2. Гуморальна регуляція діяльності серця.

Вплив гормонів. За ефектом впливу на функціонування серця гормони поділяють на дві групи: ті, що підсилюють роботу серця і ті, що послаблюють роботу серця.

До першої групи належать: адреналін, норадреналін – збільшують ЧСС, розширюють коронарні судини; глюкагон, інсулін – збільшують силу скорочень серця, а також тканинні гормони – ангіотензин ІІ, серотонін, гістамін.

До другої групи належать: ацетилхолін – зменшує силу і ЧСС через те, що є медіатором парасимпатичної нервової системи; брадикінін –зменшує силу скорочень.

Вплив метаболітів. Метаболізм у серцевому м’язі забезпечується усіма поживними речовинами крові, включаючи вільні жирні кислоти та молочну кислоту, що утворюються у скелетних м'язахпід час анаеробного гліколізу при фізичному навантаженні. Тому збільшення концентрації у крові креатинфосфату, молочної кислоти сприяє підсиленню серцевих скорочень.

Вплив іонів на функцію серця визначається станом мембран кардіоміоцитів, а також з концентрацією іонів у позаклітинному середовищі. Збільшення вмісту іонів поза кардіоміоцитами призводить до збільшення дифузії їх у клітину, зниження – до «вимивання» з кардіоміоцитів. Тому підвищення концентрації іонів Са²⁺ у зовнішньому для кардіоміоцитів середовищі підсилює скорочення серця, підвищує тонус серцевого м’яза, збільшує частоту серцевих скорочень. Аналогічний ефект мають іони Na⁺. Іони К⁺ чинять протилежний ефект – при збільшенні його концентрації у крові знижується активність водія ритму та ЧСС. Дворазове підвищення вмісту К+ у крові може призвести до зупинки серця. Цей ефект використовують у клінічній практиці для зупинки серця під час проведення на ньому операцій.

Інкреторна функція серця пов’язана з утворенням у серці біологічно активних сполук (катехоламіни, продукти арахідонової кислоти) та гормонів (натрійуретичний гормон, ангіотензин ІІ, соматостатин). Вони регулюють скоротливу активність міокарда, хвилинний об’єм крові; ренін-ангіотензин у міокарді має свої специфічні рецептори, при дії на які розвиваєтьсяя гіпертрофія міокарда.

5. Методи дослідження діяльності серця

Функціональні показники роботи серця та методи їх дослідження.

Існує велика кількість методик, що дозволяють одержати об’єктивну характеристику стану серця, його активності, наявності функціональних резервів за допомогою дослідження функціональних показників роботи серця.

1. Верхівковий поштовх.

У момент систоли шлуночків змінюються форма і об’єм серця. Воно переміщуєься зліва направо, його верхівка піднімається і надавлює на грудну клітку в ділянці V міжребрового проміжку по середньоключичній лінії. Встановити верхівковий поштовх можна методом пальпації. При патології серця цей поштовх може зміщуватися або змінювати свою силу, тому він має діагностичне значення.

2. Тони серця

Під час роботи серця виникають звуки, що мають назву тонів серця. Їх вивчають методами аускультації та фонокардіографії. Фонокардіограма – це крива запису звукових проявів роботи серця.

Перший (систолічний) тон збігається з періодом початку систоли шлуночків. Основним компонентом у його виникненні є закриття стулок атріовентрикулярних клапанів. Окрім цього в його утворенні має значення коливання сухожилкових хорд,які утримують стулки атріовентрикулярних клапанів, коливання великих судин (аорти та легеневого стовбура). Він низький і тривалий.

Другий (діастолічний) тон зумовлений ударом стулок пів місяцевих клапанів під час їх закриття на початку діастоли (основний компонент)., а також турбулентним рухом крові, яка б’ється об закриті стулки клапанів, і коливаннячм стінок великих артерій. Він високий і короткий.

Третій тон викликаний вібрацією стінок шлуночків у фазі швидкого заповнення їх кров’ю.

Четвертий тон – утворюється при систолі передсердь внаслідок вібрації їх стінок і поверненні частини крові в передсердя на початку систоли шлуночків, коли атріовентрикулярні клапани ще відкриті.

Проекція клапанів серця на грудну стінку:

1. Мітральний клапан – зліва над грудиною, в місці прикріплення 3 ребра.

2. Тристулковий клапан – на грудині у місці прикліплення 3 ребра зліва та хряща 5 ребра справа.

3. Клапан легеневого стовбура – в 2 міжребір’ї зліва від грудини.

4. Клапан аорти – посередині грудини на рівні 3 ребрних хрящів.

На грудній клітці виявлені місця, де найкраще вислуховуються перший та другий тони серця. Третій і четвертий тони серця у дорослих звичайно не прослуховуються, проте можуть бути зареєстровані приладами. У деяких випадках під час вислуховування (аускультації) крім тонів вислуховуються звукові явища, які називаються шумами.