
- •Лекція № 8 з фізіології на тему: «Фізіологія серцево-судинної системи»
- •Особливості будови та фізіологічні властивості міокарда.
- •Нагнітальна функція серця. Серцевий цикл.
- •Регуляція діяльності серця.
- •Нервові позасерцеві механізми.
- •Гуморальна регуляція діяльності серця.
- •Методи дослідження діяльності серця
- •Верхівковий поштовх.
- •Тони серця
- •Частота серцевих скорочень.
- •Систолічний та хвилинний об’єм кровоплину.
- •Електрокардіографія.
- •Фізіологія кровоносних судин
- •Компенсаційні (амортизуючі) судини.
- •Резистивні судини або судини опору.
- •Обмінні судини (капіляри).
- •Ємнісні судини.
- •Механізми регуляції гемодинаміки
- •Особливості реґіонарного кровообігу та лімфатичної системи
Нервові позасерцеві механізми.
Суть цього механізму полягає у тому, що робота серця регулюється за допомогою рефлексів. Центри регуляції діяльності серця знаходяться у довгастому та спинному мозку і надходять звідти по парасимпатичним та симпатичним нервам.
Симпатична та парасимпатична іннервація серця
У довгастому мозку знаходиться центр блукаючого нерва, моторне ядро якого бере участь у регуляції роботи серця і знаходиться у стані постійного тонічного збудження. Рівень тонусу змінюється залежно від кількості аферентних імпульсів, що надходять з рефлексогенних ділянок.
З моторного ядра блукаючого нерва виходять моторні волокна до серця. Правий нерв інервує переважно праве передсердя і синусний вузол, тому впливає на частоту серцевих скорочень. Лівий блукаючий нерв головним чином інервує атріовентрикулярний вузол, тому впливає переважно на провідність у цьому вузлі. Парасимпатична інервація шлуночків виражена слабко.
У бокових рогах трьох верхніх грудних сегментів спинного мозку знаходиться симпатичний центр, що бере участь у регуляції роботи серця.
Під впливом парасимпатичних нервів зменшується частота серцевих скорочень, аж до його зупинки в діастолі; зменшується сила скорочень, погіршується провідність аж до розвитку атріовентрикулярної блокади; знижується тонус і збудливість міокарда.
Під впливом симпатичної інервації підвищується частота серцевих скорочень, збільшується сила скорочень, підвищується збудливість, провідність і тонус міокарда.
По блукаючому нерву до серця постійно надходять гальмівні імпульси, що протидіють впливам симпатичної інервації, що утримує рівень роботи серця у певних рамках. У новонароджених вплив ядер блукаючого нерва відсутній і частота серцевих скорочень зумовлена дією симпатичної нервової системи (пульс прискорений).
У регуляції роботи серця, крім зазначених відділів мозку, беруть участь гіпоталамус, лімбічна система, які забезпечують більш досконале пристосування роботи серця до потреб організму. В цьому бере участь також кора великих півкуль, яка за механізмом умовно-рефлекторних зв’язків забезпечує тонку адаптацію функціонування серця на «сигнал» безумовного подразнення, тобто до появи безумовного стимулу (передстартовий рефлекс).
Рецепторний відділ рефлекторних дуг представлений рецепторами серцево-судинної системи та рецепторами інших органів. Рецептори, що подразнюються при зростанні тиску крові називаються баро- або пресорецептори. Рецептори, що реагують на зміни концентрації хімічних речовин (рівень О2, СО2, органічних кислот) називаються хеморецепторами. Найбільше значення для серцево-судинної діяльності мають рефлексогенні зони, розташовані в дузі аорти, каротидному синусі, розгалуженні легеневої артерії, порожнистих венах, епікарді.
Види рефлекторної регуляції серцевої діяльності:
При подразнені барорецепторів, у дузі аорти чи каротидному синусі збільшеним об’ємом крові відбувається розтягнення стінок судин. Це призводить до підвищення тонусу ядер блукаючого нерву і, як наслідок, зниження функції серця, в першу чергу, ЧСС. Аналогічні рецептори є у судинах внутрішніх органів, ендо-, міо-, епікарді.
При зменшенні об’єму крові, а, отже, і її тиску, тонус ядер блукаючого нерву послаблюється, завдяки чому підвищується активність симпатичної нервової системи, яка супроводжується посиленням функції серця (прискоренням ЧСС, збільшенням серцевого викиду).
При розтягненні великими порціями крові порожнистих вен у місці їх впадіння у праве передсердя чи подразненні механорецепторів в правому передсерді при підвищенні тиску крові спостерігається посилення функції серця та інших органів.
При нанесенні удару в живіт спостерігається сповільнення ЧСС або навіть зупинка серця (рефлекс Гольца) внаслідок активації блукаючого нерву.
При натисканні на очні яблука, завдяки підвищенню тієї ж активності парасимпатичної нервової системи (блукаючого нерву) істотно (на 10-20 уд./хв) знижується ЧСС (око-серцевий рефлекс Ашнера).
Серцева діяльність регулюється також умовнорефлекторно, тобто за участю кори головного мозку. Тобто, при болю, гніві, радості, у спортсменів в передстартовому стані, при відповідних спогадах прискорюється ЧСС, збільшується викид серця.