5.3. Центри вегетативної нервової системи
Як уже було описано, симпатична та парасимпатична нервова системи мають свої центральні відділи, які здійснюють регуляторну функцію.
Центри симпатичної нервової системи:
- нервові ядра (скупчення нейронів) у бічних рогах VІІІ шийного, всіх грудних, до ІІ-ІV поперекових сегментів спинного мозку – тораколюмбальні. Нервові волокна виходять з них через передні корінці спино-мозкових сегментів разом з відростками мотонейронів.
Центри парасимпатичної нервової системи (розміщені вище і нижче симпатичних центрів, тому і називаються парасимпатичними):
- нервові ядра середнього мозку – мезенцефальні. Наприклад, волокна у складі окорухового нерву;
- нервові ядра у довгастому мозку – бульбарні. До них належать нервові ядра лицевого (VII), язикогорлового (ІХ), блукаючого (Х) нервів;
- нервові ядра у передніх рогах крижових сегментів спинного мозку – сакральні центри. Наприклад, від них відходять тазові нерви.
Ці центри підпорядковуються центрам у проміжному мозку – гіпоталамусі та смугастому тілі, які у свою чергу підпорядковані центрам у корі головного мозку.
5.4. Ганглії вегетативної нервової системи
Ганглії (вузли) вегетативної нервової системи є винесеними на периферію рефлекторними центрами. Вони виконують наступні функції:
передають імпульси з ЦНС на органи і тканини;
є рефлекторними центрами, здатними регулювати функції внутрішніх органів, незалежно від ЦНС.
Види симпатичних гангліїв:
1. Паравертебральні (колохребтові) – розташовані по обидва боки хребта, утворюють два симпатичні стовбури. Від цих гангліїв аксони направляються на периферію органі самостійно або у складі нервів.
2. Превертебральні (передхребтові) –розміщені далі від хребта та від органів. Їх волокна утворюють сплетіння.
Види парасимпатичних гангліїв:
1. Інтрамуральні – розміщені у стінках органів.
2. Біляорганні – розташовані поблизу органу.
Регулююча роль гангліїв у функціонуванні органів спостерігається на прикладі роботи серця чи кишківника, які продовжують скорочуватися навіть поза організмом завдяки існуванню інтрамуральних гангліїв, організованих по рефлекторному принципу. Отже, інтрамуральні нейрони є кінцевим шляхом для імпульсів з самого органу та ЦНС.
Завдяки наявності «місцевих» механізмів нервової регуляції ЦНС звільняється від переробки надлишкової інформації та збільшує надійність регуляції фізіологічних функцій.
5.5. Медіатори вегетативної нервової системи
У синапсах між структурами вегетативної нервової системи утворюється і функціонує багато медіаторів. У всіх парасимпатичних нервах, симпатичних вазодилятаторах (судинорозширювачах) та симпатичних нервах потових залоз утворюється ацетилхолін. У симпатичній нервовій структурі ( за винятком потових залоз та симпатичних вазодилятаторів утворюється норадреналін (адреналін без метильної групи).
До медіаторів вегетативної нервової системи відносяться також: серотонін, який функціонує у кишках, матці, судинах; гістамін; ГАМК тощо.