
- •Лекція № 8 з фізіології на тему: «Фізіологія серцево-судинної системи»
- •Особливості будови та фізіологічні властивості міокарда.
- •Нагнітальна функція серця. Серцевий цикл.
- •Регуляція діяльності серця.
- •Нервові позасерцеві механізми.
- •Гуморальна регуляція діяльності серця.
- •Методи дослідження діяльності серця
- •Верхівковий поштовх.
- •Тони серця
- •Частота серцевих скорочень.
- •Систолічний та хвилинний об’єм кровоплину.
- •Електрокардіографія.
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Компенсаційні (амортизуючі) судини.
- •Резистивні судини або судини опору.
- •Обмінні судини (капіляри).
- •Ємнісні судини.
- •Механізми регуляції гемодинаміки
- •Особливості реґіонарного кровообігу та лімфатичної системи
Компенсаційні (амортизуючі) судини.
До амортизуючих (компенсаційних) судин належать аорта та великі артерії, що містять еластичні і колагенові волокна, які надають стінці судин пружності та міцності. Ефект амортизації полягає у згладжуванні систолічних коливань кровотоку, що виникають періодично.
Діаметр аорти відносно порожнини шлуночка невеликий і весь УО (70 мл) через неї за час викиду пройти не може. Тому аорта розтягується тим об’ємом крові, що надходить з шлуночка. Розтягнуті еластичні волокна, скорочуючись, створюють високий тиск, необхідний для проштовхування крові, а також перетворюють пульсуючий кровоплин у постійний рівномірний.
Резистивні судини або судини опору.
Основний опір току крові виникає у артеріолах. Тому систему артерій та артеріол назвали судинами опору або резистивними судинами, зі станом яких пов'язаний розвиток одного з найпоширеніших захворювань - гіпертонічної хвороби.
Артеріоли - це тонкі судини, діаметром від 15 до 70 мкм, у стінці яких є товстий шар кільцеподібних гладких м'язів, які можуть скорочуватися, зменшуючи просвіт судини і підвищуючи її опір. При цьому зменшується відтік крові з артерій, кров затримується в них і підвищує тиск. І.М.Сєченов назвав артеріоли "кранами серцево-судинної системи". Відкриття цих кранів збільшує відтік крові у капіляри, покращуючи кровопостачання тканин, а закриття – навпаки .
Отже, функціями артеріол є:
підтримання артеріального тиску організму,
регуляція місцевого кровоплину, яка залежить від робочої активності органу чи тканини.
Артеріальний тиск крові найчастіше вимірюють за допомогою манометра Ріва-Роччі за методом М.С. Короткова. При цьому вислуховують судинні тони, що виникають в артерії нижче накладеної манжетки.
У нестисненій артерії звуки при русі крові зазвичай відсутні. Якщо підняти тиск у манжетці вище систолічного артеріального, то манжетка перекриває просвіт артерії, а рух крові припиниться. Якщо почати поступово випускати з манжетки повітря, то у момент, коли тиск у ній стане дещо меншим рівня систолічного артеріального, кров проривається за манжетку. Це породжує звук, який ми чуємо нижче манжетки. Тиск у манжеті, при якому з'являються перші звуки в артерії, відповідає максимальному (систолічному) тиску. При подальшому зниженні тиску у манжеті настає момент, коли він стає нижчим діастолічного, і кров починає проходити по артерії як під час систоли, так і під час діастоли. При цьому звуки в артерії нижче манжети зникають. По величині тиску у манжеті в момент зникнення звуків судять про величину мінімального (діастолічного) тиску.
Тиск крові в артеріях не є постійним: він безперервно коливається.
Хвилі прешого порядку /пульсові/ є найчастішими і залежать від сили та частоти скорочень серця. Під час кожної систоли деяка кількість крові поступає в артерії та збільшує їх еластичне розтягнення, тиск у них підвищується. Під час діастоли поступлення крові зі шлуночків у артеріальну систему припиняється і відбувається лише відтік крові з крупних артерій. При цьому знижуються розтягнення стінок судин і тиск у них. Коливання тиску поширюються від асрти та легеневої артерії на всі їх розгалуження, поступово затухаючи. Різниця між систолічним та діастоліч-ним тиском, тобто амплітуда коливань тиску називається пульсовим тиском і рівна в нормі 35-50 мм рт. ст.
Крім пульсових коливань існують ще хвилі другого порядку, що співпадають з дихальними рухами. Тому їх називають дихальними хвилями: вдих супроводжується зниженням артеріального тиску, а видих - підвищенням.
У дрібних артеріях пульсовий тиск зменшується, а різниця між систолічним та діастолічним тиском згладжується. У артеріолах та капілярах пульсові хвилі артеріального тиску відсутні: тиск у них є постійним і не змінюється під час систоли чи діастоли.
У дорослої людини середнього віку артеріальний систолічний тиск в аорті коливається в межах 110-125 мм рт.ст. На артеріальному кінці капіляру він знижується до 20-30 мм рт.ст. Після 50 років тиск як правило підвищується і досягає у нормі 135-140 мм рт.ст.у 60 р. Діти народжуються з максимальним артеріальним тиском 50 мм рт.ст.,який за декілька днів піднімається до 70 мм рт.ст.
Мінімальний артеріальний тиск у здорових дорослих людей середнього віку становить 60-80 мм рт.ст.