоктування продуктів гідролізу білків, жирів і вуглеводів відбувається у тонкому кишківнику. Білки всмоктуються у вигляді амінокислот, вуглеводи - у вигляді моносахаридів (глюкоза, фруктоза), жири - у вигляді гліцерину та жирних кислот. Всмоктуванню нерозчинних у воді жирних кислот допомагають водорозчинні солі жовчних кислот.

Всмоктування поживних речовин у товстій кишці незначне. Там всмоктується багато води, що необхідно для формування калу, у невеликій кількості глюкоза, амінокислоти, хлориди, мінеральні солі, жирні кислоти та жиророзчинні вітаміни A, D, Е, К. Речовини з прямої кишки всмоктуються так само, як і з ротової порожнини, тобто безпосередньо у кров, минаючи печінку. На цьому заснована дія живильних клізм.

Що стосується інших відділів травної системи, то речовини, що всмокталися у них, спочатку поступають по ворітній вені у печінку, а потім у загальний кровотік. Лімфовідтік від кишківника здійснюється по кишкових лімфатичних судинах у молочну цистерну.

Всмоктування поживних речовин залежить від величини всмоктувальної поверхні. Особливо вона велика у тонкій кишці, бо створюється за рахунок складок, ворсинок і мікроворсинок. Так, на 1 мм² слизової оболонки кишки припадає 30 - 40 ворсинок, а на кожен ентероцит - 1700 - 4000 мікроворсинок. Кожна ворсинка - це мікроорган, що містить м'язові скоротливі елементи, кровоносну та лімфатичну мікросудини і нервове закінчення. Перед мікроворсинками створене молекулярне сито, яке пропускає низько- та затримує високомолекулярні речовини.

Велику роль у всмоктуванні відіграють скорочення ворсинок: слабкі натщесерце, а за наявності в кишці хімуса активні (до 6 скорочень в 1 хвилину). У регуляції скорочення ворсинок приймає участь інтрамуральна нервова система (підслизове, мейснерівське сплетіння).

Екстрактивні речовини їжі, глюкоза, пептиди, деякі амінокислоти підсилюють скорочення ворсинок.

Механізми всмоктування

Для всмоктування у кишківнику мікромолекул - продуктів гідролізу поживних речовин, електролітів, лікарських препаратів - використовуються декілька видів транспортних механізмів:

1. Пасивний транспорт, що включає дифузію, фільтрацію і осмос.

2. Полегшена дифузія.

3. Активний транспорт.

Дифузія – рух речовин за градієнтом їх концентрації з кишки у кров і лімфу. Шляхом дифузії переносяться вода, віт. С, В₆, В₂ та багато ліків. Фільтрація заснована на градієнті гідростатичного тиску. Підвищення внутрішньокишкового тиску до 8-10 мм рт.ст. збільшує у 2 рази швидкість всмоктування з тонкої кишки розчину кухонної солі. Сприяє всмоктуванню збільшення моторики кишківника.

Переходу речовин через напівпроникну мембрану ентероцитів допомагають осмотичні сили. Якщо у травний канал ввести гіпертонічний розчин якої-небудь солі, то за законами осмосу рідина з крові та навколишніх тканин, тобто з ізотонічного середовища, буде проникати у бік гіпертонічного розчину, тобто у кишківник, і спричинюватиме очисну дію. На цьому заснована дія сольових послаблюючих засобів. За осмотичним градієнтом всмоктуються вода, електроліти.

Полегшена дифузія здійснюється також за градієнтом концентрації речовин, але за допомогою транспортних білків, без витрати енергії і швидше, ніж проста дифузія. Так переноситься фруктоза.

Активний транспорт здійснюється проти градієнта концентрації, за участю носія та вимагає витрати енергії. Як носій-транспортер найчастіше використовується Na⁺, за допомогою якого всмоктуються такі речовини, як глюкоза, галактоза, вільні амінокислоти, солі жовчних кислот, білірубін тощо. Шляхом активного транспорту всмоктуються також віт.В₁₂, іони кальцію. Гальмується активний транспорт при низькій температурі та дефіциті кисню.

Деякі високомолекулярні речовини транспортуються шляхом ендоцитозу (піноцитозу і фагоцитозу). Цей вид транспорту має значення при перенесенні у новонародженого білків, імуноглобулінів, вітамінів, ферментів грудного молока.

Деякі речовини, наприклад, вода, електроліти, антитіла, алергени можуть проходити через міжклітинні простори. Такий вид транспорту називається персорбцією.