Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
8.Серце судини друк.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
824.83 Кб
Скачать
  1. Нервові позасерцеві механізми.

Суть цього механізму полягає у тому, що робота серця регулюється за допомогою рефлексів. Центри регуляції діяльності серця знаходяться у довгастому та спинному мозку і надходять звідти по парасимпатичним та симпатичним нервам.

Симпатична та парасимпатична іннервація серця

У довгастому мозку знаходиться центр блукаючого нерва, моторне ядро якого бере участь у регуляції роботи серця і знаходиться у стані постійного тонічного збудження. Рівень тонусу змінюється залежно від кількості аферентних імпульсів, що надходять з рефлексогенних ділянок.

З моторного ядра блукаючого нерва виходять моторні волокна до серця. Правий нерв інервує переважно праве передсердя і синусний вузол, тому впливає на частоту серцевих скорочень. Лівий блукаючий нерв головним чином інервує атріовентрикулярний вузол, тому впливає переважно на провідність у цьому вузлі. Парасимпатична інервація шлуночків виражена слабко.

У бокових рогах трьох верхніх грудних сегментів спинного мозку знаходиться симпатичний центр, що бере участь у регуляції роботи серця.

Під впливом парасимпатичних нервів зменшується частота серцевих скорочень, аж до його зупинки в діастолі; зменшується сила скорочень, погіршується провідність аж до розвитку атріовентрикулярної блокади; знижується тонус і збудливість міокарда.

Під впливом симпатичної інервації підвищується частота серцевих скорочень, збільшується сила скорочень, підвищується збудливість, провідність і тонус міокарда.

По блукаючому нерву до серця постійно надходять гальмівні імпульси, що протидіють впливам симпатичної інервації, що утримує рівень роботи серця у певних рамках. У новонароджених вплив ядер блукаючого нерва відсутній і частота серцевих скорочень зумовлена дією симпатичної нервової системи (пульс прискорений).

У регуляції роботи серця, крім зазначених відділів мозку, беруть участь гіпоталамус, лімбічна система, які забезпечують більш досконале пристосування роботи серця до потреб організму. В цьому бере участь також кора великих півкуль, яка за механізмом умовно-рефлекторних зв’язків забезпечує тонку адаптацію функціонування серця на «сигнал» безумовного подразнення, тобто до появи безумовного стимулу (передстартовий рефлекс).

Рецепторний відділ рефлекторних дуг представлений рецепторами серцево-судинної системи та рецепторами інших органів. Рецептори, що подразнюються при зростанні тиску крові називаються баро- або пресорецептори. Рецептори, що реагують на зміни концентрації хімічних речовин (рівень О2, СО2, органічних кислот) називаються хеморецепторами. Найбільше значення для серцево-судинної діяльності мають рефлексогенні зони, розташовані в дузі аорти, каротидному синусі, розгалуженні легеневої артерії, порожнистих венах, епікарді.

Види рефлекторної регуляції серцевої діяльності:

  1. При подразнені барорецепторів, у дузі аорти чи каротидному синусі збільшеним об’ємом крові відбувається розтягнення стінок судин. Це призводить до підвищення тонусу ядер блукаючого нерву і, як наслідок, зниження функції серця, в першу чергу, ЧСС. Аналогічні рецептори є у судинах внутрішніх органів, ендо-, міо-, епікарді.

  2. При зменшенні об’єму крові, а, отже, і її тиску, тонус ядер блукаючого нерву послаблюється, завдяки чому підвищується активність симпатичної нервової системи, яка супроводжується посиленням функції серця (прискоренням ЧСС, збільшенням серцевого викиду).

  3. При розтягненні великими порціями крові порожнистих вен у місці їх впадіння у праве передсердя чи подразненні механорецепторів в правому передсерді при підвищенні тиску крові спостерігається посилення функції серця та інших органів.

  4. При нанесенні удару в живіт спостерігається сповільнення ЧСС або навіть зупинка серця (рефлекс Гольца) внаслідок активації блукаючого нерву.

  5. При натисканні на очні яблука, завдяки підвищенню тієї ж активності парасимпатичної нервової системи (блукаючого нерву) істотно (на 10-20 уд./хв) знижується ЧСС (око-серцевий рефлекс Ашнера).

Серцева діяльність регулюється також умовнорефлекторно, тобто за участю кори головного мозку. Тобто, при болю, гніві, радості, у спортсменів в передстартовому стані, при відповідних спогадах прискорюється ЧСС, збільшується викид серця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]